АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
25.06.2007 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначив, що, зробивши аудіозапис розговору з ним, відповідач 26.03.2007 р. звернувся із заявою до начальника УБОП ГУМВС України про те, що позивач, заступник начальника 2-го відділу державної виконавчої служби Суворовського управління юстиції м. Одеси, вимагав у нього хабар у сумі 4000 доларів США за невиконання рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. у справі про звільнення приміщення автогаражу по АДРЕСА_1.
Недостовірна інформація про те, що позивач вимагав хабара у відповідача була їм поширена шляхом подання заяви від 26.03.2007 р. до правоохоронного органу, після чого стала відома широкому колу співпрацівників.
Відомості у заяві про те, що у заяві до правоохоронного органу позивач вимагав хабара у ОСОБА_1, які не відповідали дійсності, принижують честь, гідності та ділову репутацію у думці співпрацівників з точки зору додержання закону та підриву його професійної діяльності у державній виконавчій служби.
Факт недостовірної інформації підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2007 p., якою скасована
Постанова старшого слідчого прокуратури Одеської області про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 368 ч. 2 КК України -отримання хабара посадовою особою, поєднане з вимаганням.
Вина відповідача у поширенні недостовірної інформації підтверджується вказаною постановою суду.
Для відновлення порушеного права позивач мусив зробити витрати у вигляді оплати послуг адвоката у сумі 10 000 грн. , які знаходяться у причинному зв'язку з винними діями ОСОБА_1 по завданню матеріальної шкоди.
Моральна шкода полягала у приниженні честі, гідності, ділової репутації, що повлекло нервовий стрес.
Справа № 22ц-4379/08
Головуючий у першій інстанції Ярош А.І.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
2
Тому позивач просив стягнути з відповідача 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у сумі 7500 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що звернення до правоохоронного органу зі скаргою на неправомірні дії позивача не може бути підставою цивільно-правової відповідальності.
Рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 10000 грн. і моральну шкоду у сумі 30000 грн.
Судом стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 600 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, стверджуючи, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року викладення інформації у заявах до правоохоронних органів, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам особи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у позові.
Позивачем заявлені вимоги до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок приниження його честі, гідності та ділової репутації шляхом поширення недостовірної інформації у заяві до правоохоронного органу про вимагання хабара за невиконання відповідачем рішення господарського суду, і саме ці вимоги вирішив суд першої інстанції (а.с. 4 - 7).
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції у рішенні зазначив, що за заявою ОСОБА_1 порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 2 КК України, який був відсторонений від виконання службових обов'язків, що негативно вплинуло на стосунки позивача з колегами, суттєво підірвало авторитет його як заступника начальника відділу, була принижена його честь, як державного службовця, що привело до душевних та фізичних страждань.
Тому суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що заява до правоохоронних органів не є розповсюдженням недостовірної інформації.
Оскільки витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн. були обов'язковими для позивача для належного захисту своїх прав, суд прийшов до висновку про те, що ці витрати є завданою позивачу майновою шкодою.
Моральні страждання оцінені судом у сумі 30000 грн.
З такими висновками суду погодитися неможливо через те, що вони не грунтуються на законі.
Згідно ст. ст. 297 ч. ч. 1, 2, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
На підставі ст. 23 ч. 1, ч. 2 п. 4 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні, колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У зв'язку з цим Конституційний суд України у своєму рішенні від 10 квітня 2003 року (справа № 1-9/2003, про поширення відомостей) зазначив, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими
3
або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.
Із матеріалів справи вбачається, що за заявою ОСОБА_1 прокуратурою Одеської області від 04.04.2007 р. порушено кримінальну справу відносно позивача ОСОБА_2 - заступника начальника другого відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Одеси, за ст. 368 ч. 2 КК України - отримання хабара посадовою особою, поєднане з вимаганням (а.с. 20).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2007 p., яка залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 04.04.2007 р.
Постанова прокуратури Одеської області від 04.04.2007 р. скасована. У порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 368 ч. 2 КК України стосовно ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю достатніх даних (а.с. 22-26).
З урахуванням викладеного, звернення відповідача до прокуратури Одеської області зі заявою про недодержання законів посадовою особою виконавчої служби саме по собі не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію та завдають шкоду інтересам посадової особи, та бути підставою для притягнення зазначеної особи до цивільно-правової відповідальності.
Тому рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у позові.
Доводи позивача про те, що сам факт подання заяви до правоохоронного органу є поширенням недостовірної інформації, не може бути прийнято до уваги, оскільки викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей про порушення посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків конституційних прав громадян, не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2007 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у позові ОСОБА_1 про стягнення матеріальної у сумі 10000 грн. і моральної шкоди у сумі 150 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 800 (вісімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді апеляційної інстанції у сумі 30 (тридцять) грн.
Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.