КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 911/4397/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Шлончаку Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Забродець С.В. (довіреність від 05.03.2015 № 5);

відповідача: Пєнзякова О.О. (довіреність від 02.03.2015 № б/н);

треті особи: не з'явилися,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ

КОМПЛЕКС НАСТАШКА»

на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2014

у справі № 911/4397/14 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА-АГРО»

до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ

КОМПЛЕКС НАСТАШКА»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача: Царенко Віра Іванівна, Бородань Галина Михайлівна, Олефір Зінаїда

Профирівна, Бородань Анатолій Григорович, Крошкін Анатолій

Васильович, Підгірний Анатолій Михайлович, Бондаренко Ганна

Миколаївна, Костина Андрій Андрійович, Пантюхова Надія Трохимівна,

Пантюхов Олексій Валерійович, Пархоменко Микола Іванович,

Золочевська Катерина Іванівна, Яковина Ганна Іванівна, Салій Віталій

Іванович, Михальченко Анатолій Миколайович, Загородня Марія

Володимирівна,

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2014 у справі № 911/4397/14 позов ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» задоволено повністю та вирішено стягнути на його користь з ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» збитки в сумі 88587,00 грн. та судовий збір у сумі 1827,60 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.12.2014 у справі № 911/4397/14 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт обґрунтовує свою скаргу тим, що позивач не підтвердив належними доказами свої позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 911/4397/14 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив її залишити без задоволення. Представник відповідача у засіданнях надав усні пояснення, якими підтримав доводи, викладені у скарзі, та просив її задовольнити.

Представники третіх осіб у справі в судові засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце повідомлені судом належним чином. Треті особи про наявність поважних причин неявки їх представників колегію суддів не повідомили.

Так, відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для розгляду апеляційної скарги відповідача за відсутності представників третіх осіб у справі.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в грудні 2012 року між третіми особами у справі, як орендодавцями, та ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО», як орендарем, укладено договори оренди земельних ділянок з додатками, які належать 3-м особам на праві власності, строком на 5 (п'ять) років в адміністративних межах Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області. Вказані договори оренди земельних ділянок у березні та травні 2014 року зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (наведені документи містяться на а.с. 19-148 том 1)

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із вимогами ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Місцевий суд вірно встановив, що договори оренди земельних ділянок та їх реєстрація є чинними, а отже, позивач має право на використання орендованих земельних ділянок.

Закон України «Про оренду землі» в ч. 1 ст. 25 передбачає, що орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що 01 квітня 2013 року між ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО», як замовником, та іноземним підприємством «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА», як виконавцем, укладено договір № 01/04 про надання комплексу агротехнічних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур (2013-2014рр.) (далі - Договір від 01.04.2013 № 01/04).

Згідно з предметом Договору від 01.04.2013 № 01/04 виконавець зобов'язується за завданням замовника надати комплекс агротехнічних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур в 2013-2014 роках (далі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги: передпосівний обробіток ґрунту; посів сільськогосподарських культур; внесення мінеральних добрив; внесення засобів захисту рослин; збирання урожаю (п. 1.1. вказаного Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору від 01.04.2013 № 01/04, послуги надаються технікою виконавця та виробничими матеріалами замовника та виконавця з спеціалістами, робітниками та водіями (механізаторами) виконавця, які мають відповідні посвідчення та допуски.

Згідно із п. 2.1. Договору від 01.04.2013 № 01/04, вартість послуг визначається по факту їх надання та фіксується в актах здачі-прийняття робіт (послуг).

Як визначено сторонами у п. 2.3. Договору від 01.04.2013 № 01/04, оплата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця згідно наданого рахунку-фактури.

За умовами п. 3.2. Договору від 01.04.2013 № 01/04, замовник зобов'язується провадити оплату за надані послуги, у строки вказані у п. 2.3. Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору від 01.04.2013 № 01/04, виконавець зобов'язується: надавати послуги, визначені Договором, своїми засобами; своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що не залежать від виконавця, які загрожують якості або придатності результатів роботи.

Так, місцевим судом вірно встановлено, що позивач на підставі Договору від 01.04.2013 № 01/04 надав ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» завдання від 17.02.2014 на виконання робіт у вигляді виконання вказаним підприємством на орендованих позивачем земельних ділянках комплексу робіт по передпосівному обробітку ґрунту, посіву сої сорту «Сінгарела», внесенню мінеральних добрив та внесенню засобів захисту рослин.

Спір між ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» і ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» у даній справі виник внаслідок вчинення останнім перешкод позивачеві та іноземному підприємству «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» у наданні ним послуг на орендованій позивачем землі.

Як вірно встановлено судом першої та свідчить Акт від 05.03.2014 (а.с. 151 том 1), 05 березня 2014 року техніка та працівники ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» прибули до орендованих ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» у третіх осіб у справі земельних ділянок, з метою виконання наданих позивачем завдань від 17.02.2014.

Проте, виконати ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» сільськогосподарські роботи за завданням позивача від 17.02.2014 на підставі договору від 01.04.2013 № 01/04 було неможливо, з тих причин, що представниками ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» було заблоковано виконавцеві доступ до земельних ділянок, які належать позивачеві на праві користування на умовах оренди.

Вказаний Акт від 05.03.2014 підписаний та скріплений відбитками печаток позивача та ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА». Також вказаним актом сторони погодили, що ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» повинно відшкодувати ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» фактичні витрати на загальну суму 5780,00 грн, понесені виконавцем внаслідок холостого пробігу техніки, її заправкою, нарахуванням заробітної плати водіям, амортизаційним зносом транспортних засобів і сільськогосподарського обладнання.

Місцевим судом вірно встановлено, що позивач платіжним дорученням від 08.09.2014 № 201 відшкодував виконавцеві - ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» витрати, встановлені актом від 05.03.2014, в сумі 5780,00 грн (а.с. 152 том 1).

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що наведені вище обставини, пов'язані із недопущенням виконавця - ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» на орендовані позивачем земельні ділянки працівниками відповідача, відбулися 14 та 22 травня 2014 року, про що свідчать Акти від 14.05.2014 і від 22.05.2014. Згідно із вказаними актами ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» понесло аналогічні втрати, які зафіксовані в акті від 05.03.2014, на загальну суму 12395,00 грн. Вказану суму було відшкодовано позивачем виконавцеві - ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА», що підтверджується платіжними дорученнями від 08.09.2014 № 200 та № 202 (а.с. 154, 156 том 1). Крім того, місцевим судом також встановлено, що позивач платіжним дорученням від 08.09.2014 № 203 (а.с. 157 том 1) відшкодував ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» витрати в сумі 6815,00 грн, які понесені останнім у зв'язку з аналогічними вище обставинами, пов'язаними із не допуском працівників виконавця на орендовані позивачем земельні ділянки.

Таким чином, загальний розмір відшкодованих позивачем виконавцеві - ІП «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» грошових коштів складає 24990,00 грн.

Крім того, як вбачається з додатків до договорів оренди земельних ділянок (а.с. 202-218 том 1), укладених між позивачем і третіми особами у справі, вказані сторони домовилися про те, що виплата орендної плати буде проводитися в натуральній формі (п. 1 додатків до договорів оренди землі).

Так, як свідчить відомості про видачу орендодавцям земельних ділянок натуральної оплати (ячменю, пшениці та кукурудзи) за 2014 рік (а.с. 219-227 том 1, а.с. 3-6 том 2), видатковий касовий ордер від 25.09.2014 № 102 (а.с. 228 том 1), а також письмові пояснення третіх осіб у справі (а.с. 234-257 том 1), позивач виконав свої зобов'язання за договорами оренди земельних ділянок в частині оплати третім особам орендної плати загальна сума якої складає 63597,00 грн.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не мав можливості використовувати належні йому на праві користування земельні ділянки у зв'язку із протиправними діями відповідача.

Також, як встановлено місцевим судом та слідує з витягу з кримінального провадження № 12014110250000336, Рокітнянським РВ ГУ МВС України в Київській області на підставі заяви позивача внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо кримінального правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією правопорушення, визначених ч. 1 ст. 197 Кримінального кодексу України.

Крім того, як слідує з листа слідчого Рокітнянського РВ ГУ МВС України в Київській області від 22.08.2014 року за № 5724 (а.с. 172 том 1), на підставі заяв позивача групою СОГ Рокітнянського РВ було здійснено виїзд на поле № 1, вказане представниками ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО», де було встановлено, що збір урожаю здійснювався представниками ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА». З приводу наведеного колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи відсутні дані відносно того, що працівниками внутрішніх справ було встановлено, що земельна ділянка, на яку було здійснено виїзд, належить відповідачеві на будь-якому праві, а не позивачеві.

Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що Державною інспекцією сільського господарства в Київській області в липні 2014 року проводилось обстеження земельних ділянок, належних позивачеві на праві користування на умовах оренди у 3-х осіб, в адміністративних межах Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, за наслідками якого вказаною установою, як спеціально уповноваженим органом державної влади в галузі контролю за використанням і охороною земель сільськогосподарського призначення, складено Акт обстеження земельної ділянки від 17.07.2014 № 04-19/56 (а.с. 168-170 том 1), з якого слідує, що орендовані позивачем у третіх осіб земельні ділянки засіяні невстановленими особами.

Відносно доводів, викладених в апеляційній скарзі, то вони колегією суддів відхиляється з урахуванням такого.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи містяться договори оренди земельних ділянок із додатками, укладених між позивачем і третіми особами у справі. Серед додатків до вказаних договорів містяться кадастрові плани і номери орендованих позивачем у третіх осіб земельних ділянок, що розташовані на території Острівської міської ради.

В той же час, відповідач, посилаючись на довідку Відділу Держземагентства у Рокітнянському районі Київської області від 06.11.2014 № 4/04-38/2834, зазначає, що у ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» перебуває в користуванні земельна ділянка 602,8469 га сільськогосподарських угідь, які також розташовані на території Острівської міської ради.

Однак, при цьому, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував той факт, що ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» на законних підставах займає іншу земельну ділянку, ніж ті, які орендовані позивачем у третіх осіб у справі.

Так, частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Земельний кодекс України у ч. 2 ст. 152 передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до п. 1 ч. 2 названої статті є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Також ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Підсумовуючи сукупність наведених фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що збитки, понесені позивачем в розмірі 88587,00 грн (24990,00 грн (відшкодування витрат виконавцеві) + 63597,00 грн (вартість сплаченої орендної плати третім особам у справі)), знаходяться в причино-наслідковому зв'язку із самовільним зайняттям та користуванням земельних ділянок, що належать позивачеві на праві користування на підставі договорів оренди, укладених із третіми особами у справі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 08.12.2014 у справі № 911/4397/14 щодо задоволення позову ТОВ «ОЗЕРНА-АГРО» про стягнення на його користь збитків в сумі 88587,00 грн відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА» на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2014 р. у справі № 911/4397/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 08.12.2014 у справі № 911/4397/14 залишити без змін.

3. Справу № 911/4397/14 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич

Дата складання повного тексту постанови 16 квітня 2015 року.