Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року справа №805/705/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ,вул.. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Чебанова О.О.

при секретарі судового

засідання: Куленко О.Д.

за участю представників:

від позивача: Мамедова О.А.- за дов. від 2 лютого 2015 року

від відповідача: Без’язичний В.Ф.- за дов. від 31 грудня 2014 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Національно комісії, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних

послуг

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 16 березня 2015 року (повний текст складений та

підписаний 20 березня 2015 року)

по адміністративній

справі № 805/705/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК

СХІДЕНЕРГО»

до Національної комісії, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних

послуг»

про визнання незаконною та нечинною постанову від 18

лютого 2015 року №203,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (надалі товариство, позивач у справі) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП, відповідач у справі) про визнання протиправною постанови від 18.02.2015 р. № 203 «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 3 вересня 2008 року № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2, від 26 липня 2013 року № 1036», з 18 лютого 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою № 203 від 18.02.2015 р. ТОВ «ДТЕК Східненерго» як виробника електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) якого знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, виключено з переліку виробників, яким здійснюється перерахування і розподіл коштів Оптового ринку електричної енергії України. Позивач зауважив, що Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору, який укладено між членами Оптового ринку електричної енергії України 15.11.1996 р. (далі - ДЧОРЕ). Відповідно до зазначеного договору оптовим постачальником та розпорядником коштів Оптового ринку електричної енергії України є Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДПЕ). Відповідно до додатку 4 до ДЧОРЕ «Інструкція про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України» (далі - ІВКОР) позивач є учасником розподілу коштів Оптового ринку і одним із власників його коштів. Таким чином, ДПЕ зобов'язаний купувати електричну енергію в позивача і справедливо розраховуватись за неї у рівному з іншими генеруючими компаніями відсотку в порядку, встановленому законом, ДЧОРЕ і двостороннім договором між позивачем і ДПЕ. На думку позивача, оскаржуваною постановою відповідач створив для позивача несприятливі умови на ринку електричної енергії у порівнянні з іншими учасниками та порушив положення Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. позов задоволено шляхом визнання спірної постанови протиправною виходячи з положень частини другої статті 11 КАС України.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Апелянт вказує, що судом в якості однієї з підстав для скасування постанови НКРЕКП від 18.02.2015 року № 203 зазначено порушення комісією при її прийнятті вимог Тимчасового порядку внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2002 р. № 200, в частині не проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії. Проте, вказаний Тимчасовий порядок змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням не діє з 22.01.2005 року. Так, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 200 тимчасовий порядок діє до законодавчого врегулювання платіжно-розрахункових відносин на оптовому ринку електричної енергії. Платіжно-розрахункові відносини на оптовому ринку електричної енергії законодавчо врегульовані шляхом внесення змін до статті 15 Закону України «Про електроенергетику», які набули чинності 22.01.2005 р.

Крім того, апелянт вказує, що постанова НКРЕКП від 18.02.2015 р. № 203 прийнята комісією в межах повноважень, з чітким дотриманням вимог матеріального права, Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії», Указу Президента України від 10.09.2014 р. № 715 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року N 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії». Кабінетом Міністрів України на виконання наданих законодавством повноважень, з метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об'єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд прийнято розпорядження від 14.01.2015 № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», пунктом 1 якого визначена необхідність забезпечення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості, зокрема, зміни алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії України та нормативів перерахування коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36- р на дату прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП було чинним та обов'язковим до виконання в тому числі і НКРЕКП.

Також, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у незалученні до участі у справі в якості третіх осіб за клопотанням відповідача ДП «Енергоринок» як суб'єкта, якому безпосередньо адресована постанова НКРЕКП № 203, та Міністерства палива та вугільної промисловості України як головного органну у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному комплексі. Відмовивши НКРЕКП в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи ДП «Енергоринок», суд першої інстанції ухилився від всебічного дослідження обставин справи, що мало наслідком неправильне вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ДТЕК Східенерго» згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано в якості юридичної особи, має в своїй структурі відокремлений підрозділ «Зуївська теплова електрична станція», за наступною юридичною адресою: 86783, м. Харцизьк Донецької області, м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, 100. Товариство має Ліцензію на виробництво електричної електроенергії з 1 квітня 2002 року та на постачання електричної енергії з 18 жовтня 2012 року по 17 жовтня 2017 року (арк. справи 77-78).

ТОВ «ДТЕК Східенерго» - енергогенеруюча компанія, до складу якої входять три теплові електростанції: Зуївська, Курахівська та Луганська. Встановлена потужність станцій ТОВ «ДТЕК Східенерго» становить 4157 МВт.

01.04.2002 р. між ДПЕ та позивачем на виконання зобов'язань за ДЧОРЕ укладено двосторонній договір № 1034/01, предметом якого є зобов'язання ТОВ «ДТЕК Східенерго» продавати, а ДПЕ - купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (арк.. справи 32-37).

Позивач направляє ДПЕ відповідно до Правил оптового ринку електроенергії (Додаток № 2 до ДЧОРЕ) цінові заявки та заявки робочої потужності щодо кожного блоку кожної ТЕС, в тому числі, Зуївської. ДП «Енергоринок» ці заявки приймає та включає установки на ТЕС позивача в роботу. Диспетчерський центр ДП «НЕК Укренерго», що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, щоденно диспетчеризує та підтримує в роботі всі ТЕС позивача.

З метою виробництва електроенергії позивач спалює на Зуївській ТЕС вугілля, яке закуповує з ресурсу вугледобувних підприємств, що розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Вказане вугілля видобувається ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що знаходиться за адресою: 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», що знаходиться за адресою: 85000, м. Добропілля Донецької області, пр. Шевченка, 2.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. N 1085р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» м. Харцизьк (у тому числі м. Зугрес) відносяться до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.02.2015 р. N 88 «Про затвердження переліку виробників електроенергії» визначений перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (станом на 11.02.2015 р.), відповідно до додатку, в якому зазначена Зуївська ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.02.2015 р. № 100 «Про затвердження переліку виробників електроенергії» визначений перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (станом на 18.02.2015 р.), в додатку до якого зазначена Зуївська ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Постановою НКРЕКП від 18.02.2015 р. № 203 «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2, від 26 липня 2013 року № 1036» пункт 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008 р. № 1052 «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 08.04.2008 р. № 507» після слів «НЕК «Укренерго» доповнено словами та символами «(крім виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до переліку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі)»;

до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21.12.2011 р. № 2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» внесені такі зміни:

у пункті 1-1 абзац перший доповнений словами «а також не поширюється на виробників електричної енергії у частині перерахування коштів виробникам електричної енергії, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до переліку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі»;

пункт 1-1 доповнений новим абзацом такого змісту: «Визначення суми коштів по установкам (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню) виробників, що працюють за ціновими заявками, яке знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження здійснюється відповідно до п. 8.9.2 Правил Оптового ринку електричної енергії України наростаючим підсумком з початку місяця»;

пункт 1.7.1 після слів «альтернативних джерел енергії» доповнено словами та символами «виробників електричної енергії у частині перерахування коштів виробникам електричної енергії, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до переліку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі»;

постановляючи частину постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 26.07.2013 р. № 1036 «Про алгоритм перерахування коштів через поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості» після слів «НЕК «Укренерго» доповнено словами та символами «(крім виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження відповідно до переліку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі)».

Також оскаржуваною постановою постанову НКРЕКП від 02.02.2015 р. № 158 «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008 р. № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21.12.2011 р. № 2, від 26.07.2013 р. № 1036» визнано такою, що втратила чинність.

Постанова НКРЕКП від 18.02.2015 р. № 203 діє протягом дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Як встановлено під час розгляду справи перерахування грошових коштів у період з 18.02.2015 р. по 13.03.2015 р. за відпущену електроенергію ДП «Енергоринок» позивачу не здійснено.

При цьому згідно з графіками навантаження на 15-17 лютого 2015 р. ДП «НЕК «Укренерго» включає до графіку та виставляє обов'язкові до виконання ТОВ «ДТЕК Сжіденерго» вимоги до фіксованого навантаження за Зуївській ТЕС не більше 180 МВт (а.с. 110-112).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із наявністю у позивача зобов'язання продавати на підставі двостороннього договору електричну енергію ДПЕ та гарантованого законом права на отримання за неї оплати у рівному з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсотку, з урахуванням відпуску позивачем електричної енергії та неотриманням оплати за неї, а також враховуючи недотримання відповідачем Тимчасового порядку внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2002 р. № 200, в частині не проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, постанова від 18.02.2015 року № 203 є протиправною.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, з огляду на наступне.

Основним законом, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі є Закон України «Про електроенергетику», згідно зі статтею 1 якого енергія - електрична або теплова енергія, яка виробляється на об'єктах електроенергетики та є товарною продукцією, передбаченою для купівлі - продажу. Саме виходячи із цього Закону має здійснюватись аналіз спірних відносин, з огляду на положення пункту 5 статті 92 Конституції України.

Як констатував в своєму рішенні від 12 лютого 2002 року N 3-рп/2002 Справа N 1-7/2002 (справа про електроенергетику) Конституційний Суд України, електроенергія є специфічним товаром, який виробляється і споживається одночасно, її слід розглядати як спільну власність усіх учасників енергоринку. Кожний з них має право лише на частину прибутку від своєї діяльності з виробництва, розподілу або постачання електроенергії.

Статтею 15 Закону України «Про електроенергетику» закріплені наступні принципи здійснення діяльності в енергетиці: купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється. Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Договір, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії - Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України укладено 15 листопада 1996 року (ДЧОРЕ).

Відповідно до п. п. 3.2, 8.1.1. ДЧОРЕ Розпорядник коштів Оптового ринку електричної енергії зобов'язаний розраховувати та нараховувати платежі Виробникам електричної енергії, дотримуватись Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку (ІВКОР).

Згідно з п. 6.11. ІВКОР розрахунки в Оптовому ринку здійснюються кожного календарного дня, а платежі виконуються кожного банківського дня, крім попередньої оплати та авансових платежів. Днем платежу Виробникам та іншим Учасникам розподілу коштів Оптового ринку є два банківських дні після дня повідомлення про належний платіж (п. 6.12.2 ІВКОР).

Відповідно до п. 2.1. ІВКОР кошти Оптового ринку - це кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників та Оптового постачальника, та є власністю учасників Оптового ринку і підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим НКРЕ.

ДЧОРЕ встановлює обов'язок позивача укласти двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії з ДПЕ, а також продавати йому на ОРЕ всю вироблену та імпортовану електричну енергію згідно з ДЧОРЕ та двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього.

Як зазначено вище, 01.04.2002 р. між ТОВ «ДТЕК Східенерго» і ДПЕ на виконання зобов'язань за ДЧОРЕ укладений двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії N 1034/01, який є діючим на час розгляду справи.

ДЧОРЕ визначає обов'язок ДПЕ купувати електричну енергію від виробників та оплачувати її згідно з ДЧОРЕ та двосторонніми договорами, а також здійснювати розрахунок та нарахування платежів виробникам. Відповідно до пункту 3.6 ДЧОРЕ для виконання своїх зобов'язань ДПЕ відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання, на який перераховуються кошти за продану електричну енергію згідно з законодавством. ДПЕ спрямовує кошти, які надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, згідно з алгоритмом ОРЕ та ІВКОР. Відповідно до пункту 6.4 ІВКОР оплата за продану виробниками електричну енергію оптовому постачальнику здійснюється на їх рахунки згідно з умовами двосторонніх договорів. Згідно з пунктом 7.3 ІВКОР кошти, які перераховані на поточний рахунок оптового ринку, повинні використовуватися на виплати учасникам розподілу коштів в обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму, затвердженого НКРЕ.

Пункт 4.3 двостороннього договору між позивачем і ДПЕ N 1034/01 передбачає, що платежі за отриману ДПЕ від позивача електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ в строки та в порядку, визначеному ІВКОР, яка є додатком до ДЧОРЕ.

Згідно з пунктом 10.1.1. ІВКОР всі запропоновані зміни до алгоритму оптового ринку мають відповідати Закону України «Про електроенергетику», встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕ. НКРЕ відповідно до Закону України «Про електроенергетику» має виключне право вносити зміни до алгоритму оптового ринку самостійно без погодження з іншими органами. Згідно з пунктом 10.3.2 ІВКОР алгоритм оптового ринку розробляється і впроваджується за принципом дотримання прозорого та справедливого порядку розподілу коштів між учасниками розподілу коштів оптового ринку за процедурою, визначеною пунктами 10.1.4-10.1.6 ІВКОР, та затверджується постановою НКРЕ.

Абзац 6 частини 11 статті 15 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (принцип рівності).

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач зобов'язаний продавати на підставі двостороннього договору електричну енергію ДПЕ і має гарантоване законом право на отримання за неї оплати у рівному з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсотку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач направляє ДПЕ відповідно до Правил оптового ринку електроенергії (Додаток N 2 до ДЧОРЕ) цінові заявки та заявки робочої потужності щодо кожного блоку кожної ТЕС, в тому числі, Зуївської. ДП «Енергоринок» ці заявки приймає та включає установки на ТЕС позивача в роботу. Диспетчерський центр ДП «НЕК Укренерго», що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, щоденно диспетчеризує та підтримує в роботі всі ТЕС позивача.

З метою виробництва електроенергії позивач спалює на Зуївській ТЕС вугілля, яке закуповує з ресурсу вугледобувних підприємств, що розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Вказане вугілля видобувається ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що знаходиться за адресою: 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76; ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», що знаходиться за адресою: 85000, м. Добропілля Донецької області, пр. Шевченка, 2.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії" не містить приписів та не надає відповідачу повноважень змінювати алгоритм розподілу і перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України таким чином, щоб виключити їх дію у відношенні виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і тим самим не забезпечити їм рівний з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсоток оплати електроенергії.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що кошти за відпущену в оптовий ринок електричну енергію формують заборгованість перед виробниками електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження та будуть отримані ними після закінчення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії".

В той же час, відповідачем не були надані докази проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, як того вимагає Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19 лютого 2002 р. N 200.

Оскаржувана постанова № 203 з моменту її прийняття 18 лютого 2015 року породила правові наслідки у вигляді недоотримання позивачем від ДПЕ коштів за період її дії.

Отже, прийнявши постанову N 203 "Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року N 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N 2, від 26 липня 2013 року N 1036" від 02.02.2015 року", відповідач порушив норми Закону України "Про електроенергетику", Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, положення Договору між членами оптового ринку електричної енергії України й Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України.

Згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 382/2011 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності тверджень відповідача, що він має повноваження своїми постановами наділяти центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, повноваженнями з визначення переліку установок (устаткування та/або енергетичного обладнання), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідач також не навів доказів того, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України має такі повноваження за законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не мав відповідних повноважень наділяти центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, повноваженнями, визначеними ним в оскаржуваній постанові.

Оскаржувана постанова відповідача прийнята ним неправомірно, оскільки п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії" в частині делегування повноважень відповідачу стосовно зміни алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії України не узгоджується з вимогами статті 29 Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", а саме частин 2 відповідно до якої у сфері функціонування ринку електричної енергії до повноважень Кабінету Міністрів України належать, в тому числі затвердження порядку вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії; прийняття рішення щодо вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом, правилами ринку та кодексом електричних мереж; здійснення та забезпечення виконання заходів, передбачених цим Законом.

Повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, щодо регулювання на ринку електричної енергії окреслені частиною 6 статті 29 Закону України «Про засади ринку електричної енергії України», механізм запровадження відповідно до якого не відбувся.

Тобто в даному випадку колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не мав повноважень стосовно прийняття спірної постанови, з огляду на положення принципу законності, закріпленого частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Доводи позивача стосовно незалучення третіх осіб, покладеними в основу порушення процесуального права, колегія суддів не приймає з огляду на предмет оскарження у справі, а саме акт індивідуальної дії, яким є спірне розпорядження.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі № 805/705/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі № 805/705/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 28 квітня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 28 квітня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий : Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

О.О. Чебанов