КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 743/172/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Павленко О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області при перерахунку 05 серпня 2014 року пенсії ОСОБА_3 в частині зменшення розміру раніше призначеного відсотка пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, виходячи з розміру - 90 % від суми місячного заробітку, без застосування обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 05 серпня 2014 року - дати зменшення раніше призначеного розміру відсотку, за виключенням здійснених виплат за вказаний період.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється непрацюючим пенсіонером з 03.11.2009 року, отримує державну пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу».

Згідно розпоряджень УПФУ в Ріпкинському районі № 126306 від 05.08.2014 р. було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу", виходячи з окладу 4884 грн. 43 коп. (30.09.2013 р.) та загального проценту розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 80 % та визначено загальний розмір пенсії 3969 грн. 68 коп., станом на 01.09.2014 р., а саме: основний розмір пенсії від середнього заробітку 3907 грн. 54 коп. (4884 грн. 43 коп. х 80 %); 56 грн. 94 коп. - додаткова пенсія потерпілому Чорнобильської катастрофи 4 категорії; 5 грн. 20 коп. - доплата до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

З відповіді УПФУ в Ріпкинському районі від 05.09.2014 р. № 29/07/4-2 на ім'я ОСОБА_3 вбачається, що УПФУ в Ріпкинському районі провело перерахунок пенсії ОСОБА_3 по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" та визначило розмір пенсії у 80 % суми заробітної плати, на виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2014 р. (справа № 743/570/14-а), виходячи з довідки від 1 квітня 2014 р. №195/10/05-11. Також підставою для зменшення відсотку слугувало те, що перерахунок пенсії провадився з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день виникнення права на перерахунок пенсії, в силу чинних на даний час редакцій ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись із вказаним рішенням УПФУ, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходів з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі -Закон № 3723-ХІІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, підпунктом 9 пункту 6 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI внесено зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема, в частині розрахунку розміру пенсії - 80% заробітної плати державного службовця без можливості збільшення цього розміру у зв'язку з наявністю стажу державної служби понад 10 років.

Водночас, пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

При цьому, приписами п.2 цього Розділу передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи вищенаведені правові норми, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.