ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" липня 2006 р. | Справа № 11/3374 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз Хмельницький" м. Хмельницький
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор" с. Красносілка Старокостянтинівського району
про стягнення 3879,75 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Туревич Н.О. –представник за довіреністю №3/06-06 від 19.06.2006р.
Стецюк В.С. - директор
від відповідача не з’явився
Позивач –ТОВ «Агро-Союз Хмельницький»м. Хмельницький, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СТОВ «Фактор»с. Красносілка Старокостянтинівського району на свою користь заборгованості в розмірі 3 254, 74 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 23.02.2005р. договору за №23/02-05, а також пені в сумі 304, 93 грн., 3% річних в розмірі 48, 14 грн. та відсотки інфляції в сумі 271, 94 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.06.2006 року порушено провадження у справі № 11/3374. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №568958, з датою вручення 15.06.2006р.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.
В судовому засіданні 17.07.2006р. представники позивача заявлений позов підтримують, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 17 липня 2006р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
23 лютого 2005 року між сторонами по справі, укладено договір за №23/02-05 (на умовах купівлі-продажу).
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і по ціні, вказаних в підписаних сторонами даного договору специфікаціях, які є його невід’ємною частиною.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар –запчастини, на загальну суму 3 254, 74 грн., підтвердженням чого є накладні: №10752/06 від 06.06.2005р. на суму 2 555, 98 грн., №10753/06 від 06.06.2005р. на суму 423, 28 грн., №11062/06 від 10.06.2005р. на суму 275, 48 грн. та довіреність на отримання товару серії ЯКЛ №745512 від 06.06.2005р.
Згідно розділу 3 договору, оплата кожної партії поставленого товару здійснюється покупцем протягом 3 днів з дати поставки даної партії товару, але не пізніше 25 числа поточного місяця. Оплата проводиться шляхом перерахування без рахункових грошових коштів на рахунок постачальника.
Відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок з позивачем протягом 10 банківських днів.
Свої зобов'язання відповідач не виконав і по закінченню терміну платежу 30.06.2005р. вартість отриманого товару не сплатив.
Претензія позивача №7/09-05 від 26.09.2005р. відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 304, 93 грн., 3% річних в розмірі 48, 14 грн. та відсотки інфляції в сумі 271, 94 грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень передбачається, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору за №23/02-0523 від 23.02.2005р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
У відповідності до п. 5.2 договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку: від суми боргу за кожен день прострочки платежу 1/365 від подвійної ставки НБУ, тобто у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», 20% річних, % інфляції.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі цього позивачем нараховано відповідачу до сплати пеню в розмірі 304, 93 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом. З врахуванням наведеного позивачем правомірно нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 48, 14 грн. та відсотки інфляції в сумі 271, 94 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Агро-Союз Хмельницький»м. Хмельницький підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 11, 525, 526, 538, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз Хмельницький»м. Хмельницький до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор»с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 3 879 грн. 75 коп. задоволити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор»с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області (код ЗКПО 0032231520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз Хмельницький»м. Хмельницький, вул.. Чорновола, 155/1 (код ЗКПО 23838102) суму основного боргу в розмірі 3 254, 74 грн., пеню в сумі 304, 93 грн., 3% річних в розмірі 48, 14 грн., відсотки інфляції в сумі 271, 94 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Д.І. Радченя