ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.12.2006 | Справа №2-14/12382-2006А |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Курапової З.І.
секретаря судового засідання Круцюка П.С., розглянувши за участю представників:
від позивача – Юркевич І.Ю. – заступник начальника юридичного відділу, копія дов. № 005-Д від 03.01.2006. у справі
від відповідача –Носач П.А. – юрисконсульт , дов. № 186 від 17.04.2006. у справі
За адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь
До Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» ДП НЕК «Укренерго», м. Сімферополь
Про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику
Встановив:
Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та скасування постанови Держенергонагляду у Кримському регіоні № 32 -кр від 22.03.2006. про накладення штрафу у сумі 3400 грн.
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що зазначена постанова прийнята Інспекцією з перевищенням повноважень, оскільки штраф застосовано невиконання припису, вимоги якого не засновані на нормах діючого законодавства, відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути вимушений робити то, що не передбачено законодавством, законодавством не передбачено зобов’язання електропостачальної організації надавати акти – допуски, нормативними актами не передбачено надання графіків перевірки знань в Державну інспекцію по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, що Відокремлений підрозділ
«Держнагляд у Кримському регіоні» не може бути відповідачем по цієї справі, тому що не є самостійним суб’єктом власних повноважень, а входить у склад державного підприємства національної енергетичної компанії «Укренерго», до якого і повинен бути пред’явлений позов, у своєї діяльності Інспекція Держенергонагляду користується Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергією, яким передбачено право Держенергонагляду видавати суб’єктам електроенергетики та споживачам обов’язкові для виконання приписи відносно порушень нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997. № 575\97-ВР державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб’єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.
Відповідно до п.1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 р. № 131) державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), у своєї діяльності Держенергонагляд керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінпаливенерго.
Таким чином , Держенергонагляд є суб’єктом власних повноважень.
Доводи відповідача, що провадження у справі повинно бути закрито, тому що Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському Регіоні» не має адміністративної процесуальної правоздатності, не можуть бути прийняти до уваги, тому що адміністративний позов пред’явлений до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», відокремленим підрозділом якого є Держнагляд у Кримському регіоні.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
03 червня 2005 р. державним інспектором з енергетичного нагляду проведена перевірка ВАТ «Крименерго».
08 вересня 2005 р. відповідачем наданий припис № 03\17 (а. с. 8-9), відповідно до якого ВАТ «Крименерго» приписано: пункт 1- припинити практику надання споживачам персоналом ВАТ «Крименерго» обов’язкових для виконання Приписів; пункт 2 - представляти графіки перевірки знань голів та членів постійно діючих комісії, яки здійснюють перевірку знань робітників, яки оформляють акти – допуски на підключення електроустановок споживачів до електричних мереж, проводять огляд технічного стану електроустановок побутових споживачів, а також інші роботи, пов’язані з експлуатацією електроустановок споживачів (в основному по договорам на експлуатаційне обслуговування сторони 10 кВ споживчих ТП). Термін виконання вказаний «з дати одержання Припису та далі постійно».
Актом перевірки № 03\02 від 10 березня 2006 р. (а. с. 10) ВП «Держенергонагляд у Кримському регіоні» встановлено невиконання позивачем вимог пункту 2 Припису № 03\17 від 08.09.2005., тобто не представляються графіки перевірки знань голів та членів постійно діючих комісії, яки здійснюють перевірку знань робітників, яки оформляють акти – допуски на підключення електроустановок споживачів до електричних мереж, проводять огляд технічного стану електроустановок побутових споживачів, а також інші роботи, пов’язані з експлуатацією електроустановок споживачів (особливо по договорам на експлуатаційне обслуговування сторони 10 кВ споживчих ТП). Підставою вимог пункту 2 припису вказані п.10.4 Положення , затвердженого Наказом Мінтопенерго № 75 від 09.02.2004., зареєстрованого в Мін’юсті 05.04.04. за № 418\9017; п.2.5. Інструкції, затвердженої Наказом Мінтопенерго № 817 від 24.12.2004., зареєстрованого в Мін’юсті 20.01.2005. за № 71\1035, лист Мінтопенерго № 05\42-851 від 29.07.2005.
Постановою № 32-кр від 22.03.2006. (а. с. 11 -12) по результатам акту перевірки № 03\02 за невиконання припису Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії № 03\17 від 08.09.2005. на позивача накладений штраф у розмірі 3400 грн.
Відповідно до пункту 2.5. Інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж на оформлення їх результатів, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України 24.12.2004. № 817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2005. за № 71\10351, обстеження та роботи щодо участі в роботі комісій з перевірки знань працівників, відповідальних за електричне та теплове господарство, а також працівників енергопостачальних організацій, які оформляють акти допуску на підключення електроустановок споживачів до електричної мережі, проводять обстеження технічного стану електроустановок побутових споживачів, а також виконують роботи, пов’язані з експлуатацією електроустановок споживачів, відносяться до інших обстежень підприємств і здійснюються за зверненням суб’єктів господарської діяльності.
Нормативними актами не передбачено зобов’язання надавати графіки перевірки знань в Державну інспекцію по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Посилка у припису на лист Мінтопенерго від 29.07.2005. № 05\42-851, як на підставу вимог про надання графіків і стягнення штрафу, необґрунтовано, тому що вказаний лист не відноситься до категорії нормативних актів і не містить вимог про надання графіків Держенергонагляду.
Вимоги щодо надання графіків перевірки знань працівників електроенергетики містяться у п.10.7 Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України 09.02.2004. № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2004. за № 418\9017, відповідно до якого керівники підприємств наприкінці року повинні надавати на наступний рік графік перевірки знань в регіональну групу Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж , тому вимоги відповідача про надання цих графіків у Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії та теплової не засновані на законі.
Відповідно до п. 2.26 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996. за № 417\1442, діючих на момент складання припису (далі Правила), для оформлення акта – допуску на підключення електроустановки до електричних мереж замовник представляє представникам відповідної державної комісії електроустановку (об’єкт) для огляду, проектну, виконавчу та технічну документацію в необхідному об’ємі.
Пунктом 2.2. Правил передбачено, що приєднання нових або реконструйованих електроустановок замовника до електричних мереж передбачає ряд етапів, у тому числі одержання електропередавальної організацією акта - допуску від споживача на підключення електроустановок замовника к електричним мережам.
Відповідно до пункту 6.2. Правил для укладення договору на постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про загальне використання технологічних електричних мереж споживача, споживач зобов’язаний представити акт – допуску електроустановки на підключення до електричних мереж.
Таким чином, Правилами зобов’язання оформлення акта-допуску покладена на споживача.
Пунктом 5.5. Інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 24.12.2004. № 817, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. № 71\10351 передбачено, що зміст Припису, формулювання заходів Припису, призначених інспектором для виконання на підставі виявлених під час обстеження порушень вимог чинного законодавства, терміни виконання вказаних в Припису заходів повинні бути підготовлені так, щоб кінцевий термін дії Припису, як правило, не перевищував трьох місяців.
У припису зазначений строк виконання «з дати одержання Припису та далі постійно», тому відсутні підстави вважати вимоги припису невиконаними.
В постанові № 32-кр від 22.03.2006. вказане про застосування до ВАТ «Крименерго» штрафу відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» (далі Закон), якою передбачена відповідальність саме суб’єктів господарської діяльності.
У статті 1 Закону передбачені терміни, відповідно до яких споживачі енергії – суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; суб’єкти електроенергетики – суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачено, постачанням електричної енергії та теплової енергії України на підставі договору.
ВАТ «Крименерго» є суб’єктом електроенергетики – постачальником електричної енергії, а не споживачем енергії, тобто не суб’єктом господарської діяльності у сенсу ст.1 Закону, тому застосування до нього відповідачем штрафних санкцій постановою № 35 –кр від 22.03.2006. як до суб’єкту господарської діяльності на підставі ст. 27 Закону є необґрунтованим.
При таких обставинах, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Пунктом 3 Розділу УП Прикінцевих та перехідних положеннь КАС України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір щодо немайнових вимог визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Таким чином, за подачу цієї позовної заяви мало бути сплачено державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 03,40 грн., яки підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 19 грудня 2006 року.
У повному обсязі постанова виготовлена 20 грудня 2006 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. 94, 158-161, п.1 ч.2 ст. 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати постанову Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському регіоні» № 32-кр від 22.03.2006. противоправною та скасувати її.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026, Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 22301854) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74\6 (р\р 26007301320163 у філії КЦО ПІБ у м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 99131400) судові витрати по оплаті державного мита у сумі 03,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.