Справа №2-77/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ільченко В.М.

Номер провадження 22-ц/788/684/15 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю.

Категорія - 33

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Гагіна М. В. , Рибалки В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Сумської області, Державного казначейства України, Охтирського міськвідділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями досудового слідства та прокуратури,

в с т а н о в и л а :

13 жовтня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеними вимогами, які обґрунтовував тим, що відносно нього Охтирським УМВС України в Сумській області в 2005 - 2006 роках порушувались кримінальні справи № № 04530048, 06030043, 06530029 по яким він перебував під слідством 48 місяців. В 2008 році постановою слідчого кримінальна справа закрита за п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що за час перебування його під слідством та судом він втратив заробітну плату, пенсію, також були порушені звичайні життєві зв'язки, істотно погіршився стан його здоров'я, і він змушений протягом тривалого часу докладати додаткових зусиль щодо організації свого життя. Тому, посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути на його користь з держави Україна майнову шкоду у сумі 343109 грн. та 169340 грн. моральної шкоди.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 2700 грн. на відшкодування моральної шкоди рахунок Державного бюджету України, шляхом списання з рахунку Держказначейства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив його хворобу, втрату заробітку і акцій, що звузило суму відшкодування. Не погоджується з розрахунками проведеними судом першої інстанції, вважає його необґрунтованим, чим порушилися його права як потерпілої особи.

Заслухавши заперечення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебував під слідством сім місяців, а тому моральну шкоду визначив у розмірі 2700 грн., виходячи з мінімальних розмірів заробітної плати на той період. Суд вважав, що відсутні правові підстави для стягнення матеріальної шкоди.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з висновком суду в частині визначення розміру моральної шкоди та тривалості періоду за який підлягає її визначення, оскільки висновки суду в цій частині не ґрунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року було предметом апеляційного перегляду. Ухвалою апеляційного суду Сумської області 01 червня 2010 року апеляційну скаргу Державного казначейства України відхилено, а рішення суду в оскарженій частині залишене без зміни (а.с. 107 - 108).

Судом встановлено, що відносно позивача 17 травня 2005 року слідчим прокуратури Великописарівського району Сумської області порушено кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.366 КК України № 04530048 та обрано щодо нього, запобіжний захід - підписка про невиїзд.

27 грудня 2005 року вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області позивач визнаний винним за ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області від 02 березня 2006 року вирок Охтирського міськрайонного суду скасований, а справу повернуто для проведення додаткового розслідування.

20 лютого 2006 року слідчим Охтирського МРВ УМВС України в Сумській області відносно ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України № 06030043.

26 червня 2006 року за наслідками проведення аудиторської перевірки ЗАТ «Охтиркашляхбуд» відносно ОСОБА_3 Охтирським міжрайонним прокурором порушена кримінальна справа за ознаками ч.3 ст.365 КК України за №06530029.

28 грудня 2006 року постановою слідчого вказана справа об'єднана зі справою №06030043 за обвинуваченням ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.190 КК України.

05 лютого 2007 року постановою старшого слідчого Охтирської міжрайонної прокуратури кримінальну справу було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

18 грудня 2006 року справа за обвинувачем ОСОБА_3. за ч.1 ст.366 КК України направлена до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

14 березня 2007 року справу за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України направлено до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Постановою суду від 13 квітня 2007 року кримінальні справи об'єднані в одне провадження.

27 грудня 2007 року постановою, прокурора про зміну обвинувачення в суді ОСОБА_3 пред'явлене обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2008 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України направлено для проведення додаткового розслідування, а 12 квітня 2008 року постановою старшого слідчого СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області дана кримінальна справа закрита за п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 перебував під слідством та судом 34 місяці 26 днів.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

У наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода (п. 5 ст. 3 зазначеного Закону).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 вказаного Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду цієї справи становить 1218 грн. Таким чином, розмір морального відшкодування за період з 17 травня 2005 року по 12 квітня 2008 року включно буде становити 42467 грн. (34 місяці х 1218 = 41412 грн. + 1055 грн. (26 днів)), що і підлягає стягненню за рахунок коштів з Державного бюджету на користь позивача. За цих обставин апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в цій частині вимог.

Встановлено, що оскаржене рішення уже було предметом перегляду за апеляційною скаргою Державного казначейства і ухвалою апеляційного суду від 01 червня 2010 року рішення було залишене без змін, то відповідно до положень ст. 318 ЦПК України підлягає скасуванню ухвала апеляційного суду у цій справі.

В іншій частині рішення суду щодо вимог у стягненні матеріальної шкоди в заявленому розмірі слід залишити без зміни, оскільки не вбачається порушення прав позивача. Зокрема, позивач посилався на порушення його трудових прав та втрату частини пенсії, акцій, однак на підтвердження цього доказів не надано. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2007 року на його користь стягнуто заробітну плату за період з 01 червня 2005 року по 14 вересня 2008 року, а також компенсації втрати заробітку та за невикористану відпустку.

Із змісту цього рішення вбачається, що позивач був звільнений з роботи 14 вересня 2005 року по ст. 40 п. 1 КЗпП України, тобто відсторонення від роботи його не встановлено.

Інші докази в справі про наявність порушення матеріальних прав відсутні, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п. 3; 309 ч.1 п.п.4, 4; 314 ч.2, 316, 318 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2010 року змінити в частині вимог про стягнення моральної шкоди, а ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 червня 2010 року у цій справі скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 42467 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -