Справа № 346/1114/15-ц

Провадження № 22-ц/779/823/2015

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.

з участю апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на майно повернуто позивачам.

На дану ухвалу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянти вказують, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не перевірив належним чином підстави подання даного позову, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі та повернення позовної заяви позивачам. Так, судом не взято до уваги, що в поданій ними до Коломийського міськрайонного суду позовній заяві, по якій 10.02.2012 року було ухвалено рішення, вони просили визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 111,5 кв.м та житловою площею 53,5 кв.м, тобто без розмежування приміщень першого поверху квартири №1 та приміщень горища. В даному позові вони просили суд визнати за ними право власності на приміщення горища загальною площею 48,4 кв.м, що розташовані над приміщеннями першого поверху квартири АДРЕСА_1.

Також апелянти зазначають, що під час розгляду Коломийським міськрайонним судом справи, рішення по якій було ухвалено 10.02.2012 року, між співвласниками спірного житлового будинку не було встановлено порядку користування приміщеннями горища. На даний час набрало законної сили рішення Коломийського міськрайонного суду від 05.03.2014 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вправі користуватися частиною горища будинку АДРЕСА_1 загальною площею 48,4 кв.м, а ОСОБА_7 вправі користуватися частиною горища вказаного будинку загальною площею 53,2 кв.м. Встановлення даного порядку користування приміщеннями будинку є новою підставою для подачі ними позовної заяви про визнання права власності на приміщення горища.

Крім того, апелянти вказують, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, помилково зіслався на положення п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки жодного провадження в Коломийському міськрайонному суді щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав на даний час немає.

З цих підстав апелянти просять ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В засіданні апеляційного суду апелянти та їх представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги заперечила, ухвалу суду вважала законною.

Відповідач ОСОБА_6 погодилась з доводами апеляції.

Представник третьої особи без самостійних вимог Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали зіслався на положення п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України та вважав, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже було розглянуто, і рішення набрало законної сили.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що 14.12.2010 року позивачі вже зверталися в суд з позовною заявою про визнання права власності на реконструйовану квартиру та гараж (справа №2-233/2011), в тому числі на приміщення на горищі: кімнати №1-4 площею 5,4 кв.м, №1-5 площею 14 кв.м, №1-6 площею 15,8 кв.м, №1-7 площею 2,9 кв.м, коридор №ІІІ площею 10,3 кв.м, загальною площею 48,4 кв.м, розташовані над приміщенням першого поверху квартири АДРЕСА_1 за участі тих самих осіб.

За наслідками розгляду даної справи Коломийським міськрайонним судом було винесено рішення від 10.02.2012 року, яким частково було задоволено позовні вимоги, а саме визнано право власності на реконструйовану квартиру площею 63,1 кв.м та самочинно збудований гараж, в решті позовних вимог відмовлено. Згідно мотивувальної частини даного рішення позивачам було відмовлено в частині позовних вимог, а саме у встановленні права власності на приміщення на горищі: кімнати №1-4 площею 5,4 кв.м, №1-5 площею 14 кв.м, №1-6 площею 15,8 кв .м, №1-7 площею 2,9 кв.м, коридор №ІІІ площею 10,3 кв.м, загальною площею 48,4 кв. м, розташовані над приміщенням першого поверху квартири АДРЕСА_1, які є предметом розгляду даної позовної заяви, оскільки добудова була здійснена без згоди відповідача та погодження третьої особи.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.03.2012 року дане рішення було залишено без змін, набрало законної сили і не було оскаржено в касаційному порядку.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, поза увагою суду залишилась та обставина, що в послідуючому рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05 березня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщеннями над квартирою АДРЕСА_1 і частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_7 про встановлення порядку користування приміщеннями над квартирою АДРЕСА_2 Вирішено встановити наступний порядок користування підсобним приміщенням - горищем в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуються частиною горища площею 48,40 кв. м, яка на план-схемі в додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.12.2013 року визначена зеленим кольором. ОСОБА_7 користується частиною горища площею 53,2 кв. м, яка на план-схемі в додатку №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.12.2013 року визначена жовтим кольором. В задоволенні решти зустрічного позову відмовлено.

Згідно позовної заяви в даній справі саме встановлення за наведеним рішенням суду порядку користування спірним горищем стало підставою для звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суд про визнання права власності на частину горища, яким вони користуються.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що спір між цими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав уже розглянутий судом.

Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання відкриття провадження в даній справі помилково застосував положення п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки доказів про наявність такого спору в суді до позовних матеріалів не долучено.

Більше того, дійшовши висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, суд в резолютивній частині ухвали зазначив про повернення позовної заяви позивачам, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 210 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За наведених обставин доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: П.І. Проскурніцький

Л.В. Ясеновенко