КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-12259/08 р. Головуючий у першій інстанції: Соколик О.І.
Доповідач: Коваль М.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коваля М.П., суддів: Бабенка К.А., Зайцева М.П., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Варвинської селищної ради, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» про визнання незаконним та скасування рішення Варвинської селищної ради від 14 вересня 2007 року «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва», визнання нечинним рішення від 23 жовтня 2007 року «Про відміну та внесення доповнень до рішень про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва», -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позивач по справі не є належним позивачем по справі, оскільки дія оскаржуваних ним рішень не поширюється на нього, він не є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняте нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На думку апелянта, судове рішення винесене внаслідок неповноти та невідповідності висновків суду обставинам справи із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення, у справі з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що на 12 сесії п'ятого скликання 14 вересня 2007 року Варвинською селищною радою було прийняте рішення «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва». Дане рішення 20 жовтня 2007 року опубліковане в газеті «Слово Варвинщини».
В подальшому, 23 жовтня 2007 року, Варвинською селищною радою було прийняте рішення «Про відміну та внесення доповнень до рішення про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва». Вказаним рішенням відмінено рішення від 12 жовтня 2007 року дванадцятої сесії, п'ятого скликання «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва». В даному рішенні зазначено, що з метою збереження єдиного порядку оплати послуг теплопостачання для смт Варва визначено виконавця послуг з централізованого опалення у житловому фонді територіальної громади, бюджетних установ та інших організаціях та підприємствах смт Варва ВАТ «Облтеплокомуненерго».
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач по справі не є належним позивачем, оскільки дія оскаржуваних ним рішень не поширюється на нього, він не є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічних-правових відносин.
Як зазначалося вище, позивач оскаржує рішення Варвинської селищної ради, тобто рішення суб'єкта владних повноважень, яке містить норми права, що поширюють свою дію на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб, тобто предметом оскарження є нормативно - правовий акт органу місцевого самоврядування.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів врегульовані главою 6 КАС України. Норми цієї глави мають пріоритет над загальними нормами КАСУ, які регулюють відповідні питання, оскільки є спеціальними.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє - щоб запобігти такому застосуванню.
Дійсно, в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача, представник третьої особи та сам позивач підтвердили факт надання послуг ВАТ «Чернігівобленерго» лише з централізованого опалення. Позивач не є користувачем даної послуги. Але, судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги те, що квартира позивача не відєднана від системи центрального гарячого водопостачання, що підтверджується довідкою приватного підприємства «Комунальник» (а.с.28), в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо того, що позивач відмовляється від вказаної послуги, тобто є підстави вважати, що в майбутньому вказана послуга може надаватися позивачу і оскаржуваний нормативний акт може бути в майбутньому застосований до позивача.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003, № 1160-IV (далі - Закон) регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; регуляторним органом є, зокрема - орган місцевого самоврядування. Тобто, рішення Варвинської селищної ради від 14 вересня 2007 року «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва» є регуляторним актом.
Із змісту Закону вбачається, що Варвинська селищна рада, як регуляторний орган повинна здійснювати державну регуляторну політику при прийнятті регуляторного акта.
Відповідно до ст. 5 Закону забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів того, що готувався аналіз регуляторного впливу і проект регуляторного акту був оприлюднений, також не надано доказів того, що проводилися громадські слухання та будь-які інші обговорення проекту регуляторного акту.
З ч. 1 ст. 9 Закону вбачається, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акту не був оприлюднений.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом є нечинними. Згідно з ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про інформацію» законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав і свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акту, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача потрібно задовольнити, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2007 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2007 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Варвинської селищної ради, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» про визнання незаконним та скасування рішення Варвинської селищної ради від 14 вересня 2007 року «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва», визнання нечинним рішення від 23 жовтня 2007 року «Про відміну та внесення доповнень до рішень про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва» - задовольнити.
Визнати нечинним рішення Варвинської селищної ради від 14 вересня 2007 року «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва».
Визнати нечинним рішення Варвинської селищної ради від 23 жовтня 2007 року «Про відміну та внесення доповнень до рішень про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт Варва».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: