Судове рішення #4196174
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа  № 22-а-12154/08 р.                                   Головуючий у першій інстанції: Коротун О.М.

                                                                                                        Суддя -доповідач: Коваль М.П.

 

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

            19 лютого 2009 року                                                                                          м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бабенка К.А. та Межевича М.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів на постанову Господарського суду Київської області від 2 березня 2006 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправною і нечинною постанови № 1279 від 20.07.2005 року, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

Постановою Господарського суду Київської області від 3 березня 2006 року позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправною та нечинною постанову № 1279 від 20.07.2005 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач неправомірно застосував  до позивача штрафні  санкції згідно спірної постанови, що є підставою для визнання її протиправною.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Київське обласне управління у справах захисту прав споживачів, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, зменшивши розмір стягнень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» до 1976 грн. 90 коп. На думку апелянта, Господарським судом Київської області  було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, і як наслідок - неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення,  з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 198, п.3. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову, якщо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 20.07.2005 року (далі - Закон) за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, а також правил торговельного обслуговування населення  застосовано до СПД ОСОБА_1 штраф у розмірі 11 512, 80 грн. та зобов'язано  позивача у 15 - денний термін з дня отримання постанови сплатити в установленому порядку вищенаведений штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києва та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів у центральних та місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, входити безперешкодно та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

З п. п. 3.1 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності» від 14.03.2003 року за № 42 вбачається. що керівник територіального органу у справах захисту прав споживачів повинен видати письмове розпорядження на проведення перевірки.

В матеріалах даної справи знаходяться направлення на перевірку, які видані службовими особами Київського управління у справах захисту прав споживачів від 06.06.2005 року № НОМЕР_1, яке видане ОСОБА_2. та від 04.06.2005 року № НОМЕР_2, видане ОСОБА_3. та ОСОБА_4. від 04.06.2005 року за № НОМЕР_3, які видані на 10 днів. Дані направлення були підписані заступником начальника управління ОСОБА_5. Службові особи управління були направлені, для перевірки: АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_6. та інших СПД, що  здійснюють торгівельну діяльність за вказаною  адресою, зокрема, магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить позивачу.

Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо відсутності у службових осіб підстав для здійснення перевірки є необгрунтованими, так як, направлення  - фактично є розпорядженням, що видається за підписом начальника та скріплюється печаткою управління, із зазначенням щодо місця проведення перевірки дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо того, що направлення на перевірку були підписані не уповноваженими на те особами.

Так, відповідно до п. 1 посадової інструкції заступника начальника управління            ОСОБА_5. на час відсутності начальника управління заступник виконує  його обов'язки, тобто у останньої були повноваження для підпису направлень на перевірку.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що предметом спору в даній справі є індивідуальний акт, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України виключає можливість визнання його нечинним, така позовна вимога може бути задоволені лише  в разі оскарження нормативно - правового акту.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, Господарський суд Київської області необґрунтовано визнав оспорювану постанову протиправною та начинною.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок штрафних санкцій, які накладені на позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 Закону створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надання послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з довідки від 25.06.2005 року № 5719/10/112, наданої податковим органом відповідачу,  сума виручки за травень 2005 року у СПД ОСОБА_1. становить 115 128 грн., виходячи з даної суми і були нараховані штрафні санкції позивачу у сумі 11 512. 80 грн. В подальшому податковим органом надано другу довідку, згідно якої,  відповідно до наданого звіту про використання РРО  та книг обліку розрахункових операцій від 13.06.2005 року сума розрахунків СПД ОСОБА_1. за травень 2005 року складає 44 957, 32 грн.

На запит суду першої інстанції Обухівською ОДПІ було надано третю довідку від 06.02.2006 року № 1402/10/10. де зазначено, що вартість реалізованих товарів по зазначеному РРО у маркеті ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить у позивачу, становить 19 769, 04 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що розрахунки штрафних санкцій, які накладені на позивача, мають бути обчислені на основі саме довідки, наданої на запит суду, так як вона видана на основі первинних документів (показники РРО). Отже, сума стягнень, яка підлягає сплаті позивачем має бути 1 976, 90 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, тому постанова Господарського суду Київської області від 2 березня 2006 року підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, 

 

П О С Т А Н  О В И Л А

 

 Апеляційну скаргу Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів - задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 2 березня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 про визнання протиправною і нечинною постанови Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 1279 від 20.07.2005 року задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 1279 від 20.07.2005 року в частині накладення стягнень,  передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у сумі  9 535 грн. 90 коп.,

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя:

 

Судді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа  № 22-а-12154/08 р.                                   Головуючий у першій інстанції: Коротун О.М.

                                                                                                        Суддя -доповідач: Коваль М.П.

 

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

            19 лютого 2009 року                                                                                          м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бабенка К.А. та Межевича М.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів на постанову Господарського суду Київської області від 2 березня 2006 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправною і нечинною постанови № 1279 від 20.07.2005 року, -

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, 

 

П О С Т А Н  О В И Л А

 

 Апеляційну скаргу Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів - задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 2 березня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 про визнання протиправною і нечинною постанови Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 1279 від 20.07.2005 року задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 1279 від 20.07.2005 року в частині накладення стягнень,  передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у сумі  9 535 грн. 90 коп.,

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя:

 

Судді:

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація