копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 р. Справа № 804/4265/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Віхрова В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача Волнянська О.В.,

представник відповідача Дубовицька Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпровськпромбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з наступними позовними вимогами:

- скасувати постанову начальника Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюка І.П. про перевірку виконавчого провадження від 03.03.2015 р. (виконавче провадження №39891613);

- скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицької Н.М. від 03.03.2015 р. про відновлення виконавчого провадження (виконавче провадження №39891613);

- скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицької Н.М. від 03.03.2015 р. про скасування процесуального документу (виконавче провадження №39891613).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 р. відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» про забезпечення позову у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 р. повторно відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» про забезпечення позову у справі.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства винесені оскаржувані постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. Надав письмові заперечення проти позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 18.09.2012 р. Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 2/5005/5374/2012 про зобов'язання ПАТ «Дніпровськпромбуд» передати до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради об'єкти державного житлового фонду - гуртожитки за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59, вул. Коксова, 24, проспект Петровського, 56, а також об'єкти інженерної інфраструктури, що їх обслуговують, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Дніпровськпромбуд».

24.09.2013 р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицькою Н.М. відкрито виконавче провадження №39891613.

22.05.2014 р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицькою Н.М. вказане виконавче провадження закінчено, про що винесено відповідну постанову.

03.03.2015 р. начальником Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюком І.П. проведено перевірку вказаного виконавчого провадження, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2014 р. та зобов'язано відновити виконавче провадження ВП №39891613, про що винесено відповідну постанову.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицької Н.М. від 03.03.2015 р. відновлено виконавче провадження ВП №39891613.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицької Н.М. від 03.03.2015 р. скасовано процесуальний документ - постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2014 р.

Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача з огляду на таке.

Численними листами (за вих.№№1128, 1127 від 19.01.2015 р., № 548/4 від 14.01.2015 р., №23259/4 від 22.05.2014 р.) начальник Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюк І.П. повідомляв про повну законність дій державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дубовицької Н.М. стосовно закінчення виконавчого провадження. Отже, начальником Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюком І.П. здійснено та закінчено перевірку виконавчого провадження та встановлено відсутність будь-яких порушень.

Чинним законодавством України не передбачено повторних перевірок виконавчих проваджень. Начальник Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ мав право перевіряти виключно виконавчі провадження, що перебувають на виконанні підпорядкованих йому державних виконавців, тобто перевіряти виключно відкриті виконавчі провадження. Крім того, начальник районного відділу Державної виконавчої служби не відноситься до кола осіб, які правомочні здійснювати перевірку законності виконавчих проваджень у відповідності до п. 3.1 Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №136/5 від 01.12.2004 р.

Матеріали виконавчого провадження не містять жодних документів (постанов), які б свідчили про витребування виконавчого провадження з метою перевірки згідно вимог п. 3.2 вказаного Порядку. Доручення, надане начальнику Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ начальником управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області листом №ф-1018 від 12.01.2015 р. є незаконним, оскільки вимогами чинного законодавства не передбачено надання доручень у частині здійснення дій без проведення перевірки законності виконавчого провадження.

При винесенні постанов про скасування процесуального документу та про відновлення виконавчого провадження від 03.03.2015 р. державний виконавець послався на невірні статті Закону України «Про виконавче провадження».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, на примусовому виконанні у Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ перебувало виконавче провадження ВП №39891613, відкрите 24.09.2013 р. на підставі заяви стягувача та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2012 р. №2/5005/5374/2012.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до вказаної норми державним виконавцем було надано строк для самостійного виконання рішення суду до 01.10.2013 р.

Згідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дій або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2012 р. №2/5005/5374/2012) має немайновий характер виконання про зобов'язання боржника вчинити певні дій, а саме передати до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради об'єкти державного житлового фонду - гуртожитки за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59, вул. Коксова, 24, проспект Петровського, 56, а також об'єкти інженерної інфраструктури, що їх обслуговують, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Дніпровськпромбуд».

Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі викладеного, державним виконавцем 22.05.2014 р. було закінчено виконавче провадження у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» як фактично повне виконання рішення суду, про що винесена відповідна постанова.

Разом з тим, під час виконання виконавчого провадження було встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження з тим же рішення суду щодо зобов'язання Дніпропетровської міської ради прийняти вказані у виконавчому документі гуртожитки.

За невиконання рішення суду посадовими особами Дніпропетровської міської ради, слідчим відділом ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження.

За поясненнями відповідача, будь-які підстави для накладення штрафу та направлення подання для притягнення посадових осіб ПАТ «Дніпровськпромбуд» до кримінальної відповідальності за невмисне виконання рішення суду були відсутні, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження та унеможливлює застосування будь-якої іншої норми завершення або закінчення виконавчого провадження, крім п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Також інформація по вказаним виконавчим провадженням неодноразово надавалась різним контролюючим та правоохоронним органам, в тому числі і до управління Державної виконавчої служби в Дніпропетровської області. Прийняте державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції рішення у судовому порядку оскаржене не було.

Як вбачається з постанови про перевірку виконавчого провадження, перевірка була проведена у зв'язку з тим, що відповідно до заяви регіонального відділення Фонду державного майна України станом на 02.03.2015 р. вищевказані гуртожитки не передані стягувачу.

Відповідно до листа управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 12.01.2015 р. №Ф-1018-02 на адресу регіонального відділення Фонду державного майна України у відповідь на отриману скаргу на дії (бездіяльність) начальника Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюка І.П., повідомлено, що оглядом матеріалів закінченого виконавчого провадження встановлено відсутність будь-яких документів, які б свідчили про фактичне виконання рішення суду. У зв'язку з чим, управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області начальнику Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Никитюку І.П. надано доручення негайно вжити заходів щодо приведення виконавчого провадження у відповідність до вимог законодавства.

Відповідно до вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Вимогами чинного законодавства не передбачено надання доручень у частині здійснення виконавчого провадження без проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження.

Доручення від 12.01.2015 р. № Ф-1018-02 Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за підписом начальника управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області П'ятницького A.B. не є процесуальним документом, який би зобов'язував до здійснення певних дій посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції або скасовував рішення таких осіб відповідно без винесення постанови про перевірку виконавчого провадження, доведення її до відома учасників виконавчого провадження та роз'яснення право на оскарження.

Єдиною підставою для проведення перевірки виконавчого провадження слугувало наявність іншого виконавчого провадження та заяви регіонального відділення Фонду державного майна України, про що прямо вказано у постанові про перевірку виконавчого провадження від 03.03.2015 р.

Згідно ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження» здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

У відповідності до п.3.1 Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.12.2004 р. № 136/5 перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту ДВС та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів ДВС; начальники регіональних органів ДВС, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих органів та територіальних органів ДВС, що їм підпорядковані.

Вимогами ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби. Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

У відповідності до вимог Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.12.2004 р. № 136/5 перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними у пункті 3.1 цього Порядку, може проводитись, зокрема, за дорученням вищестоящої посадової особи; з власної ініціативи (п.2.1).

Таким чином, наведені вище норми законодавства відносять до компетенції відповідача проведення перевірки виконавчого провадження ВП №39891613, у разі наявності підстав, передбачених чинним законодавством, прийняття постанови про перевірку виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, мають право витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься постанова.

Витребуванню для проведення перевірки підлягають виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні у відповідному органі ДВС (п.2.2).

Матеріали по завершених виконавчих провадженнях підлягають витребуванню у разі: надходження у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», скарги на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС; оскарження у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа; оскарження у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», постанов про проведення перевірки, витребування та результати перевірки виконавчих проваджень (п. 2.3 Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 01.12.2004 р. № 136/5).

Таким чином, положення чинного законодавства не містять обов'язкової вимоги про витребування закритого виконавчого провадження для перевірки.

Матеріали справи не містять доказів наявності скарг на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС, оскарження постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа; постанов про проведення перевірки, витребування та результати перевірки виконавчих проваджень.

Також, у суду відсутні докази проведення первинної перевірки виконавчого провадження, що спростовує доводи позивача про протиправність проведення повторної такої перевірки.

Неможливість виконання рішення суду, що набрало законної сили, є прямим порушенням норм національного та європейського законодавства. Зокрема, про неможливість забезпечення державою Україна виконання рішень викладено у справах «Іванов проти України», «Цибулько та інші проти України», «Робота та інші проти України» та ін.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує проти невиконання рішення суду. Усі доводи позивача стосуються виключно процедурних порушень органу державної виконавчої служби при проведенні перевірки виконавчого провадження, що не може бути підставами для скасування постанови про проведення перевірки та похідних від неї постанов про відновлення виконавчого провадження та скасування процесуального документу.

У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

Встановлене свідчить про правомірність рішень відповідача, що виключає можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином доведено правомірність оскаржуваних постанов.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанов, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 02.04.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун