ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/1289/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Присівок Ю.С.,

представників відповідача - Кошової Г.І., Шпака Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» (далі - КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця») та просить суд стягнути з відповідача 20909,09 грн. адміністративно-господарських санкцій та 20,91 грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2014 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» були створені спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів та протягом 2014 року, щомісяця, подавались до Щорського районного центру зайнятості звіти по формі 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Також, представник відповідача зазначив, що попередні трудові відносини з особою-інвалідом припинились у зв'язку зі смертю останнього. До КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» протягом 2014 року направлено лише одну особу-інваліда, проте у її працевлаштуванні було відмовлено у зв'язку з висновком медичної комісії. З огляду на викладене, представник зазначив, що КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» не вчиняло протиправних дій чи бездіяльності щодо не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації і громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» в 2014 році становила 22 особи та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 1 особа, кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2014 рік складає 20909,09 грн. (а.с.5). Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами (1 робоче місце), становить 20909,09 грн.

Пунктом 2 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 (далі - Положення № 314), визначено, що робочим місцем інваліда може бути і звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.

Відповідно до п. 3 Положення № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно із п. 10 Положення № 314, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону № 875, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ст. 18-1 Закону № 875, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, а відповідно до частини третьої ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, з аналізу вищевикладених норм Закону № 875 випливає, що працевлаштуванню інвалідів передує їх звернення безпосередньо до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, на які власне і покладено обов'язок реєстрації бажаючих працювати інвалідів та здійснювати пошук підходящої роботи для них.

При цьому, частиною 3 статті 18 Закону № 875 чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, суд дійшов висновку, що стаття 18 Закону № 875 не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що в КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» було створене спеціальне робоче місце для працевлаштування інваліда та починаючи з червня 2014 року подавались звіти до Щорського районного центру зайнятості за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які містять відомості про наявність вільних робочих місць для інвалідів (а.с. 21-28).

В судовому засіданні встановлено, що до травня 2014 року в КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця», на посаді підсобного робітника, працював інвалід ОСОБА_4, але в травні 2014 року, у зв'язку зі смертю вказаної особи, трудові відносини було припинено (а.с.35, 36, 37,38).

Протягом 2014 року Щорським районним центром зайнятості було видане одне направлення безробітній особі (інваліду) ОСОБА_5 на працевлаштування до КП «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» (а.с.39). Але, згідно висновку медичної комісії від 14.04.2014, вказану особу було визнано непридатною для роботи за професією (а.с. 40, 41), тому відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 цього Кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відтак, оскільки відповідачем створено, відповідно до встановленого Законом № 875 нормативу, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, з моменту виникнення необхідності у 2014 році, подавалися звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» виконало зазначені вимоги законодавства, а не зайнятість необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів виникла не з його вини.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Щорська житлово-експлуатаційна дільниця» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков