КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-11953/08 р. Головуючий у першій інстанції: Карапута Л.В.
Суддя -доповідач: Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бабенка К.А. та Бараненка І.І., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Чернігівського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Чернігівського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання наказу незаконним та стягнення моральної шкоди., -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2007 року позов задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано накази управління МВС України в Чернігівській області № НОМЕР_1 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, №НОМЕР_2 року в частині зміни наказу УМВС № НОМЕР_1 року щодо зміни дати звільнення ОСОБА_1 та від НОМЕР_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного інспектора Деснянського ВМ ЧМВ УМВС області майора міліції ОСОБА_1.; зобов'язано Управління МВС України в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1. за станом здоров'я з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення. яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку апелянтів, судом першої інстанції не було повно та всебічно з'ясовано обставини вправи та не були дотримані норми матеріального і процесуального права, що в порушення ст. 59 КАС України призвело до постановлення необґрунтованого і незаконного рішення.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу на посадах керівного складу в органах внутрішніх справ. Перед звільненням позивач перебував в званні майора міліції на посаді дільничного інспектора Деснянського ВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області.
04 липня 2006 року оперуповноваженим в ОВС ЮС ВВБ в Чернігівській області ДВБ ГУБОЗ МВС України майором міліції ОСОБА_2. було складено висновок за матеріалами перевірки по факту можливого незаконного отримання службової квартири дільничним інспектором ДВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1. Вказаним висновком визнано поведінку ОСОБА_1. при вирішенні цивільно-правових питань такою, що суперечить нормам етичного кодексу працівника внутрішніх справ України, а також використання незаконних методів вирішення цивільно-правових відносин, на підставі чого було рекомендовано звільнити позивача зі служби.
04 липня 2006 року начальником УМВС України в Чернігівській області було видано наказ № 380 відповідно до якого за негідну поведінку при вирішенні цивільно-правових питань, нехтування вимог Присяги, статутів, кодексу честі працівника міліції та етичного кодексу працівника внутрішніх справ України, використання незаконних методів вирішення цивільно-правових відносин, які складаються між ним та гр. ОСОБА_3., з приводу квартирного спору, що в подальшому призвело до написання скарг на його дії та порушення кримінальної справи за фактом незаконного надання житла, позивача звільнено зі служби за п. 66 Положення ( за дискредитацію ) після його виходу з лікарняного.
02 вересня 2006 року наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № НОМЕР_1 позивача було звільнено зі служби за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу).
Позивач станом на 02.09.2006 року перебував на лікарняному, тому в послідуючому прийнятим наказом № НОМЕР_2 року в часткову зміну наказу УМВС № НОМЕР_1 року майора міліції ОСОБА_1., дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС, вважати звільненим з ОВС, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При цьому 01.09.2006 року позивач подав на ім'я начальника УМВС України в Чернігівській області рапорт про його звільнення зі служби за станом здоров'я.
Як вбачається з наведеного та не заперечується відповідачами, позивач був звільнений на підставі п. 66 «Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу» за дискредитацію звання працівника міліції, що виразилось у прояві відносно цивільних осіб бездіяльності, скоєння вчинків, що наносять суттєву шкоду іміджу органів внутрішніх справ в цілому, зокрема можливого незаконного отримання службової квартири дільничним інспектором ДВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1.
Кримінальна справа, яка була порушена відносно позивача за ч. 2 ст. 356 КК України ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області була направлена до Чернігівської обласної прокуратури на додаткове розслідування, тобто з врахуванням принципу презумпції невинуватості, порушення проти позивача кримінальної справи не є належним доказом доведення факту незаконного отримання службової квартири дільничним інспектором ДВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем бездіяльності відносно цивільних осіб, скоєння вчинків, що наносять суттєву шкоду іміджу органів внутрішніх справ в цілому та доказів того, що отримання позивачем службового житла будь-яким належним органом визнано незаконним.
Крім того, при накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем були порушені вимоги ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: від позивача не відбиралися жодні пояснення при проведенні службового розслідування, не було доведено під підпис позивачу зміст наказу та не було враховано ставлення ОСОБА_1. до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. Так, позивач проходить службу в органах внутрішніх справ понад 13 років та за вказаний час не мав стягнень, натомість характеризується виключно позитивно, неодноразово заохочувався, має нагороди «За відзнаку в службі» 1 та 2 ступеня, «Захисник вітчизни», «За бездоганну службу».
Також, районний суд прийшов до правомірного висновку про зобов'язання управління МВС України в Чернігівській області звільнити ОСОБА_1. за станом здоров'я з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки позивач є інвалідом війни та наявності копії свідоцтва про хворобу та поданої заяви позивача про звільнення за станом здоров'я з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Зокрема, посилання апелянта на те, що позивачем пропущено строки оскарження спірних наказів та не просить їх поновити. що є підставою для відмови в задоволенні позову є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС» від 22.02.2006 року встановлює, що особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися із скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Згідно з ст. 21 вказаного Закону дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення.
Як зазначалося раніше відповідачем не було надано доказів належного ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами. Крім того, в матеріалах справи знаходяться копії висновків за матеріалами перевірки по заяві позивача щодо неправомірності його звільнення на підставі ст. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (а.с. 122-126), тобто позивач звертався із скаргами щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника та після відмови в їх задоволенні звернувся до суду.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Чернігівського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: