Справа № 161/16506/14-ц

Провадження № 4-с/161/37/15

У Х В А Л А

27 квітня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Мартинюк О.Г.

за участю:

заявників – ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника заявників – ОСОБА_3

представників ВДВС – ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ ОСОБА_4 на обґрунтування вказавши, що 20.04.2010 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області на користь ПАТ «ВТБ Банк» з них у солідарному порядку було стягнуто заборгованість за кредитним договором. 26.01.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист № 2-629/10. 04.11.2010 року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Закону України «Про виконавче провадження», стаття 22 якого скоротила до одного року строк пред’явлення до ДВС виконавчих документів. 07.02.2011 року виконавчий лист було виконано і повернуто до суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, в 2012 році остаточно закінчився річний строк, встановлений Законом для пред’явлення до виконання виконавчого листа № 2-629/10 від 21.02.2011 року. Крім того, 22.09.2011 р, 03.06.2014 р. та 04.07.2014 р. Верховна Рада України прийняла, відповідно Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо визначення особливостей корпоративного управління банками. Ці закони остаточно унеможливили виконання виконавчих листів означеного типу. Проте, 31.07.2014 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44214500. Вказану постанову із супровідним листом від 01.08.2014 року вони отримали 15.09.2014 року, у зв’язку з чим були позбавлені можливості виконати добровільно вищевказаний виконавчий документ у семиденний строк до 06.08.2014 року. Проте, виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-629/10 від 26.01.2011 р. дійсний до 12.08.2013 року, як зазначено в самому листі. Просять суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44214500 від 31.07.2014 р., відмовити стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник заявників ОСОБА_3 заяву підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у письмовій заяві. Крім того, представник заявників зазначив, що посадовими особами Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ під час виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-629/10 від 26.01.2011 року допущені чисельні порушення чинного законодавства, в тому числі щодо належного оформлення виконавчих проваджень, а тому можна стверджувати, що на теперішній час не існує жодного виконавчого провадження у розумінні цивільного законодавства України, немає жодного документу, який би свідчив про правомірність дій державного виконавця Радчук Л.О. Вважає, що примусове виконання виконавчих документів щодо солідарних боржників не може здійснюватися в різних виконавчих провадженнях, виконавчий лист за рішенням суду може бути виданий лише один.

Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні подану ними скаргу та доводи свого представника підтримали, просили скаргу задовольнити.

Державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ ОСОБА_4 скаргу не визнала, суду пояснила, що 29.07.2014 р. стягувачем ПАТ «ВТБ Банк» до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ було подано заяву про примусове виконання виконавчого листа № 2-629/10 від 26.01.2011 р., виданого Луцьким міськрайонний судом Волинської області. Постановою від 31.07.2014 року нею було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа. Вважає, що при ухваленні постанови про відкриття виконавчого провадження нею було дотримано вимоги чинного законодавства, в тому числі і перевірені строки пред’явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчих проваджень суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року, ухваленому у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить ПАТ «ВТБ Банк» в солідарному порядку було стягнуто заборгованість в сумі 760614,54 грн., по 850 грн. витрат по оплаті судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.08.2010 року.

Відповідно до п. 16.6 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затв. Наказом Державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 р., (у редакції чинній на час видачі виконавчих документів – 26.01.2011 року), для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист. Якщо на підставі постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або якщо рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом.

26.01.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчі листи № 2-629/10 про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 760614,54 грн. (а.с. 25, 28). Строк пред’явлення виконавчих листів до виконання встановлено три роки, тобто до 12 серпня 2013 року.

За змістом ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час видачі виконавчих документів – 26.01.2011 року) виконавчі листи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року № 2677-УІ, що набрав чинності 09 березня 2011 року, Закон України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції від 09.03.2011 року, виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісії з трудових спорів, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки виконання судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного для після його постановлення.

Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року № 2677-УІ, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, строк пред’явлення виконавчих листів, виданих на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року, яке набрало законної сили 12.08.2010 року, становив три роки, закінчувався 12.08.2013 року.

З заявами про примусове виконання виконавчого документу – виконавчого листа № 2-629/10 від 26.01.2011 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області щодо солідарного стягнення з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 760614,54 грн. стягувач звертався 31.01.2011 року.

Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 на підставі вищевказаних заяв стягувача виносилися постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 24182695 від 31.01.2011 року (боржник ОСОБА_1В.) та ВП № 24174303 від 31.01.2011 року (боржник ОСОБА_2Я.).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»,в редакції від 09.03.2011 року, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_7 від 07.02.2012 року (ВП № 24182695 боржник ОСОБА_1В.) виконавчий лист № 2-629, виданий 26.01.2011 р. Луцьким міськрайонний судом Волинської області було повернено стягувану ПАТ «ВТБ Банк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 122).

Повторно з заявою про примусове виконання виконавчого документу – виконавчого листа № 2-629/10 від 26.01.2011 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області щодо стягнення суми з боржника ОСОБА_1 стягувач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся 19.04.2012 року.

Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_8 на підставі вищевказаної заяви стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32363076 від 20.04.2012 року.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4 від 12.02.2014 року (ВП № 32363076, боржник ОСОБА_1В.) виконавчий лист № 2-629, виданий 26.01.2011 р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області було повернено стягувану ПАТ «ВТБ Банк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.121).

Постановою заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_9 від 06.03.2014 року (ВП № 241174303 боржник ОСОБА_2Я.) виконавчий лист № 2-629, виданий 26.01.2011 р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області було повернено стягувану ПАТ «ВТБ Банк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 120).

Пункт 3.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затв. Наказом Міністерства Юстиції України № 227/5 від 25.12.2008 р. визначає, що після завершення виконавчого провадження виконавчий документ з відміткою про виконання (повне, часткове, про неможливість стягнення тощо) надсилається за належністю разом з відповідною постановою державного виконавця та супровідним листом, який підписується керівником органу державної виконавчої служби або його заступником.

Така відмітка на виконавчому листі № 2-629, виданому 26.01.2011 р. Луцьким міськрайонний судом Волинської області (боржник ОСОБА_2Я.) була зроблена – зазначено про завершення виконавчого провадження згідно п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення боргу 252287,05 грн. У відмітці зазначено, що виконавче провадження завершене 06.03.2011 року.

Проте, суд вважає, що при здійсненні відмітки про дату закінчення виконавчого провадження (06.03.2011 року) допущено технічну помилку, оскільки постанову про повернення виконавчого листа стягувачу було фактично винесено 06.03.2014 року.

До такого переконання суд приводять і матеріали виконавчого провадження ВП № 241174303 (боржник ОСОБА_2Я.), з яких вбачається, що виконавчі дії державним виконавцем здійснювалися в період з 31.01.2011 року по 06.03.2014 року, зокрема було проведено аукціони з реалізації арештованого рухомого майна, що належать боржнику ОСОБА_2 (протоколи проведення аукціону від 22 грудня 2011 року).

28.07.2014 року та 29.07.2014 року стягувач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся з заявами про примусове виконання виконавчого документу – виконавчого листа № 2-629/10 від 26.01.2011 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області щодо стягнення суми з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4 на підставі вищевказаних заяв стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44214500 від 31.07.2014 року (боржник ОСОБА_1В.) та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44202138 від 31.07.2014 року (боржник ОСОБА_2Я.) (а.с. 27).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час ви дачі виконавчих документів) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника, про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно із ст. 24 Закону України «про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Із системного аналізу положень ст.ст. 18, 19, 21, 24 Закону України (про виконавче провадження» (в редакції на час видачі виконавчих документів) слідує, що умовами прийняття виконавчого документа до виконання є: наявність заяви стягувача, відповідність виконавчого документа вимогам закону, дотримання стягувачем строків пред’явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно з пунктом «а» ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження (у редакції на час видачі виконавчих документів) строки пред»явлення виконавчого документу до виконання перериваються пред’явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Аналогічні положення міститься і в статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 09.03.2011 року.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» також слідує, що строки пред’явлення виконавчих документів до виконання перериваються за умови, що виконавче провадження було відкрито, але виконавчий документ було повернено стягувану на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки постановами державного виконавця від 07.02.2012 року, 12.02.2014 року, 06.03.2014 року виконавчі листи поверталися стягувачу на підставі. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», то перебіг строку пред’явлення виконавчого листа № 2-629/10 від 26.01.2011 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, поновлювався.

Вказані постанови про повернення виконавчого документу на теперішній час є чинними, сторонами виконавчого провадження вони не оскаржувалися.

Таким чином, строк пред’явлення виконавчого документу до виконання станом на 31.07.2014 року не є пропущеним, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було.

Зі змісту п. 3.8.Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затв Наказом Міністерства Юстиції України № 227/5 від 25.12.2008 р., слідує, що зведене виконавче провадження формується щодо одного й того самого боржника, отже відкриття державним виконавцем окремих виконавчих проваджень щодо різних боржників є правильним.

Що стосується доводів представника заявників щодо неналежного ведення діловодства з виконання рішень у Першому відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ, то хоча такі порушення і мають місце щодо виконавчих проваджень № 32363076, № 24182695, № 24174303, які є завершеними та переданими до архіву, але вони, на переконання суду, не вливають на законність дій державного виконавця при відкритті виконавчих проваджень 31.07.2014 року.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає виконавче провадження.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження передбачено», що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника, або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторін.

Судом встановлено, що заявники постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2014 року отримали 29.09.2014 року, але своїм правом про відкладення виконавчих дій у зв»язку з несвоєчасним отриманням документів виконавчого провадження не скористатися, хоча не були позбавлені такої можливості.

З 07.06.2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 1 даного Закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Отже, даним Законом введено мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами, а тому посилання представника заявників на необхідність застосування державним виконавцем мораторію відносно заявників є безпідставним, оскільки правових підстав поширення Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2 немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяла відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2014 року, а тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі ст.ст.17, 19, 22, 23, 26, 35, 47 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 385-388, 210, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_10