ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/436/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Риль В.Є.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче торгово- будівельне підприємство "Будкон" (далі - ТОВ ВТБП "Будкон", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 провадження у справі № 816/436/15-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028 закрито в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137397,50 грн, в тому числі основний платіж - 109918,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 27479,50 грн за примиренням сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

В судовому засіданні 20.04.2015 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028 в частині нарахування податкових зобов'язань за квітень 2014 року на суму 7740,00 грн та травень 2014 року на суму 28321,00грн та штрафних санкцій на загальну суму 9015,25 грн (том 1 а.с. 139).

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2015, обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами ТОВ "Софія ЛТД" та ТОВ "Мелес" мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 03.10.2014 №2350/16-03-22-01-08/37528591 є безпідставними, а прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0007452201/3028 таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині нарахування податкових зобов'язань за квітень 2014 року на суму 7740,00 грн та травень 2014 року на суму 28321,00 грн та штрафних санкцій на загальну суму 9015,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (том 1 а.с. 25-27).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ ВТБП "Будкон" (ідентифікаційний код 37528591) 25.02.2011 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису про державну реєстрацію в ЄДР 15851020000007649 (том 1 а.с. 18). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

У період з 22.09.2014 по 26.09.2014 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ ВТБП "Будкон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Таурус-Газ" за період серпень, жовтень 2011 року, ПП "Шале" за період серпень-вересень 2011 року, ПП "ТМ-Новатор" за період серпень, жовтень-листопад 2012 року, ТОВ "Софія ЛТД" за період березень-квітень 2014 року, ТОВ "Мелес" за період травень 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом 03.10.2014 складено акт №2350/16-03-22-01-08/37528591, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, зокрема, за квітень 2014 року на суму 7740,00 грн, травень 2014 року - 28321,00 грн (том 1 а.с. 59-67).

На підставі акту перевірки від 03.10.2014 №2350/16-03-22-01-08/37528591 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 182473,75 грн, в тому числі 145979 грн - за основним платежем та 36494,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 10-11).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування податкових зобов'язань за квітень 2014 року на суму 7740,00 грн та травень 2014 року на суму 28321,00 грн та штрафних санкцій на загальну суму 9015,25 грн, звернувся до суду з вимогою про визнання рішення у зазначеній частині незаконним та скасування.

Оцінюючи обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028 в оскаржуваній частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ ВТБП "Будкон" з ТОВ "Софія ЛТД" у квітні 2014 року на предмет отримання послуг по поточному ремонту обладнання дільниць ЦВО.

Так, 03.03.2014 між ТОВ ВТБП "Будкон" (Замовник) та ТОВ "Софія ЛТД" (Підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 143, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по ремонту обладнання, а також інших робіт, які доручає Замовник (том 1 а.с. 141-144).

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції до матеріалів справи долучено банківську виписку за 04.06.2014, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року від 28.04.2014, акт приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання за 28.04.2014 № 07-04 на суму 46443,02 грн, в тому числі ПДВ 7740,50 грн (том 1 а.с. 145-163).

ТОВ ВТБП "Будкон" включено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року по господарській операції з придбання робіт у ТОВ "Софія ЛТД" ПДВ в розмірі 7740 грн.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що вказані підрядні роботи по договору від 03.03.2014 № 143 придбані у ТОВ "Софія ЛТД" з метою виконання умов договору підряду № 291, укладеного 31.01.2014 між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ВТБП "Будкон" (Підрядник), на підтвердження чого надав суду договір підряду від 31.01.2014 №291 та акти приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання за 28 квітня 2014 року (том 1 а.с.164-226).

Проте, із зазначених актів приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання неможливо визначити, які саме роботи ТОВ "Софія ЛТД" використані ТОВ ВТБП "Будкон" при виконанні умов договору підряду № 291, укладеного 31.01.2014 між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ВТБП "Будкон".

Також, представником позивача не надано суду податкових накладних по даній господарській операції з придбання у ТОВ "Софія ЛТД" робіт, на підставі яких сформовано податковий кредит квітня 2014 року на суму 7740 грн.

Крім того, до матеріалів справи представником позивача надано банківську виписку за 04.06.2014, з якої не представляється можливим встановити проведення часткової оплати на суму 31000,00 грн, в тому числі ПДВ 5166,67 грн, саме за роботи квітня 2014 року по поточному ремонту обладнання дільниць ЦВО з огляду на ненадання до матеріалів справи рахунку №345 від 28.04.2014, на який мається посилання у банківській виписці.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарської операції з придбання у ТОВ "Софія ЛТД" в квітні 2014 року робіт по поточному ремонту обладнання на загальну суму 46443,02 грн, в тому числі ПДВ - 7740,50 грн.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не доведена реальність здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Софія ЛТД" робіт, суд доходить висновку про неправомірність включення ТОВ ВТБП "Будкон" у квітні 2014 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 7740 грн.

Також, в ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини ТОВ ВТБП "Будкон" з ТОВ "Мелес" у травні 2014 року на предмет отримання послуг по поточному та капітальному ремонтах, придбання гранвідсіву, інструментів та ін.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій представником позивача надано суду договір купівлі-продажу № 44 від 05.05.2014, договір від 05.05.2014 №45 на виконання підрядних робіт, укладених між ТОВ "Мелес" та ТОВ ВТБП "Будкон", видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, рахунки на оплату по замовленню, банківські виписки (том 1 а.с.227-250, том 2 а.с. 1-92).

Так, згідно видаткової накладної від 05.05.2014 № 351 ТОВ ВТБП "Будкон" придбано у ТОВ "Мелес" гранвідсів фр. 0-5 кількістю 222 тн та фр 0-20 - 74 тн (том 1 а.с.235). Представник позивача в судовому засіданні вказав, що гранвідсів було використано для виготовлення асфальтобетону, що підтверджується актом списання товарів від 31.05.2014 №33 (том 2 а.с. 46).

Проте, з акту списання слідує, що ТОВ ВТБП "Будкон" використано гранвідсів фр. 0-5 кількістю 171,5 тн, при цьому, доказів використання гранвідсіву фр. 0-20 - 74 тн та залишку гранвідсіву фр. 0-5 кількістю 50,50 тн суду не надано.

Згідно видаткових накладних від 12.05.2014 №№ 372, 373 ТОВ ВТБП "Будкон" придбано у ТОВ "Мелес" рукавиці, респіратори, мило господарське та інструменти, які зі слів представника позивача використано при виконанні робіт по договору підряду від 31.01.2014 № 291 з ВАТ "Полтавський ГЗК" та для власних потреб.

Представник позивача зазначає, що підрядні роботи по договору від 05.05.2014 № 45 придбані у ТОВ "Мелес" з метою виконання умов договору підряду № 291, укладеного 31.01.2014 між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ВТБП "Будкон" (Підрядник), на підтвердження чого надав суду договір підряду від 31.01.2014 № 291 та акти приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання за 26 травня 2014 року (том 2 а.с. 10-40).

Проте, із зазначених актів приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання неможливо визначити, які саме роботи ТОВ "Мелес" та придбаний у ТОВ "Мелес" товар використані ТОВ ВТБП "Будкон" при виконанні умов договору підряду №291, укладеного 31.01.2014 між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ВТБП "Будкон".

Крім того, суд звертає увагу на те, що акти приймання виконаних робіт по поточному ремонту обладнання, складені між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ВТБП "Будкон" раніше (26.05.2014 /том 2 а.с. 10-40/), ніж акти приймання виконаних робіт між ТОВ ВТБП "Будкон" та ТОВ "Мелес" (30.05.2014 /том 2 а.с. 58-84/).

Представником позивача на вимогу суду не надано до матеріалів справи податкових накладних по господарських операціях з придбання у ТОВ "Мелес" робіт та товару, на підставі яких сформовано податковий кредит травня 2014 року на суму 28321 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарської операції з придбання у ТОВ "Мелес" товарів та робіт по поточному ремонту обладнання на суму ПДВ - 28321 грн.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не доведена реальність здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Мелес" робіт та товарів, суд доходить висновку про неправомірність включення ТОВ ВТБП "Будкон" у травні 2014 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 28321 грн.

За висновком суду, керуючись пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2014 №0007452201/3028 у розмірі 25 відсотків суми нарахованого грошового зобов'язання з ПДВ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0007452201/3028 в частині нарахування податкових зобов'язань за квітень 2014 року на суму 7740,00 грн та травень 2014 року на суму 28321,00 грн та штрафних санкцій на загальну суму 9015,25 грн, прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ТОВ ВТБП "Будкон" про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру про часткове скасування податкового повідомлення-рішення в даному випадку складає 1827,00грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно платіжного доручення №370 від 20.02.2015 позивачем при зверненні до суду сплачено судового збору на суму 364,95 грн.

У зв'язку з цим, з ТОВ ВТБП "Будкон" до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1462,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0007452201/3028 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36061,00 грн - основний платіж та штрафні санкції - 9015,25 грн - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "Будкон" (ідентифікаційний код юридичної особи 37528591) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1462,05 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава