ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2015 р.Справа № 921/251/15-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Державного підприємства " Кременецьке лісове господарство " , 47002, м. Кременець вул. Акімова ,26 Тернопільської області , код ЄДРПОУ 00993047 ;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 46027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

про стягнення боргу в сумі 44 258,01 грн.

За участю представників:

Позивача: Семенюк Ю.В. - представника , довіреність від 17.12.2014 року

Відповідача: не прибув.

У судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Державне підприємство " Кременецьке лісове господарство " м. Кременець Тернопільської області подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль заборгованість за поставлений товар в сумі 44258,01 грн.; з яких: 39056,11 грн. основного боргу ; 4088,00 грн. індекс інфляції ; 1113,90 грн. три проценти річних від простроченої суми ; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Біржовий контракт № 374 ; товарно- транспортні накладні : ТТН № 003400 від 26.12.2012 року , ТТН № 003911 від 27.12.2012 року ; ТТН № 003399 від 26.12.2012 року ; ТТН № 003396 від 03.12.2012 року ; ТТН № 003395 від 03.12.2012 року ; ТТН № 003445 від 05.12.2012 року ; ТТН № 003455 від 27.12.2012 року ; ТТН № 003987 від 05.01.2013 року ; ТТН № 003988 від 10.01.2013 року ; Акти звірки розрахунків ; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 193,265 ГК України, 638-639,655,712 ЦК України.

Ухвалою суду від 10 березня 2015 року порушено провадження у справі № 921/251/15-г/10 та призначено судове засідання о 10 годині 27 березня 2015 року.

Ухвала суду про призначення судового засідання була направлена сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією за адресами , вказаними у позовній заяві .

У судове засідання 27.03.2015 року представник відповідача не прибув, заперечень щодо заявлених позивних вимог суду не надав , а тому розгляд справи було відкладено до 10 год. 30 хв. 17.04.2015 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо позовних вимог суду не подав , явку свого представника у судове засідання 17.04.2015 року втретє не забезпечив.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні 17.04.2015 року підтримав заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство", місцезнаходження органів управління якого м. Кременець вул. Акімова ,26 Тернопільської області є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законом порядку та включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 00993047 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Державне підприємство " Кременецьке лісове господарство " м. Кременець визначило предметом позову стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль боргу в загальній сумі 44 258,01 грн.

Вказавши відповідачем у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль Державне підприємство " Кременецьке лісове господарство " м. Кременець вважає, що вказана юридична особа порушила її права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В зв'язку з цим, з посиланням на ст. 692 ЦК України, зазначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У судовому засіданні встановлено, що між Державним підприємством " Кременецьке лісове господарство " та ФОП ОСОБА_1 було укладено Біржовий контракт № 374 на суму 85000,00 грн.

На виконання умов Державне підприємство " Кременецьке лісове господарство " м. Кременець поставило відповідачу товарно - матеріальні цінності: на суму 39056,11 грн. , що підтверджується товарно-транспортними накладними : ТТН № 003400 від 26.12.2012 року , ТТН № 003911 від 27.12.2012 року ; ТТН № 003399 від 26.12.2012 року ; ТТН № 003396 від 03.12.2012 року ; ТТН № 003395 від 03.12.2012 року ; ТТН № 003445 від 05.12.2012 року ; ТТН № 003455 від 27.12.2012 року ; ТТН № 003987 від 05.01.2013 року ; ТТН № 003988 від 10.01.2013 року та підписом відповідача на товарно-транспортних накладних .

Особою по отриманню товару виступав відповідач ФОП ОСОБА_1.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Тернопіль за отриманий твар не розрахувалося і на час подання позову до суду борг становить 39056,11 грн.

Відповідно до Акту звірки розрахунків станом на 1 лютого 2013 року, головний бухгалтер ДП «Кременецький лісгосп» - з однієї сторони, і головний бухгалтер ФОП ОСОБА_1 - з іншої, провели звірку взаєморозрахунків станом на 1 лютого 2013 року, при чому встановлено наступне: сальдо на 01.02.2013 року в сумі 39056,11 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятдесят шість грн. 11 коп.) в користь ДП «Кременецький лісгосп». Даний акт завірений підписом головного бухгалтера ДП «Кременецький лісгосп» - з однієї сторони, а також головним бухгалтером ФОП ОСОБА_1 - з іншої.

Таким чином , заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль перед Державним підприємством " Кременецьке лісове господарство " м. Кременець становить 39056,11 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Тернопіль отримав від Державного підприємства " Кременецьке лісове господарство ", м. Кременець товар, не оплатив його вартості в сумі 39056,11 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено , що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В Інформаційному листі № 494-2012-р від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України справ окремих норм матеріального права "Вищий господарський суд України щодо частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу , в якій ідеться про строк (термін (виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

Отже, відповідач у справі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Тернопіль зобов'язана була оплатити отриманий товар після прийняття товаророзподільних документів ( накладної ) .

Державне підприємство " Кременецьке лісове господарство ", м. Кременець визначило предметом позову стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль боргу саме в сумі 39056,11 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Відповідно до розрахунку Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції, в сумі 4088 грн. в період з 03.12.2012 по 14.11.2013 рік.

Відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розглянувши представлений розрахунок, здійснивши перерахунок зазначеної суми за допомогою системи "ЛІГА", суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 4088 грн. грн. індексу інфляції не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволення, оскільки в зазначений період 03.12.2012 по 14.11.2013р., індекс інфляції становив менше одиниці (зокрема: лютий 2013-99,9, липень-99,9, серпень 2013 -99,3 ), тобто мала місце дефляція.

Окрім того, позивач- Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" просить суд стягнути з відповідача 3% річних , що відповідно до розрахунку в період 03.12.2012 по 14.11.2013 року складає 1113,90 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 1113,90 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з нарахуванням 3% річних, індексу інфляції, які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 46027, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства " Кременецьке лісове господарство " , 47002, м. Кременець вул. Акімова ,26 Тернопільської області ідентифікаційний код 00993047 - 39056,11 грн. основного боргу ; 1113,90 грн. три проценти річних від простроченої суми ; 1827 грн. в повернення сплаченого судового збору . Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

6.Повне рішення складене та підписане 23 квітня 2015 року.

Суддя М.Є. Півторак