ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 908/1991/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2208 З/1-9) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі № 908/1991/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової компанії "НАК", м. Львів,

до Науково-виробничого приватного підприємства "УТЕК", м. Запоріжжя,

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. (суддя Хуторной В.М.) в задоволенні скарги №124 від 20.02.2015 р. Науково - виробничого приватного підприємства "УТЕК" про визнання дій головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Харченко О.Г. щодо постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ВП №46022643 від 22.01.2015 р., протиправними та визнання постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ВП №46022643 від 22.01.2015 р., видану головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС Харченко О.Г., недійсною - відмовлено.

Відповідач, НВПП "УТЕК", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2015р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Науково - виробничого приватного підприємства "УТЕК" та визнати недійсною постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ВП №46022643 від 22.01.2015 р., видану головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС Харченко О.Г.

В судове засідання представник відповідача не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Позивач, ТОВ ТПК "НАК", в судове засідання також не з'явився, у наданому ним відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. - без змін. Також, відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без його участі за наявними в справі матеріалами.

Шевченківський ВДВС Запорізького МУЮ в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, у наданому відзиві на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та державного виконавця за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про подовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою подовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повторно розглянувши справу відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2014 р. у справі №908/1991/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 238894,27 грн., 6676,61 грн. - 3% річних, 16818,84 грн. інфляційних втрат, 10000 грн. оплату за послуги адвоката та 5247,81 грн. судовий збір. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 29.07.2014 р. На виконання рішення судом на адресу стягувача направлено наказ від 07.10.2014 р., за заявою якого 15.01.2015 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Харченко О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46022643 та згідно реєстру відправки простої кореспонденції 17.01.2015 р. було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2015 р. Вказаною постановою встановлено строк для добровільного виконання до 21.01.2015 р.

22.01.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову "Про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах".

Відповідач, НВПП "УТЕК", звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Харченко О.Г. щодо постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ВП №46022643 від 22.01.2015 р., протиправними та визнати постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ВП №46022643 від 22.01.2015 р., видану головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС Харченко О.Г., недійсною.

В поданій скарзі заявник вказав, що державним виконавцем Харченко О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", а саме вказану постанову не було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що позбавило останнього виконати судове рішення в добровільному порядку та як наслідок прийняття неправомірної постанови про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Про існування вказаних постанов боржнику стало відомо лише зі слів працівників банківської установи - 13.02.2015 р. Звертає увагу суду на те, що постанову про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах ними до цього часу не отримано.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 17. Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як вважає відповідач, він був позбавлений права для добровільного виконання рішення, у зв'язку з несвоєчасним отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, проте, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такими твердженнями відповідача.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову.

16.02.2015 р. до Шевченківського ВДВС надійшла скарга (заява) боржника НВ ПП "УТЕК" про несвоєчасне одержання постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості виконання виконавчого документа в добровільний строк.

16.02.2015 р. старшим державним виконавцем Попович В.С. керуючись ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій 26.02.2015 р., копії якої направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 269/14. Отже, боржник не був позбавлений можливості скористатися правом самостійного виконання рішення у добровільний строк без стягнення з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (стаття 28 та стаття 41).

Відповідно ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Згідно з п. 3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі якщо державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження накладено арешт на майно, в тому числі на кошти боржника, до закінчення строку для самостійного виконання, боржник може запропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу. У разі надходження відповідного звернення боржника державний виконавець невідкладно готує платіжні вимоги про примусове списання коштів з рахунку боржника та направляє до банку.

Як свідчать матеріали справи, не зважаючи на те, що державним виконавцем було надано новий самостійний строк для виконання рішення суду, в добровільному порядку боржником рішення суду не виконано та не надано у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення. У зв'язку з чим, державним виконавцем на підставі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" розпочато примусове виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій передбачених ст. ст. 28 та 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, боржник не запропонував державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувану у відповідності п. 3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в порушення приписів ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" ВДВС було направлено постанову від 15.01.2015 р. простою кореспонденцією, проте, це порушення визвано недостатнім фінансуванням з державного бюджету, про що також зазначено у постанові від 25.02.2015 р. (скарга на дії державного виконавця щодо несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2015 р.), але ж фактично, як вже було встановлено, відповідач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та про наслідки щодо неналежного його виконання.

Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження на рахунках перелічених у листі ПАТ "ВТБ БАНК" від 11.02.2015 р. коштів недостатньо для виконання цієї постанови, що також підтверджується частковим списанням грошових коштів з рахунку боржника за платіжною вимогою №269/14 від 16.02.2015 р. в загальній сумі 482,29 грн., тоді як було заявлено суму 277637,53 грн.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем пропущено встановлений 10-денний строк для подання відповідної скарги, оскільки про порушення його прав йому стало відомо 13.02.2015 р., тобто останній день для подання скарги припадає на 23.02.2015 р.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі № 908/1991/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. у справі № 908/1991/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.04.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.