Справа № 2-856/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2012м. Орджонікідзе

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді - Горбенко Н.В., при секретарі - Попівніч Н.І., з участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ППЧ №55 – ОСОБА_3, представника відповідача – адвоката ОСОБА_4, третьої особи – ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Професійної пожежної частини №55 по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області, третя особа на боці відповідача: ОСОБА_5 про скасування незаконного наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просить скасувати як незаконний наказ №120 від 26.11.2011р. начальника професійної пожежної частини №55 по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області; поновити його на роботі на раніше займаній посаді пожежного професійної пожежної частини №55 по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області та стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня його незаконного звільнення та по день поновлення його на роботі, допустивши негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати; стягнути з відповідача на його користь заподіяну незаконним звільненням моральну шкоду в розмірі 2000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 12 грудня 2005р. він працював в 55 професійній пожежній частині по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області, а в останній час на посаді пожежного. Будь-яких порушень трудової дисципліни не мав і до дисциплінарної відповідальності не притягався. Мав тільки заохочення. Він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС і має відповідні пільги. Однак вони йому не надавались в повному обсязі, а тому з цього приводу до нього з боку керівництва виникла на протязі тривалого часу безпідставна неприязнь.

22 листопада 2011р. згідно графіку повинен був приступити до роботи, однак терміново був викликаний до Орджонікідзевського МВ ГУМВС, а тому з поважної причини не був на чергуванні. Майже на протязі всього дня знаходився в міліції. Знаходячись в міліції, стан його здоров'я погіршився, у зв'язку з чим він звернувся за медичною допомогою до лікаря КЗ «Центральна міська лікарня м.Орджонікідзе». Про його відсутність на роботі з поважних причин знало керівництво. Так як 23-25.11.2011р. згідно графіку він був вихідний, тому в отримані лікарняного відмовився та проходив курс лікування самостійно.

26 листопада 2011р., прибувши біля 08 години ранку на роботу, начальник ОСОБА_5 безпідставно не допустила його до виконання роботи, спонукала звільнитись за власним бажанням, а потім і зовсім прогнала з роботи. Також його вона не допускала до роботи і в період з 27 по 28 листопада 2011р. Із-за нервового напруження у зв'язку з безпідставним не допуском до роботи у нього погіршився стан здоров'я і його госпіталізували до лікарні, де він проходив курс лікування до 08.12.2011р.

29 листопада 2011р. ОСОБА_5 по телефону викликала його на роботу і вручила трудову книжку, в якій було зазначено, що він звільнений з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 26.11.2011р. за прогули. При цьому вона не пояснила підстави звільнення та не надала будь-яких документів з цього приводу. Отримавши юридичну консультацію, взнав, що від нього повинно було бути отримане пояснення, однак його написати ніхто йому не пропонував. Також у зв'язку з тим, що він є членом профспілки, а тому профспілка повинна була дати згоду на його звільнення, однак цього зроблено не було і про її засідання він не повідомлявся. Також він повинен був бути ознайомлений з наказом про звільнення і йому повинна була бути надана його копія, однак наказу про звільнення станом на 29.11.2011р. взагалі не було.

06.12.2011р. він звернувся з письмовою заявою до начальника ППЧ-55 про надання йому копії наказу про його звільнення та довідку про середній заробіток.

12.12.2011р. за вихідним №48/55 на його адресу були направлені наказ №120 про його звільнення та довідка.

Вважає, що наказ про звільнення є безпідставним, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, з 22 на 23.11.2011р. він не був на роботі з поважної причини, так як знаходився в міліції та хворів. Це підтверджується повісткою та довідкою лікаря.

По-друге, якщо начальник ППЧ-55 вважав, що він допустив дисциплінарний проступок, то повинен був зобов'язати йому надати письмове пояснення, однак в порушення ст.149 КЗпП України цього зроблено не було. Вона тільки вимагала 26.11.2011р., щоб він звільнився за власним бажанням, однак він цього не зробив, так як не порушував трудову дисципліну та бажав і бажає працювати.

По-третє, 26.11.2011р. в порушення вимог ст.47 КЗпП України в день його звільнення начальник ППЧ-55 була зобов'язана вручити йому належно оформлену трудову книжку, вручити копію наказу про звільнення, провести в цей день згідно ст.116 КЗпП України виплату заробітної плати. Однак цього зроблено не було, так як 26, 27, 28, 29 листопада 2011р. наказ про його звільнення не видавався. Про це свідчить те, що йому за цей період не надавалась його копія, а також і про відсутність даних про цей наказ в трудовій книжці, яка була йому вручена 29.11.2011р. Очевидно, що наказ №120 про звільнення був складений заднім числом, тобто після 29.11.2011р.

По-четверте, згідно ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання. У разі повторної неявки працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Він є членом профспілки, однак про день і час засідання його не повідомляли. 26.11.2011р., а також і в подальшому ніякого засідання профспілки не було. Очевидно, що згода профспілкового комітету ППЧ-55 26.11.2011р. не надавалась і протокол за №11 є фальсифікований та складений в порушення вимог ст.43 КЗпП України, заднім числом. Крім цього, 26.11.2011р. це була субота, тобто вихідний день для працівників, в тому числі і для начальника ППЧ-55. В цей день не було і не могло бути засідання профкому, так як всі були вихідні.

По-п'яте, він постійно та добре виконував обов'язки, покладені на нього трудовим договором, не мав ніяких порушень трудового законодавства та правил внутрішнього трудового розпорядку, виконував всі розпорядження та вимоги керівництва, не мав ніяких дисциплінарних стягнень. Він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, потребує додаткових матеріальних витрат на ліки.

По-шосте, вважає, що незаконним звільненням йому заподіяна і моральна шкода. Він має більше 30 років загального трудового стажу, в тому числі пропрацював в ППЧ-55 на протязі більше 12 років. В місті його знає дуже багато людей. Відповідач «зробив» його прогульником. Його всі питають, чому так сталось, всім повинен доказувати, що він не прогульник. Він дуже страждає внаслідок незаконного звільнення. Порушився його нормальний ритм життя, погіршилось здоров'я і він вимушений був лікуватись. Йому приходиться приймати додаткові заходи для отримання грошей на ліки. Моральну шкоду оцінює в сумі 2000 грн.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та пояснив, що він працював пожежним. Вся причина у відпустці, тому що йому сказали, що у нього не буде оздоровчих. Він підійшов до ОСОБА_5, попросив відпустку у вересні. ОСОБА_7 сказала йому, що ОСОБА_5 його гроші положить до себе у карман. Пішов у відпустку, оздоровчі не отримав. Коли вийшов з відпустки, почалися проблеми. Кожен місяць виписувались гроші своєму кругу: ОСОБА_8 та іншим. З 22 листопада з 08.00 годин по 23 листопада 08.00 годин 2011 року він повинен бути по графіку на роботі. ОСОБА_9 22 числа він погано себе почував. В той день 07 годині приїхав до нього додому слідчий Костін, сказав, що на 08.00 годин треба з,явитися до міліції і дати пояснення з приводу того, що на пос.Руднік була пограбована чиясь машина, в якій було спец обладнання, але він нічого не бачив. До 08.00 години він подзвонив начальнику караулу ОСОБА_10 і сказав, що хворіє, а потім прийде на роботу і все пояснить. Біля ОСОБА_10 сидів ОСОБА_11. ОСОБА_12 і ОСОБА_11, що він захворів. Якщо немає начальника частини, він може подзвонити начальнику караулу. ОСОБА_5 він не дзвонив, не виясняв, прийшла вона на роботу чи ні. Йому на мобільний телефон неодноразово дзвонили. Дзвонила ОСОБА_3 – інспектор відділу кадрів, він їм сказав, що він по дорозі на роботу. В нього був розряджений телефон. Адміністрації він не сказав про місце свого знаходження в міліції. В міліції він був з 08.00 години до 11.00 години, а потім з 12 до 14.00 в якості свідка. Його викликали перший раз, він дав свідчення, а потім сказали прийти пізніше. Його опитував слідчий Костін в кабінеті начальника слідчого відділу. З 11.00 години до 12.00 години він був вільний, на роботу не дзвонив і не приходив. А з 12.00 години до 14.00 години він знову давав свідчення. Після 14.00 години, як він пішов з міліції, йому стало погано і він пішов до лікаря ОСОБА_13 В цей момент ОСОБА_13 виходив з лікарні, так як в нього закінчувалась зміна, але він вернувся до свого кабінету, зробив йому укол. Лікар від роботи його не звільняв, лише запропонував звільнення, але він відмовився, тому що наступний день у нього був вихідний. Він хотів піти на роботу, але погано себе почував. Тому подумав, що піде додому і відлежиться. Наступні дні в нього були вихідними і він займався самолікуванням.

25 листопада 2011р. він приходив на роботу, показав повістку, що 22 числа був у міліції, але ОСОБА_5 не захотіла з ним розмовляти, вимагала лікарняний за 22 та 23число, він показав їй за 22 листопада запис у медичній картці лікаря ОСОБА_13. До лікаря за лікарняним 25.11.2011р. він не звертався. ОСОБА_5 вимагала звільнитися за власним бажанням, але він не погодився.

26 листопада 2011р. біля 08.00 годин він прийшов на роботу. ОСОБА_5 і ОСОБА_14 – начальник міського гарнізону МНС, почали його розбирати, сказали, що він піде у відпустку на Новий рік. На засіданні ОСОБА_7 не було, вона була на роботі, разом з ОСОБА_15 знаходилась у диспетчерській, приймала зміну і з диспетчерської не виходила. До цього ніхто не казав, що буде засідання профзборів. Начальник караулу – ОСОБА_16 та ОСОБА_14 не захотіли з ним працювати далі. ОСОБА_10 погодився забрати його до себе в караул. Він подзвонив начальнику гарнізону ОСОБА_14 і сказав, що його не допускають до роботи. Після 10.00 години він звернувся до ОСОБА_14 і спитав, що йому робити. Біля 12.30 години він пішов додому. На засідання профкому його не запрошували, ніяких профзборів не було. При ньому не було нікого профкомітету, що було після нього, коли він пішов, не знає. Вважає, що протокол сфальсифікований, тому що засідання не було. До 29 листопада ОСОБА_5 йому постійно пропонувала звільнитися з роботи. 28 листопада він просив ОСОБА_3 віддати його трудову книжку.

29 листопада зранку він був у лікарні на капельницях, а потім приблизно о 09.00 на початку 10.00 години прийшов на роботу за трудовою книжкою. Між ним і ОСОБА_3 була перепалка. ОСОБА_3 вимагала, щоб він написав не 29, а 26 листопада. Трудову книжку він отримав 29 листопада, а в документах помилково поставив не ту дату «26 листопада». 26 листопада він робив запис про отримання трудової книжки автоматично, під натиском ОСОБА_3.

Він не бачив документів, що був звільнений. ОСОБА_17 видав довідку, що він хворів, а потім все змінилося. Вважає, що лікар ОСОБА_13 написав замість 22 листопада - 28 листопада, але це недійсне. З

довідкою, яку надав головний лікар ОСОБА_18 на запит ОСОБА_5, не згоден. ОСОБА_5 натиснула на всіх лікарів, усі документи вважає недійсними. Вважає, що це пов,язано з негативним відношенням до нього.

Моральна шкода виражається в тому, що в своєму будинку він живе один, в нього велике господарство: качки, кури. До цього випадку він спокійно ходив на роботу, в нього були вихідні. Коли був на роботі, просив сусідок, щоб доглядали за його домашнім господарством. А тут порушився його нормальний спосіб життя, його зробили прогульником, навели на нього наклеп. В лікарні йому відмовляються давати лікарняний. Окрім зарплати, має доходи: пенсія 960грн., на харчування, як чорнобилець, отримує 155грн, підсобне господарство. Середній його заробіток становив 1000-1300грн. в місяць. В 2000грн. моральної шкоди враховує і затрати на ліки та дорогу.

З 28 листопада 2011р. по 12 грудня 2011р. він лежав у лікарні. З поясненнями ОСОБА_5 в суді не згоден, він жодного разу не покидав самовільно частину. ОСОБА_7 на профзборах не було. 26.11.2011р. ОСОБА_8 на перезміні не було. Ніхто не складав протокол. Комп,ютера не було. ОСОБА_14 в судовому засіданні каже неправду.

22 листопада 2011р. амбулаторна карточка була в нього, а 25 числа карточка була в реєстратурі, запис ОСОБА_13 там вже був. З поясненнями свідка ОСОБА_17 він не згоден в тій частині, що він не звертався до ОСОБА_13 22 листопада. 28 листопада 2011р. звернувся до лікарні в кабінет №23, №18. Йому дали направлення в стаціонар. До хірурга в цей день він не звертався. Він перебував на денному стаціонарі з гіпертонією. На руках в нього не було трудової книжки, тому він сказав, що працює в ППЧ-55, щоб дали лікарняний. Трудову книжку отримав 29 листопада з 09.00 до 10.30 години, це бачив караул. Були ОСОБА_5, ОСОБА_3, караул ОСОБА_10, Гордієнко. ОСОБА_5 зачитала йому Наказ про звільнення. Після того, як отримав трудову книжку, пішов у лікарню на капельниці. Він не знав, що прогул - це невихід на роботу протягом 3 годин.

В судовому засіданні представника відповідача ППЧ №55 –ОСОБА_3 заявлений позов не визнала та пояснила, що з 1998р. ОСОБА_1 працював в ППЧ. В 2005р. вони звільнили ОСОБА_1 за ст.38 КЗпП України – за власним бажанням. В нього були порушення: запізнення на роботу у вихідні дні. 29.10.2011р. він запізнився на роботу на 55 хвилин. І тому ОСОБА_9 був попереджений під Наказ №118 від 10.11.2011р., що до нього в подальшому будуть застосовані більш суворі заходи за порушення трудової дисципліни. Він поставив дату 10.11.2011р. ОСОБА_9 належних висновків для себе не зробив. 22-23.11.2011р. він повинен був вийти в свій караул за графіком на чергову добу - 24 години. ОСОБА_9 на роботу він не вийшов, керівництво не попередив. О 08.30 годині ОСОБА_16 попередив начальника частини про те, що ОСОБА_9 не вийшов на роботу. О 08.30 годині вона йому подзвонила на мобільний телефон, він відповів, що знаходиться в дорозі на роботу і відключив телефон. О 09.00 годині ОСОБА_5 подзвонила йому на мобільний телефон він відповів «Алло» і відключив телефон. О 10.30 годині він також трубку не брав. В лікарні відповіли, що ОСОБА_9 ні 21, ні 22 листопада за медичною допомогою не звертався. У відділі міліції його також не було. Після 14 години ОСОБА_9 відповів, що все пояснить пізніше. ОСОБА_1 намагались знайти. Подзвонили дружині ОСОБА_1, вона відповіла, що з ним все в порядку. Після 15 години в присутності начальника частини ОСОБА_9 по телефону сказав, що він знаходиться у себе вдома. Він так і не з,явився на роботі і тому на слідуючий день о 09.00 годині склали акт. Його зміна закінчувалась 23.11.11р о 08.30 годині після перезмінки. Акт був складений черговим караулу про те, що ОСОБА_9 22.11.11р.на 08.00г. не вийшов на роботу.

23.11.2011р. начальник частини ОСОБА_5 звернулася до ЦМЛ м.Орджонікідзе з офіційним запитом, чи звертався ОСОБА_9 за допомогою до лікарні, на що була отримана письмова відповідь, що з 21.11 по 23.11.2011р. ОСОБА_1 до лікарні не звертався. Через це підготували подання на профком на звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважної причини. 25.11.2011р. біля 11.00 години ОСОБА_9 відповів на дзвінок і сказав, що виходить на роботу 26.11.2011р., вона його попередила, що 26 числа о 08.15 годині буде розглядатися питання про його прогул і попросила надати виправдовувальні документи. В цей же день до них подзвонила начальник слідчого відділу ОСОБА_19 і стала просити не звільняти ОСОБА_1 за прогул, вибачити його. Вона це чула, тому що був включений гучний зв,язок. 25 числа біля 14 години він прийшов на роботу, надав повістку, що з 08.00 години до 11.00 години та з 12.00 години до 14.00 години знаходився у слідчого Костіна. Вона попросила його дати письмові пояснення, чому він не вийшов на роботу після 14 години, він сказав, що нічого не буде писати. Тоді вона йому сказала, що він буде звільнений за ст.40 КЗпП України і був складений акт про його відмову дати письмові пояснення. Підійшли ОСОБА_8 і ОСОБА_20, нагадали йому, що 26 листопада о 08.15 годині відбудеться засідання профкому. 26 листопада о 08.15 годині прийшов ОСОБА_9. Засідання профкому почалось в караульному приміщенні. На засіданні були присутні члени профкому: вона, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, Гордієнко, водій Костюк, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також був запрошений ОСОБА_14. ОСОБА_1 також був. ОСОБА_14 питав, чому так вийшло, що він прогуляв ОСОБА_9 сказав, що «так вийшло, можна мене вибачити». З виправдальних документів ОСОБА_9 нічого не надав. Голосували члени профкому в кабінеті інспектора відділу кадрів одноголосно а звільнення ОСОБА_1. Був виданий Наказ №120 від 26.11.2011р. про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст..40 п.4 КЗпП України. Він відмовився його отримати і розписатися в ньому. 26.11.2011р. отримав тільки трудову книжку, розписався, дату поставив сам. Начальник частини підписала трудову книжку, а вона йому її видала. З боку адміністрації до ОСОБА_1 не було негативного відношення, він, як чорнобилець, брав свої відпустки в зручний для нього час, йому була надана додаткова відпустка. Кожен рік 14 грудня йому надавався відпочинок в кількості 24 години. З ним проводилися бесіди з приводу його запізнень на роботу. ОСОБА_6 лікаря ОСОБА_17 офіційно надав довідку, що ОСОБА_9 у лікарню за медичною допомогою не звертався. Про те, що він звертався до лікарні, вона взнала вже з його позовної заяви. Профспілкова організація ППЧ-55– не є юридичною особою. Згідно ст.16 Закону України «Про профспілки» профспілка ППЧ-55 є структурним підрозділом. Тому порушень процедури звільнення ОСОБА_1 не було. 29.11.2011р. ОСОБА_1 прийшов на роботу, фактично здав свою «бойовку» - те обмундирування, в якому виїжджають на пожежу. Вона сказала йому, що він вже звільнений. Моральну шкоду, заявлену ОСОБА_1 в позові, не визнають і вважають незаконною та надуманою.

В судовому засіданні 3-тя особа – начальник частини ОСОБА_5 заявлений позов також не визнала. В них особовий склад розподілений по караулам, 4 караули по 7 чоловік. Якщо хоча б одна людина відсутня,

порушується порядок несення служби. Три людини при пожежі повинні йти в розвідку, все перевірити. Кожен ранок вони передають до ОСОБА_6 управління інформацію. Вона шукає кожного, хто відсутній за будь-якою причиною. Вона ОСОБА_1 шукала цілий день, але їхні пошуки були марними. ОСОБА_1 порушував дисципліну і тому вона провела його через усі 4 караули за порушення трудової дисципліни. ОСОБА_1 часто ходить без форми, в одній майці, самостійно покидав роботу і йшов до магазину.

22.11.2011р. о 08.15 годині вона прийшла на роботу, провела развод. О 08.15 годині ОСОБА_9 був вдома, йому подзвонив його друг ОСОБА_11 і сказав, щоб він швидко прийшов на роботу, поки немає в частині ОСОБА_5. ОСОБА_1 був п,яний. ОСОБА_21 відмовився за ним їхати. О 08.30 годині начальник караулу ОСОБА_16 доповів, що немає на роботі ОСОБА_1. ОСОБА_1 дзвонив ОСОБА_10 і просив відпрацювати за нього зміну. ОСОБА_3 дзвонила ОСОБА_1 зі свого телефону, він сказав, що в дорозі на роботу. В міліції повідомили що ОСОБА_1 там не було. 23.11.11р вона звернулась із запитом в лікарню і отримала письмову відповідь, що ОСОБА_9 туди не звертався.

23.11.2011р. о 08.00 годині у ОСОБА_1 закінчувалася зміна. В цей день вона написала подання, обговорила з ОСОБА_7 і ОСОБА_3. Відношення колективу до ОСОБА_1 вкрай негативне. Жоден начальник караулу не хоче працювати з ним, тому що він вкрай недисциплінований і негативно відноситься до людей. Вона пропонувала ОСОБА_1 звільнитися за власним бажанням, не хотіла шкодити йому трудову книжку, він не погодився. ОСОБА_1 лікарняного не надав. На момент реєстрації подання 23 листопада пояснення від ОСОБА_1 не було. Вона вимагала від ОСОБА_1 пояснення 25 листопада, він письмових пояснень не надав. Після чого вона передала 25.11.11р подання в профком.

Усі, хто був на зборах 26 листопада, були на роботі. Не робочий день був тільки у ОСОБА_3. Засідання профкому почалося в караульному приміщенні і почала його логова профкому ОСОБА_7. Були присутні члени профкому, а також: 2 караули: караул №1: ОСОБА_16, водій ОСОБА_11, командир ОСОБА_21, пожежний ОСОБА_22, пожежний ОСОБА_9, ОСОБА_7, Костюк; караул №2: пожежний Гордієнко, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_3 і вона. Вона, як начальник частини, зобов,язана проводити розводи у суботу і неділю. Після дзвінка начальника слідчого відділу ОСОБА_19 її викликав ОСОБА_14 і сказав, щоб вона ОСОБА_1 не звільняла. Тоді вона сказала ОСОБА_14, щоб він прийшов на засідання профкому. ОСОБА_14 прийшов, ОСОБА_9 почав негативно висловлюватися проти колективу, ображав ОСОБА_16, що він алкоголік. Після чого ОСОБА_14 махнув рукою і пішов з кабінету. В цей день 26 числа вона зачитала подання на зборах. ОСОБА_3 писала вручну, а потім набирала на комп,ютері протокол. Комп,ютер знаходиться у відділі кадрів. Складання актів – це робота відділу кадрів. 28.11.2011р. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_23 їхали з м.Дніпропетровська. А 26.11.2011р. ОСОБА_8 була на місці на роботі. Трудову книжку ОСОБА_1 підписувала вона, що немає номеру – це могло бути технічним упущенням. 29.11.2011р. ОСОБА_1 прийшов приблизно 14-15 годині. Трудова книжка ОСОБА_1 віддавалася 26.11.11р в кабінеті ОСОБА_3 Свого статуту в них немає, вони є структурним підрозділом і підпорядковуються цьому статуту. Усі члени профкомітету були оповіщені. Була на зборах і ОСОБА_8. Відкривала збори ОСОБА_7, потім її запросили до телефону. ОСОБА_11 в цей момент могло не бути, він заходив, виходив, здавав зміну Костюку, він був зайнятий прийомом зміни. ОСОБА_11 і ОСОБА_9 – «товариши по пляшці». ОСОБА_1 вона запропонувала звільнитися за власним бажанням. ОСОБА_1 п,яним бачив ОСОБА_14 - наччальние МНС в м.Орджонікідзе. ОСОБА_11 вигороджує ОСОБА_1, тому що раніше ОСОБА_9 бігав і просив за ОСОБА_11. Між ОСОБА_15 і ОСОБА_7 крайнє погані відносини, ніяких довірливих відносин між ними немає. ОСОБА_15 може обмовляти ОСОБА_7.

Вважає позов незаконним, необгрунтованим, виходячи з наступних підстав. Позивач не надав суду достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог і намагається ввести суд в оману відносно фактичних обставин справи та відносного свого відношення до роботи. ОСОБА_1 дійсно здійснив прогул без поважної причини, за що був звільнений з роботи у встановленому законом порядку. Фактичні обставини справи зовсім інші, ніж позивач вказує в своєму позові, а надані ним «докази» є недостовірними і спростовуються довідками, актами та іншими письмовими доказами, які ними додаються, а також поясненнями свідків. ОСОБА_1 працював в ППЧ-55 з 22.07.1998р. по 02.12.2005р. водієм, пожежним, командиром відділення. ОСОБА_1 був звільнений з роботи 02.12.2005р. за власним бажанням через його пияцтво. Позивач знову був прийнятий на роботу, але з його боку знов мали місця порушення трудової дисципліни. Його запізнення на роботу були майже постійними. 29.10.2011р. ОСОБА_1 запізнився на роботу на 55 хвилин. Наказом ППЧ-55 від 10.11.2011р. №118 він був попереджений, що за аналогічні порушення будуть прийняти суворі міри дисциплінарного впливу. ОСОБА_9 це не завадило ОСОБА_1 через місяць зовсім не вийти на роботу 22-23.11.2011р. та скоїти прогул без поважних причин. Ніякої безпідставної неприязні з боку керівництва до ОСОБА_1 не було. Пільги учасника ліквідації аварії на ЧАЕС II категорії ОСОБА_1 надавались управлінням праці та соціального захисту населення м.Орджонікідзе у повному обсязі і підприємство до цих пільг не має ніякого відношення.

Щорічно 14 грудня ОСОБА_1 надавались до Дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС у період роботи оплачувальна чергова доба в кількості 24 години. 22 листопада 2011р. згідно графіку ОСОБА_1 не прибув у пожежну частину і не приступив до роботи, чим скоїв прогул без поважної причини і завадив виконання караулом поставлених завдань. Начальник караулу №3 ОСОБА_16 доповів начальнику частини про відсутність ОСОБА_1 на черговій зміні. Інформація про відсутність пожежного ОСОБА_1 на роботі 22.11.2011р. по невідомій причині була о 08.30 годині передана на центральний пункт зв'язку ОСОБА_6 управління через СДПЧ-44. В той же день і час інспектор з кадрів ППЧ-55 зателефонувала на мобільний телефон до ОСОБА_1 щодо з'ясування причини невиходу його на чергову зміну, на що він відповів, що знаходиться по дорозі на роботу. Приблизно о 09 годині 22.11.2011 року йому зателефонувала начальник частини, але ОСОБА_1 по телефону відповів «алло» та відключив мобільний телефон. 22.11.2011р. об 11.30 вона сама знов зателефонувала до ОСОБА_1, але він не відповів. Тоді вона зателефонувала до центральної міської лікарні з запитом про звернення за медичною допомогою пожежного ОСОБА_1 і отримала відповідь, що ОСОБА_1 не звертався за медичною допомогою до ЦМЛ м.Орджонікідзе ні 21.11.2011р., ні 22.11.2011р., і що на лікарняному він не перебуває. 22.11.2011р. приблизно о 13 годині вона зателефонувала до чергової частини Орджонікідзевського МВ ГУ МВС щодо розшуку

ОСОБА_1 і отримала відповідь, що 21-22 листопада 2011р. ОСОБА_1 в міліції не було. Тільки після 14 години 22.11.2011р. ОСОБА_1 відповів на їхні численні дзвінки, але не пояснив нічого про місце свого перебування.. ОСОБА_9 на роботу він так і не з'явився. 23.11.2011р. вона офіційно з письмовим запитом звернулась до заступника головного лікаря ЦМЛ ОСОБА_17 відносно ОСОБА_1 і отримала відповідь, що ОСОБА_1 в період з 21.11.2011р. по 23.11.2011р. за медичною допомогою в ЦМЛ м.Орджонікідзе не звертався. Протягом 22.11.2011р. та 23.11.2011р. ОСОБА_1 не повідомляв керівництво частини про причину відсутності його на роботі. 25.11.2011р. об 11 годині відбулася розмова по мобільному телефону інспектора з кадрів ППЧ-55 з ОСОБА_1 , під час якого він був повідомлений, що 26.11.2011р. о 08.15 годині відбудеться засідання профкому ППЧ-55 з розгляду подання начальника ППЧ-55 на його звільнення за прогул без поважних причин. Приблизно о 14 годині 25.11.2011 пожежний ОСОБА_1 з'явився в розташування частини та представив повістку з Орджонікідзевського МВ ГУ МВС, яка підписана слідчим Костіним С.В. щодо слідчих дій в каб.№205 22.11.2011р. з 08 до 11 години та з 12 до 14 години. Других документів, крім повістки на 22.11.2011р., які підтверджували б поважну причину відсутності його на роботі з 22.11.2011р. після 14 години до 08 години 23.11.2011р., позивач не представив. Робочий час у ОСОБА_1 був з 08 години 22.11.2011р. і до 08 години 23.11.2011р., тобто 24 години. Тому ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення його відсутності на роботі за інший час, до 08 години 23.11.2011р., але він відмовився. Усі викладені вище обставини підтверджується довідками актами. Повістка слідчого Костіна С.В., яка була надана суду і на яку посилається позивач, визиває серйозні сумніви з цілого ряду обставин. І перш за все тим, що його у слідчого в зазначений час фактично не було. І начальник слідчого відділу ОСОБА_24 спочатку зателефонувала начальнику ППЧ-55 і просила її простити ОСОБА_1 його прогул 22-23 листопада 2011р. і не звільняти його з роботи. І тільки після того, як начальник ППЧ- 55 ОСОБА_5 відмовила начальнику слідчого відділу ОСОБА_24, йому була надала вказана повістка, яку він представив тільки 25.11.2011р. Також нічого не заважало ОСОБА_1 зателефонувати на роботу та повідомити керівництво пожежної частини про його знаходження у слідчого. Однак чергова частина повідомила їх ще до того, як начальник слідства ОСОБА_24 зверталася з проханням простити прогул ОСОБА_1 про те, що його не було в зазначений час в приміщенні міліції на підставі усіх журналів, у тому числі і того, що є на вахті. 23.11.2011р. начальник ППЧ-55 ОСОБА_5 підготувала подання до профспілкового комітету ППЧ-55, а подала 25.11.11р з проханням надати згоду на звільнення з ППЧ-55 пожежного ОСОБА_1 по ст.40 п.4 Кодексу Законів про працю України - прогул без поважних причин. ОСОБА_1, окрім повістки міліції, не надав ні пояснень, ні доказів поважності причини його відсутності на роботі протягом ще 18 годин. Відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом 22-23 листопада 2011р. без поважних причин є прогулом. 26.11.2011р. після проведеного засідання профспілкового комітету ППЧ-55 надав письмову згоду начальнику ППЧ-55 на звільнення ОСОБА_1 за ст.40 п.4 КЗпП України - прогул без поважних причин. ОСОБА_1 наказ про звільнення був оголошений в присутності караулу. Йому було запропоновано поставити особистий підпис в ознайомленні та отриманні копії наказу, але він відмовився. У день звільнення 26.11.2011р. позивач отримав трудову крижку, про що свідчить його особистий підпис і власноручно написана дата в «Книзі реєстрації трудових книжок особового складу ППЧ-55». Також він був повідомлений, що розрахунок йому буде здійснений та виплачені грошові кошти в грудні разом з виплатою заробітної плати особовому складу за листопад 2011р. Таким чином, ОСОБА_1 був звільнений з роботи законно та обґрунтовано, з дотриманням встановленої законом процедури і ніяких підстав для його поновлення на роботі немає. Довідками ЦМЛ м.Орджонікідзе від 23.11.2011р. та від 12.01.2011р. підтверджується той факт, що до 28.11.2011р. він за медичною допомогою не звертався. В амбулаторній карті ОСОБА_1 була допущена помилка у даті. До лікаря ОСОБА_13 він звертався не 22.11.2011р., а 28.11.2011р.

Поясненнями свідка ОСОБА_20 – інспектора ППЧ-55 підтверджується, що 22.11.2011р. ОСОБА_1 повинен бути вийти на роботу, але не вийшов. Усі почали йому дзвонити по мобільним телефонам. Вона знаходилася в кабінеті ОСОБА_5. Біля 09 години, ОСОБА_3 додзвонилася ОСОБА_1, він відповів, що в дорозі. ОСОБА_5 дзвонила і в міліцію, і на приймальню до лікарні. В той день він так на роботу і не прийшов. 23.11.2011р. ОСОБА_1 на роботу не прийшов. Почали дзвонити в міліцію, в лікарню, його колишній дружині. 25.11.2011р. ОСОБА_3 додзвонилася ОСОБА_1, сказала, щоб він прийшов на роботу, приніс виправдовувальний документ. Він прийшов біля 14 години. Йому запропонували написати пояснювальну, але він відмовився. Вона також підписувала акти від 22.11.2011р. і від 25.11.2011р., що він запрошувався на засідання профкомітету. 26.11.2011р. на засіданні профкомітету вона не була і не є членом комітету. ОСОБА_1 недисциплінований влітку ходить не по формі.

Поясненнями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що 22.11.2011р. вранці вона прийшла на роботу в диспетчерську. ОСОБА_1 на роботі не було. ОСОБА_1 дзвонили водій, начальник кадрів, начальник караулу. ОСОБА_1 сказав, що скоро буде. Вона підписувала декілька актів. Вона є головою профкому. Ніхто з присутніх не заперечував, щоб звільнити ОСОБА_1. Вона була на засіданні профкомітету. Подання вона отримала 25.11.2011р. і зібрала членів профкому. Збори почалися в караульному приміщенні, а голосували в відділі кадрів. Все це відбувалося в перезміну при двох диспетчерах. Вона виходила, якщо дзвонив телефон, потім заходила. Протокол вела ОСОБА_3. Протокол підписувала 26.11.2011р., інші протоколи вона не підписувала. Готовився чорновий варіант в караульному приміщенні, а потім печатався в приміщенні відділу кадрівна комп,ютері. В своїй діяльності вона керується цим Статутом. На засіданні подання читала ОСОБА_5. Всі вирішили, що з боку ОСОБА_1 порушення були неодноразово і усі проголосували «за».

При повторному допиті свідок ОСОБА_7 пояснила, що 26.11.2011р. засідання почалося приблизно о 08.15-08.30 годині. До цього часу вона зміну вже прийняла. Засідання профкому почалося в караульному приміщенні – це приміщення примикає до диспетчерської. З ОСОБА_15 раніше були нормальні товариські відносини, але після смерті сина ОСОБА_15 відносини зіпсувалися в жовтні-листопаді 2011р. ОСОБА_15 почала вести себе неадекватно, побажала її дітям поганого, щоб трапилося те, що з її сином - смерті. Тепер в них нормальні відносини. ОСОБА_15 може її обмовляти. Коли засідання закінчилося, профкомітет пішов приймати рішення, ОСОБА_3 пішла писати протокол. Через 15 хвилин ОСОБА_5 запросила ОСОБА_1 до приміщення відділу кадрів, він відмовився. Це було десь о 10.30 годині. Всі проголосували одноголосно. ОСОБА_8 на профкомітеті була. Може хтось і каже, що ОСОБА_8 не було, але вона ОСОБА_8 в караульному приміщенні бачила. Вона не знає, чи їздила ОСОБА_8 25 листопада 2011р. у відрядження чи ні. Вона працює в пожежній частині 30 років, з ОСОБА_1 знайома 15 років. Члени профкомітету: вона, ОСОБА_3, ОСОБА_8. 25 листопада ввечері начальник частини, ОСОБА_3, ОСОБА_8 і вона розмовляли в кабінеті у начальника частини з приводу зборів 26 листопада. Де була ОСОБА_8 на зборах, не пам,ятає, може стояла в дверях, може в коридорі. Спочатку питання про ОСОБА_1 обговорили з караулом. ОСОБА_5 прочитала подання. Вислухали думку усіх. Протокол вела ОСОБА_3. Це був єдиний протокол. Це був профкомітет з запрошенням присутніх караулів. ОСОБА_1 пішов о 14-15 годині.

Поясненнями свідка ОСОБА_8 – інспектора ППЧ-55 підтверджується, що вона працює 20 років. За останні 5 років вона виконувала обов,язки начальника пожежної частини. ОСОБА_1 не реагував ні на які зауваження. Про це вона доповідала начальнику ОСОБА_5. Він постійно порушував трудову дисципліну, ходив не по формі. 22.11.2011р. вона була на роботі. Також в диспетчерській була і диспетчер ОСОБА_15. ОСОБА_3 дзвонила ОСОБА_1. ОСОБА_5 дзвонила і в міліцію, і в лікарню. З 22 по 25 листопада ОСОБА_1 вони не бачили. ОСОБА_5 сказала, що готує подання на звільнення ОСОБА_1. Вона дійсно підписувала всі акти, ОСОБА_1 попереджували. 25 листопада після 14 години він прийшов, сказав, що так вийшло, що не зміг прийти, показав повістку з міліції, лікарняного не надав. 26.11.2011р. о 08.15 годині зібрався профкомітет. Вона є членом профкомітету. В той день вона була хвора, не виступала на засіданні. Весь колектив був проти ОСОБА_1. Засідання профкомітету відбувалося в присутності ОСОБА_1. На засіданні був ОСОБА_14. Караульне і диспетчерське приміщення знаходяться один напроти одного. Їй необхідно було їхати до м.Дніпропетровська. 28.11.2011р. вона приїхала з м.Дніпропетровська.

При повторному допиті свідок ОСОБА_8 пояснила, що 25 листопада 2011р. вона вранці була на підприємстві Чкаловського кар,єру №1. У відрядження вона не їздила. В м.Дніпропетровську живуть її діти, вона до них їздить у вихідні дні. Крім основної роботи, в неї є додаткова робота у вихідні дні. 25 листопада після 14 години ОСОБА_9 приходив на роботу. 26 листопада о 08.15 годині вона була на засіданні, яке почалося в караульному приміщенні. Були збори профкомітету, обговорювалося питання про ОСОБА_1. Вона стояла в коридорчику, тому що погано себе почувала. Коли закінчилося обговорення, вони пішли до кабінету ОСОБА_3,(інспектора відділу кадрів). ОСОБА_1 йти з ними не захотів. Вони проголосували одиноголосно. 26 листопада вони підписали цей протокол. 26 листопада збори закінчилися о 09.30 годині. А після засідання профкомітету вона поїхала до м.Дніпропетровська, а повернулася додому у неділю. Коли поверталася у неділю 27 числа в цьому автобусі, в якому вона їхала, і зустріла ОСОБА_23 У неї з ОСОБА_23 натягнуті відносини, ОСОБА_23 може її обмовляти. В протоколі засідання профкомітету – її підпис. Протокол і витяг з протоколу вона підписала до від,їзду до м.Дніпропетровська. Усі акти від 25 і 26 листопада вони вивчили і підписали. Після зборів вони запросили ОСОБА_1 до кабінету, але він не пішов. Після цього вона пішла. Вона член профсоюзу і інспектор. ОСОБА_3 писала протокол. Коли ОСОБА_3 вручала ОСОБА_1 трудову книжку, не бачила. Це був у ОСОБА_1 не перший прогул. 25 листопада вона, ОСОБА_3, ОСОБА_5 запрошували ОСОБА_1 на засідання профкомітету. Склали акт від 25 листопада, що буде засідання профкомітету.

Поясненнями свідка ОСОБА_23 – інспектора з пожежної профілактики ППЧ-55 підтверджується, що з 21 по 25 листопада 2011р. вона знаходилась за свій рахунок в неоплачуваній відпустці. Вона з ОСОБА_8 їхали з м.Дніпропетровська, по дорозі не розмовляли. 28.11.2011р. вийшла на роботу і почула, що звільняють ОСОБА_1. 29.11.2011р. в караульному приміщенні вона почула розмову між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з приводу його звільнення. Коли ОСОБА_1 вручили трудову книжку, не знає. Вона не бачила, як йому віддали трудову. Після скандалу ОСОБА_9 до неї не заходив і нічого не показував.

Поясненнями свідка ОСОБА_16 – начальника караулу підтверджується, що ОСОБА_9 кожні вихідні запізнювався на роботу приблизно на 1 годину. Приходив на роботу в стані алкогольного сп,яніння. ОСОБА_5 переводила ОСОБА_1 з караулу в караул за порушення трудової дисципліни і за пиятику.

22.11.2011р. ОСОБА_1 не вийшов на роботу, нікого не повідомив. Він сказав ОСОБА_1, що його звільнять за прогули, щоб він ішов проситися, але ОСОБА_9 не реагував. Він підписував акти, складені відносно ОСОБА_1, підтверджує достовірність своїх підписів. Акти вони підписували один за одним. Їх запросила ОСОБА_3 у відділ кадрів, щоб розписатися в актах. При ньому ОСОБА_5 і ОСОБА_3 дзвонили ОСОБА_1, в міліцію, в лікарню, дружині ОСОБА_1. Адміністрація вимагала від ОСОБА_1 написати пояснювальну, але він відмовився. 23.11.2011р. він змінився о 08.35 годині. Акти підписував вранці, час точно не пам,ятає.

26.11.2011р. він був на зміні і начальник ОСОБА_5 сказала йому, що буде засідання профкому. ОСОБА_25, у якого він запитав, чому його не було, відразу він нічого не казав, потім сказав, що це його проблеми. Провели профзбори, були присутні ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_7(голова), ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22, 2 караули, члени профкомітету. ОСОБА_1 задавали питання, він відповів, що в нього господарство, що він був у міліції. ОСОБА_5 зачитала подання. Була ОСОБА_8 чи ні, не пам,ятає. ОСОБА_7 була. Другий диспетчер - ОСОБА_15 була в диспетчерській, виконувала свої обов,язки. Це було до обіду, на часи він не дивився. ОСОБА_1 вручили трудову книжку в той день, коли звільнили – 26 листопада. ОСОБА_1 не хотів розписуватися про вручення трудової книжки, відмовився підписувати Наказ. Він підписався в акті, що ОСОБА_25 відмовився розписатися і отримати Наказ.

Поясненнями свідка ОСОБА_14 – начальника міського гарнізону МНС підтверджується, що до нього звернувся ОСОБА_25 з приводу того, що його звільняють з роботи. Він сказав ОСОБА_1 йти до начальника частини проситися. 26.11.2011р. були профзбори, його запросила ОСОБА_5. Були присутні усі члени профкому. На профзборах вирішувалося питання про звільнення ОСОБА_1. Збори почалися без нього, він запізнився на 10-15 хвилин. Розглядалося питання про поведінку ОСОБА_1 на службі, воно було крайнє негативне. Начальник караулу сказав, що він проти ОСОБА_1. Він знає, що під час служби ОСОБА_25 розпивав спиртні напої, запізнювався на роботу, ходив по частині не по формі. ОСОБА_1 він робив також зауваження. ОСОБА_5 зачитувала подання від 26.11.2011р. ОСОБА_1 надав з міліції повістку, за лікарняний лист мови не було. На профзборах було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1. Він бачив, як голосували члени профкома за звільнення ОСОБА_1.

Поясненнями свідка ОСОБА_11 – водія ППЧ-55 підтверджується, що 22.11.2011р. була його зміна разом з ОСОБА_1, вони працюють в одній зміні. ОСОБА_1 на роботу не прийшов. Приблизно о 08.30 годині він дзвонив ОСОБА_1, сказав, щоб він швидше йшов на роботу, той відповів, що зараз буде, але так і не прийшов. З ОСОБА_1 у нього товариські відношення. По роботі ОСОБА_25 нормальний. 23.11.2011р. він змінився о 08.30 годині. Наступна зміна була 26.11.2011р. З ОСОБА_1 вони прийшли о 07.45 годині. ОСОБА_5 и ОСОБА_3 сказали йому, що будуть розбирати ОСОБА_1. Чергування прийняв о 08.30 годині. Поки приймав чергування, і відбувалися збори в караульному приміщенні, тобто під час здачі-перездачі зміни. З ними заступала ОСОБА_7, вона приймала зміну в іншій кімнаті з 08.00 до 08.30 години, а ОСОБА_15 здавала свою зміну. ОСОБА_7 спитала у нього, скільки треба бензину. Караульне і диспетчерське приміщення знаходяться поряд, їх відділяють стіна і двері. Він був присутній, коли почалися збори. Сказали, що ОСОБА_25 прогуляв, не надав документів. ОСОБА_8 на зборах він не бачив. Він ходив приймати машину, оформлював документацію, тому і не бачив ОСОБА_8. Він в караульному приміщенні заповнював документацію, відволікався. Були ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_22. По прізвищам членів комітету не знає. ОСОБА_5 спитала, хто хоче працювати з ОСОБА_1, а хто ні, він сказав «да», тому що вони товариши, колеги по роботі. Він не знає, чому колектив був проти ОСОБА_1. Він не бачив, як хто голосував. Він не чув, щоб ОСОБА_1 вручили трудову книжку і Наказ. Він не пам,ятає, коли ОСОБА_1 зачитували Наказ про його звільнення. Збори закінчилися до обіду. ОСОБА_1 пішов до обіду після того, як сказали, що його звільнили. Після зборів з ОСОБА_1 він більше не зустрічався і не розмовляв. Було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1. ОСОБА_3 зачитала їм Наказ про звільнення ОСОБА_1.

Поясненнями свідка ОСОБА_21 – командира відділення ППЧ-55 підтверджується, що 22.11.2011р. була їхня зміна, зміна починається о 07.45 годині, о 08.10 годині – развод по караулам. ОСОБА_1 в цей день не вийшов на роботу, тому був складений акт, він його також підписував. ОСОБА_1 дзвонили по телефону, шукали його. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_10. ОСОБА_11 сказав ОСОБА_1, щоб був о 08.30 годині на роботі. 23.11.2011р. ОСОБА_1 знову не прийшов на роботу. 26.11.2011р. – це була його робоча зміна. Був ОСОБА_25, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_7. ОСОБА_5 зачитувала подання. Розглядали питання про звільнення ОСОБА_1. ОСОБА_1 він бачив, потім він пішов. Диспетчерська знаходиться поруч з караульним приміщенням. Він не член профкомітету. Він висказав свою точку зору, після чого всі вийшли на перекур. Він не знає, яке рішення прийняли члени профкомітету. Сказали, що ОСОБА_1 вручили трудову книжку. ОСОБА_16, ОСОБА_7, він розписалися в книзі про відмову ОСОБА_1 отримати Наказ про звільнення.

Поясненнями свідка ОСОБА_15 – диспетчера ППЧ-55 підтверджується, що вона працювала на зміні з 25 на 26 листопада 2011р. 26.11.2011р. о 08.00 годині була перезміна, яка тривала до 08.30 години. О 07.45 годині ОСОБА_7 прийняла у неї зміну. О 08.30 годині прийшов караул ОСОБА_16. Караул, який змінюється, уходить о 08.30 годині. ОСОБА_7 приймала зміну, вона чекала, коли прийде караул, тому що по одному їм уходити не можна, вони уходять караулами. ОСОБА_25, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_14. Вона не чула, про що казали, тому що не була присутньою в караульному приміщенні, де відбувалися збори. О 09.45 Закінчилися розбори і всі пішли додому. ОСОБА_7 – голова і член профкомітету. 26.11.2011р. ОСОБА_8 не було, 25.11.2011р. вона була в командировці в м.Дніпропетровську . Диспетчера відмічають інспекторів в журналі. ОСОБА_8 в журналі не записана. Тому на основі журналу вона і зробила висновок, що 25.11.2011р. ОСОБА_8 на роботі немає. З ОСОБА_8 в неї робочі відноини. Наступне її чергування було 29.11.2011р. В цей день вона почула, як ОСОБА_25 і ОСОБА_3 голосно розбиралися, про що вони розмовляли, не чула. Вона не підписувала акти. Вона не бачила, хто і що підписував. Коли приходить караул на роботу, вони бачать усіх. На профзборах вирішувалося питання про звільнення ОСОБА_1.

Поясненнями свідка ОСОБА_10 – начальника караулу №2 ППЧ-55 підтверджується, що 22.11.2011р. у них була перезміна. ОСОБА_1 не прийшов на роботу. ОСОБА_11 дзвонив ОСОБА_1 з його мобільного телефону, сказав, якщо він не з,явиться на роботу до 09 години, то його звільнять. ОСОБА_1 відповів, що сам вирішить свої проблеми. 26.11.2011р. почали розбирати ОСОБА_1, вирішувалося питання про звільнення ОСОБА_1 за прогул. Були присутні ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22, Гордієнко, Костюк. У них питали, хто хоче працювати з ОСОБА_1, погодились він та ОСОБА_11, більше ніхто, бо ОСОБА_25 зробив прогул. ОСОБА_11 заповнював водійський журнал в караульному приміщенні. ОСОБА_7 заступила на зміну, вона міняла ОСОБА_15. ОСОБА_7 на засіданні ніяких документів не зачитувала. Його караул підписався в тому, що ОСОБА_25 відмовився писати пояснювальну. Коли ОСОБА_1 віддавали в руки трудову книжку не бачив, бачив тільки запис в журналі, зроблений 26.11.2011р. Журнал показувала ОСОБА_3.

Поясненнями свідка ОСОБА_22 – пожежного ППЧ-55 підтверджується, що 22.11.2011р. ОСОБА_1 о 08.00 годині не було. ОСОБА_16 брав мобільний телефон у ОСОБА_10, подзвонив ОСОБА_1, але на роботу той так і не з,явився. 26.11.2011р. вранці сказали, що будуть збори, буде розглядатися питання по ОСОБА_1, що без поважної причини прогуляв зміну. ОСОБА_25 ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_25. При ньому ОСОБА_25 ніяких документів не надавав, чому його не було на роботі. ОСОБА_1 казав, що був відсутній по поважній причині, а по якій, він не пам,ятає. ОСОБА_5 починала збори, ОСОБА_3 щось писала. Він сидів і слухав, нікуди не виходив. При ньому ніхто не голосував, такого він не чув. ОСОБА_8 він не бачив, не може стверджувати, була вона чи ні в караульному приміщенні. ОСОБА_5 сказала, що з ОСОБА_1 ніхто не хоче працювати, тому на розводах його переводили з караулу в караул. Збори тривали десь півтори години. Спочатку пішов ОСОБА_14, а потім і вони. Залишились ОСОБА_3 і ОСОБА_5. О котрій голині пішов ОСОБА_25, не пам,ятає. Він працює в караулі ОСОБА_16. Вони намагалися вияснити у ОСОБА_1, чому його не було на роботі 22 числа. За тиждень до цього ОСОБА_25 запізнився на роботу на годину. Це було декілька разів. Були у ОСОБА_1 порушення дисципліни і порядку, ОСОБА_3 просила від ОСОБА_1 пояснювальну, але він не знає, написав її ОСОБА_25 чи ні. Акти від 22.11.2011р. і від 23.11.2011р. він підписував один раз 23 числа, після закінчення зміни. Правильність акту підтверджує.

Свідка – лікаря-хірурга ОСОБА_13 підтвердив, що в амбулаторній карткі ОСОБА_1 запис від 22 листопада 2011р. заповнював він. Щодо його пояснювальної на ім,я головного лікаря ОСОБА_18, що ОСОБА_25 звертався за медичною допомогою 28 листопада 2011р. пояснив, що його запросив до себе зам.головного лікаря ОСОБА_17 і сказав, що він не бачив в амбулаторній карточці запису щодо ОСОБА_1, коли він звертався за медичною допомогою. Можливо, він так і написав в пояснювальній, він не пам,ятає, стверджувати не може. За фахом він – не уролог і тому він порекомендував ОСОБА_1 на наступний день звернутися до уролога, чому ОСОБА_25 не звернувся, не знає. До нього на прийом можуть заходити пацієнти і без реєстрації через реєстратуру лікарні, хоча порядок в них – реєструватися. В той день уролог не приймав. З впевненістю він не може стверджувати, коли був ОСОБА_25 у нього на прийомі – 22 чи 28 листопада. Підставою для звільнення від роботи є лікарняний лист. Лікарняний лист він ОСОБА_1 не видав, тому що він не просив. Йому дали півставки, він в лікарні приймає водіїв. У нього прийом з 08.00 години до 14.00 години. Водіїв приймає півтори години, поки не йдуть люди. Офіційна комісія у них у вівторок і в четвер. Ниркові коліки – це біль у поясниці, хворобливий процес, від болю людина «лізе на стінку», активно робить рухи, людина може бігати, стрибати. Єдиний стан – різкий біль у поясниці, біль може виникнути у кожного. ОСОБА_17 сказав, що він напевне помилився в запису в амбулаторній карті, і тому щоб написав пояснювальну. Раніше амбулаторні картки знаходилися на руках пацієнтів, а зараз – в реєстратурі. ОСОБА_1 звертався 22 листопада 2011р. о 14.30 годині, запис в амбулаторній карті дійсний.

Поясненнями свідка – зам.головного лікаря з експертиз ОСОБА_17 підтверджується, що коли в лікарню звертається пацієнт, в реєстратурі йому видається талон, карта, пацієнт іде до кабінету. В кабінеті лікаря відбувається реєстрація, медсестра забирає у пацієнта талон, ведеться статталон. Він на запит підняв медичну карточку ОСОБА_1, журнали, і дав таку відповідь, що ОСОБА_25 21-23 листопада не звертався до лікарні за медичною допомогою. У виписці з амбулаторної карти ОСОБА_1 він підтвердив тільки, що запис був зроблений власноручно лікарем ОСОБА_13 і завірив копію документу, а не зміст, на дату уваги не звертав. На другий запит він вже аналізував ситуацію. Побачив у вкладишу в амбулаторній карточці запис лікаря ОСОБА_13. Коли перший раз 23.11.11р давав відповідь на запит, запису ОСОБА_13 в амбулаторній карточці ОСОБА_1 не було. О 14.30 годині 22 листопада лікар ОСОБА_13 не міг приймати ОСОБА_1, тому що ОСОБА_13 працює до 13.30 години. Лікар в цей час не працював. Лікар-уролог з 1 по 30 листопада був на курсах, ОСОБА_13 це було відомо і він не міг направляти ОСОБА_1 до нього. По стандартам така патологія, як у ОСОБА_1 потребує госпіталізації до хірургічного відділення, в зв,язку з цим у нього як голови ЛКК та заступника головного лікаря виникли сумніви, чи 22.11.11р. був факт звернення ОСОБА_1 взагалі. роботи.

З нирковою колікою ОСОБА_25 не міг ходити по місту. 22 лютого 2012р. головний лікар викликав ОСОБА_13. В кабінеті у головного лікаря ОСОБА_13 сказав, що він переплутав дати. У ОСОБА_13 амнезія. Він наполягає на тому, що на 23 листопада 2011р. карточка ОСОБА_1 була в реєстратурі, він перевіряв її, запису ОСОБА_13 від 22.11.11р. там не було. Запис лікаря ОСОБА_13 від 22.11.11р.в карточці ОСОБА_1 побачив вже при повторному запиті. ОСОБА_13 зробив запис заднім числом. ОСОБА_13 оправдувався при повторному запиті з ППЧ-55, що він переплутав дати – замість 28 написав 22 листопада. У нього немає сенсу відноситися до ОСОБА_1 упереджено, немає сенсу його обмовляти. Проводилось службове розслідування в лікарні з приводу того, що не було запису за 22 листопада і ОСОБА_13 признався, що переплутав дати. 23 листопада ОСОБА_25 повинен був зранку здати аналізи. Такий діагноз – ниркові колики, як у ОСОБА_1, підтверджує комісія. Якщо людина не зробила ні аналізів, нічого, то це викликає сумніви. Діагноз, який вказаний в амбулаторній карточці ОСОБА_1, він не підтверджує. До лікарні 22-23 листопада 2011р ОСОБА_25 не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, свідків, приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Як встановлено судом, між сторонами склались трудові відносини, як між працівником та роботодавцем. з 12 грудня 2005р. ОСОБА_1 працював в 55 професійній пожежній частині по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області, а в останній час на посаді пожежного.

22 листопада 2011р. згідно графіку ОСОБА_1 не прибув у пожежну частину і не приступив до роботи, чим скоїв прогул без поважної причини і завадив виконання караулом поставлених завдань. Начальник караулу №3 ОСОБА_16 доповів начальнику частини про відсутність ОСОБА_1 на черговій зміні. Інформація про відсутність пожежного ОСОБА_1 на роботі 22.11.2011р. по невідомій причині була о 08.30 годині передана на центральний пункт зв'язку ОСОБА_6 управління через СДПЧ-44.

Як пояснив ОСОБА_1, 22 листопада 2011р він повинен був приступити до роботи, однак, терміново був викликаний до Орджонікідзевстького МВ ГУМВС. А тому з поважної причини не був на роботі. Однак, наданий до суду документ, копія протоколу допиту ОСОБА_1І в якості свідка слідчим Костіним С.В. свідчить про те, що позивач був на допиті лише з 09 год ранку до 11год30хв. При цьому зміст допиту, який заключається лише у відповіді на два запитання, викликає у суду сумнів щодо тривалості в часі даного допиту, як і сумнів в тому, що ОСОБА_25 і в подальшому з 12 год до 14 год також знаходився на допиті у того ж слідчого. За цей час ніякого виправдовувального документу до суду не надано. Окрім того, як пояснили свідок ОСОБА_14 та третя особа ОСОБА_26, з приводу цього до них зверталась начальник слідчого відділу ОСОБА_19 і просила на звільняти ОСОБА_1 з роботу за прогул та пробачити після того, як їм стало відомо, що ОСОБА_1І вранці 22.11.11р. до міліції не прибував та в черговій частині Орджонікідзевського МВ УМВС не був зареєстрований. Окрім того, ОСОБА_1І навіть при наявності виклику до міліції міг повідомити про це керівника ППЧ-55, але цього не зроби в і не відповідав на дзвінки по телефону.

Позивач посилається на те, що після допиту в міліції йому стале зле і він о 14год 30хв. Звернувся до лікаря-хірурга з приводу захворювання нирок. В його амбулаторній карті значиться запис лікаря-хірурга ОСОБА_13 про те, що 22.11.11р о 14.год.30 хв ОСОБА_1 звертався до нього з приводу ниркової коліки. Свідок ОСОБА_27 підтвердив цей факт, однак лікарняний лист ОСОБА_1 не видавав, бо це не його профіль, і від роботи не

звільняв, а рекомендував звернутись до уролога. ОСОБА_1 цього не зробив, до лікаря уролога не звертався, про свою хворобу не повідомив за місцем роботи, звільнення від роботи після 14год30 хв не отримав і вирішив зайнятись –з його ж слів, самолікуванням. Позивач в суді підтвердив ці обставини.

При цьому, в продовж останніх 18 годин зміни до 08 години ранку 23.11.11р ОСОБА_1 на роботі не з’являвся без поважних причин, чим допустив прогул. Це і потягло за собою звільнення за прогул без поважних причин, про що було ви дано наказ адміністрацією ППЧ-55 № 120 від 26.11.2011р. Суд вважає, що у відповідача були всі підстави для видачі такого наказу і його законність не викликає сумніву. Згідно довідки від 23.11.11р. комунального закладу «ЦМЛ» м.Орджонікідзе пожежний ОСОБА_1 за медичною допомогою з 21 по 23.11.11р не звертався. Документи, які б підтверджували поважність його відсутності на роботі з 14 год. 22.11.11р до 8год.30 хв 23.11.11р. не представив. Письмових пояснень на вимогу начальника відділу кадрів ОСОБА_3 не надав, про що свідчить акт від 25.11.11р (а.с.68) Тому профспілковий комітет ППЧ-55 рішенням від 26.11.11р №11 надав згоду на звільнення пожежного ОСОБА_1 за ст..40 п.4 КЗпП України.

Посилання ОСОБА_1І на неправомірність рішення профспілкового комітету про його звільнення суд вважає безпідставним, тому що:

- сам ОСОБА_1 був присутній на 26.11.11р. на засіданні профкому, постільки попередньо був сповіщений про це в телефонному режимі, 25.11.2011р. об 11 годині відбулася розмова по мобільному телефону інспектора з кадрів ППЧ-55 з ОСОБА_1 , під час якого він був повідомлений, що 26.11.2011р. о 08.15 годині відбудеться засідання профкому ППЧ-55 з розгляду подання начальника ППЧ-55 на його звільнення за прогул без поважних причин. Приблизно о 14 годині 25.11.2011 пожежний ОСОБА_1 з'явився в розташування частини та представив повістку з Орджонікідзевського МВ ГУ МВС, яка підписана слідчим Костіним С.В. щодо слідчих дій в каб.№205 22.11.2011р. з 08 до 11 години та з 12 до 14 години. Других документів, крім повістки на 22.11.2011р., які підтверджували б поважну причину відсутності його на роботі з 22.11.2011р. після 14 години до 08 години 23.11.2011р., позивач не представив. Робочий час у ОСОБА_1 був з 08 години 22.11.2011р. і до 08 години 23.11.2011р., тобто 24 години. Тому ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення його відсутності на роботі за інший час, до 08 години 23.11.2011р., але він відмовився. Усі викладені вище обставини підтверджується довідками актами. Повістка слідчого Костіна С.В., яка була надана суду і на яку посилається позивач, визиває серйозні сумніви з цілого ряду обставин. І перш за все тим, що його у слідчого в зазначений час фактично не було. І начальник слідчого відділу ОСОБА_24 спочатку зателефонувала начальнику ППЧ-55 і просила її простити ОСОБА_1 його прогул 22-23 листопада 2011р. і не звільняти його з роботи. І тільки після того, як начальник ППЧ- 55 ОСОБА_5 відмовила начальнику слідчого відділу ОСОБА_24, йому була надала вказана повістка, яку він представив тільки 25.11.2011р. Також нічого не заважало ОСОБА_1 зателефонувати на роботу та повідомити керівництво пожежної частини про його знаходження у слідчого. Однак чергова частина повідомила їх ще до того, як начальник слідства ОСОБА_24 зверталася з проханням простити прогул ОСОБА_1 про те, що його не було в зазначений час в приміщенні міліції на підставі усіх журналів, у тому числі і того, що є на вахті;

- відповідач і третя особа, а також свідки ОСОБА_14, ОСОБА_11 ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_16,ОСОБА_21, ОСОБА_22 підтвердили, що засідання профкому ППЧ-55 відбулося 26.11.11р. При цьому був складений протокол, який вела, а потім роздруковувала ОСОБА_28 на комп’ютері, і було прийнято рішення про дачу згоди на звільнення позивача за прогул;

- 26.11.2011р. після проведеного засідання профспілкового комітету ППЧ-55 надав письмову згоду начальнику ППЧ-55 на звільнення ОСОБА_1 за ст.40 п.4 КЗпП України - прогул без поважних причин. ОСОБА_1 наказ про звільнення був оголошений в присутності караулу,та він відмовився його отримати , про що підтвердили відповідач, третя особа та свідки ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_21

Йому було запропоновано поставити особистий підпис в ознайомленні та отриманні копії наказу, але він відмовився, про що складено акт в той же день. У день звільнення 26.11.2011р. позивач отримав трудову крижку, про що свідчить його особистий підпис і власноручно написана дата в «Книзі реєстрації трудових книжок особового складу ППЧ-55». Також він був повідомлений, що розрахунок йому буде здійснений та виплачені грошові кошти в грудні разом з виплатою заробітної плати особовому складу за листопад 2011р.;

- щодо не легітимності профспілкового комітету, як стверджує ОСОБА_1, суд вважає це посилання безпідставним, постільки ППЧ-55 по охороні ПАТ «ОГЗК» є структурним підрозділом ОСОБА_6 обласного управління МНС України в Дніпропетровській області і керується в своїй діяльності статутом професійної спілки працівників державних установ України, так як не може приймати свій статут. Про те, що голосування відбулося на засідання профкому свідчили ОСОБА_29, відповідач, третя особа

Таким чином, ОСОБА_1 був звільнений з роботи законно та обґрунтовано, з дотриманням встановленої законом процедури і ніяких підстав для його поновлення на роботі немає. Довідками ЦМЛ м.Орджонікідзе від 23.11.2011р. та від 12.01.2011р. підтверджується той факт, що до 28.11.2011р. він за медичною допомогою не звертався. В амбулаторній карті ОСОБА_1 не була допущена помилка у даті. До лікаря ОСОБА_13 він дійсно звертався 22.11.2011р., але вірогідність цього запису викликає у суду сумнів, як і пояснення самого ОСОБА_1 щодо цього запису та пояснення свідка ОСОБА_13, постільки, як встановлено поясненнями зам. ОСОБА_6 лікаря ОСОБА_17, лікар-хірург ОСОБА_13 не міг прийняти хворого ОСОБА_1 22.11.11р о 14 год 30хв, постільки він веде прийом громадян до 13год.30хв. і на момент перевірки та дачі ним відповіді 23.11.11р на запит ОСОБА_5, він - ОСОБА_17 не було запису в амбулаторній карті ОСОБА_1 При повторному запиті він підтвердив лише підпис лікаря ОСОБА_13, а на дату запису не звертав уваги. Потім лікар ОСОБА_13М . виправдовувався, що переплутав дати, що це було не 22, а 28.11.2011р.

Однак в судовому засіданні позивач пояснив, що 28.11.11р він не був у лікаря-хірурга, постільки направлення в денний стаціонар він отримав від іншого лікаря з приводу захворювання на гіпертонію, постільки з 28.11.11р він з головними болями перебував на лікуванні у денному стаціонарі. Окрім того, свідок ОСОБА_17 пояснив, що з таким захворюванням , як вказано в діагнозі лікарем ОСОБА_13М, хворий ОСОБА_1 не зміг би пересуватись і його треба було госпіталізувати, тому він вважає такий діагноз сумнівним, так як ОСОБА_1 не був госпіталізований і не здав навіть аналізи та не пройшов обстеження, тобто зовсім не лікувався.

          Даючи оцінку зібраним по справі доказам, зокрема поясненням ОСОБА_13, записам в амбулаторній карті, суд вважає ці докази недостовірними, виходячи із слідуючого:

- свідок ОСОБА_17 пояснив, що відповідно із запитом ОСОБА_5, в амбулаторній карті ОСОБА_1 за 22.11.11р запису не було. При повторному запиті ППЧ-55 він помітив вкладиш із записом за 22.11.11р, якого 23.11.11р в картці не було. Також він пояснив, що ОСОБА_13 в кабінеті головного лікаря пояснив, що переплутав дати. Цей факт підтверджується і поясненням ОСОБА_13М на ім,я головного лікаря, яке було надане суду. Суд приймає до уваги пояснення зам. ОСОБА_6 лікаря ОСОБА_17 в тій частині, що ОСОБА_13 хворіє на амнезію. Крім того, 23.11.11р ОСОБА_1 повинен був звертатись до лікарня за медичною допомогою із захворюванням на нирки в зв,язку із діагнозом, вказаним в карті. ОСОБА_9 він 23.11.11. нікуди не вертався. Позивач не надав відповідачу за 23.11.11р ніяких доказів своєї відсутності

Щодо пояснень свідків, суд вважає їх достовірними і,як докази допустимими, окрім:

- пояснень свідка ОСОБА_15 в частині того, що диспетчера ОСОБА_8 не було на роботі 26.11.2011р (тобто в день проведення засідання профкому), постільки з 25 11.11. вона була в відрядженні. Ці пояснення спростовуються поясненнями ОСОБА_8 про те, що у неї із ОСОБА_15 зіпсувались стосунки і остання може її обмовити, а також дослідженим в судовому засіданні Журналом обліку відряджень (а.с.50), яким підтверджується, що в ньому є записи про відрядження тільки 11 листопада 2011р. та 30 листопада 2011р., тобто в цей проміжок часу ніхто із працівників ППЧ-55 у відрядження не їздив;

- пояснень свідка ОСОБА_23 в тій частині, що вона чула розмову про вручення трудової книжки ОСОБА_1 29.11.11р, постільки вона цього не бачила;

          - пояснень свідка ОСОБА_13 відносно того, що він саме 22.11.11. о 14 год. 30 хв. прийняв хворого ОСОБА_1І з нирковою колікою, постільки його пояснення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_17, а також встановленим в суді фактом, що ОСОБА_1І за таким серйозним захворюванням не отримав ніякого лікування ні 22.11.11р, ні в подальшому

Тому суд прийшов до висновку, що факт скоєння пожежним ОСОБА_1 прогулу без поважних причин мав місце 22-23.11.11р. протягом 18 годин і це знайшло своє підтвердження в ході судового слідства. Адміністрацією прийнято законне рішення про його звільнення обґрунтовано і наказ про таке звільнення не підлягає скасуванню. А тому в позові ОСОБА_1І слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 40 п.4 ,43, 232, КЗпП України суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Професійної пожежної частини №55 по охороні публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 управління МНС України в Дніпропетровській області, третя особа на боці відповідача: ОСОБА_5 про скасування незаконного наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 2000 грн .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2012р.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду ОСОБА_30