ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2006 р. Справа № 11/153-06
вх. № 4660/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Цимберов Д.І. відповідача - не з"явився, в попередніх судових засіданнях - Моногарова О.Я.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Харківська регіональна лізингова компанія" м. Х-в'
до СТОВ "Гусарівське"с. Гусарівка
про стягнення 105557,00 грн., витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив вилучити у відповідача трактор Т-150А-06 вартістю 71100, 00 грн. та передати його ліквідатору ТОВ „Харківська регіональна лізингова компанія”, а також стягнути суму простроченого лізингового платежу у розмірі 105557, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання по договору № 049 від 28.04.1998 року щодо внесення лізингових платежів.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позов. Зокрема відповідач посилається на те, що позов подано після закінчення строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Заявою від 03.07.2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 98263, 00 грн. заборгованості по лізинговим платежам та вилучити у останнього і передати позивачеві трактор Т-150А-06 заводський номер 95656, номер двигуна 06-3066, 1998 року випуску, державний номер 73-94 ЩЗ. Зменшення ціни позову відбулося за рахунок того, що позивач при подачі позовної заяви не врахував, що відповідач частково сплачував лізингові платежі та загальна сума договору складає не 105557, 00 грн., а 102263, 00 грн.
Позивачем також подана заява про відновлення строків позовної давності. В обґрунтування заяви позивач зазначає на наступні обставини: лізингова техніка закуплена за рахунок коштів Державного бюджету України; в зв’язку з порушенням кримінальної справи вся бухгалтерська та договірна документація позивача була вилучена правоохоронними органами; підприємство позивача знаходиться в процедурі банкрутства та за дорученням Управління СБУ в Харківській області ліквідатор Цимберов Д.І. зобов’язаний здійснити всі заходи направлені на вилучення техніки та стягнення заборгованості. Вказані обставини, на думку позивача, унеможливили своєчасно звернутися до суду для захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Зважаючи на те, що відповідно до статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття судом рішення змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача від 03.07.2006 року до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
В судовому засіданні розпочатому 03.07.2006 року о 14:10 оголошувалася перерва до 07.07.2006 року о 10:00 для надання можливості відповідачу надати свої заперечення на заяву про уточнення позовних вимог та документи в обґрунтування цих заперечень, а також заперечення на заяву позивача про відновлення строків позовної давності.
В додаткових запереченнях відповідач посилається на те, що трактор був не якісний, потребував постійного ремонту, що підтверджується відповідними актами.
В судовому засіданні оголошена перерва до 11.07.2006 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, представника відповідача, котрий заперечував проти задоволення позову, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
28 квітня 1998 року між підприємством „Харківська регіональна Лізингова компанія” (лізингодавець) та КСП ім. Леніна (лізингоодержувач) був укладений договір № 049 про умови лізингу сільськогосподарської техніки її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення інших платежів (далі – договір). Відповідно до умов договору предметом лізингу є: трактор Т-150А-06, виробником якого є ВАТ „ХТЗ” вартістю 71100 грн. На виконання умов договору лізингоодержувач отримав трактор Т-150А-06 заводський номер 95656, номер двигуна 06-3066, 1998 року випуску, державний номер 73-94 ЩЗ, який відповідно до довідки Інспекції державного технічного нагляду Харківської обласної державної адміністрації від 19.06.06. № 162 був зареєстрований за КСП ім. Леніна, в теперішній час за СТОВ „Гусарівське”.
Судом встановлено, що ТОВ „Харківська регіональна лізингова компанія” є правонаступником Підприємства „Харківська регіональна лізингова компанія”, що підтверджується статутом першого, перереєстрованим розпорядженням Голови Харківської районної адміністрації № 541 від 18.06.1998 року. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Гусарівське”, є правонаступником КСП ім. Леніна.
Згідно з п. 4.7. договору строк лізингу складає 5 років з моменту прийняття техніки. П. 8 Порядку використання коштів державного лізингового фонду на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки та двигунів до неї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.1998 року № 25, яка діяла на час укладення договору – договір лізингу укладається строком до 5 років. Таким чином, договір лізингу припинив свою дію 28 квітня 2003 року.
Відповідно до п. 1.2. договору предмет лізингу придбаний за рахунок державних коштів відповідно до Порядку використання коштів державного лізингового фонду на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки. Пунктом 8 договору встановлено, що лізинговий платіж за одиницю техніки за 5 років складає 105557, 00 грн., до складу якого входить: відповідні суми відшкодування частини вартості техніки, що амортизується; суми, які сплачуються за надані кошти, для придбання техніки за договором. У п. 9 договору сторони встановлюючи графік сплати лізингових платежів визначили, що внесення лізингових платежів здійснюється відповідно до додатку № 1. Відповідно до умов додатку № 1 до договору загальний розмір лізингового платежу складає 102263, 00 грн. Таким чином, сторони у додатку № 1 до договору лізингу конкретизували загальну суму лізингового платежу у сумі 102263, 00 грн. та визначили, що останній платіж сплачується 15.11.2002 року.
Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо внесення лізингових платежів виконав частково. Суд витребував у відповідача докази сплати лізингових платежів. Такі докази суду не надані. Представник відповідача пояснив, що бухгалтерська документація щодо лізингу трактору вилучена правоохоронними органами. Позивач надав засвідчені слідчим управлінням УМВС України в Харківській області копії платіжних документів, що зберігаються у кримінальній справі, відповідно до яких відповідач перерахував в рахунок сплати лізингових платежів позивачеві наступні платежі: платіжне доручення № 50 від 19.10.1998 року на суму 1150, 00 грн.; платіжне доручення № 51 від 03.11.1998 року на суму 500, 00 грн.; квитанція від 19.11.1998 року на суму 1000, 00 грн.; квитанція від 29.11.1998 року на суму 850 00 грн.; квитанція від 24.11.1998 року на суму 500, 00 грн. Крім того, в рахунок лізингових платежів КСП ім. Леніна передало позивачеві молоко на загальну суму 1986, 97 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що сума загального лізингового платежу складає 102263, 00 грн. з урахуванням сплачених сум та вартості переданого молока, сума несплачених лізингових платежів складає 96276,03 грн., що є сумою заборгованості відповідача перед позивачем.
Як вбачається з додатку № 1 до договору, яким встановлений графік сплати лізингових платежів, платежі підлягали сплаті у наступні строки: 01.10.1998 року – 7, 794 грн.; 30.12.1998 року – 8671, 00 грн.; 15.08.1999 року – 14887, 00 грн.; 15.11.1999 року – 14354, 00 грн.; 15.08.2000 року – 10266, 00 грн.; 15.11.2000 року – 9910, 00 грн.; 15.08.2001 року – 7778, 00 грн.; 15.11.2001 року – 7511. 00 грн.; 15.08.2002 року – 5466, 00 грн.; 15.11.2002 року – 15626, 00 грн.
Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР і статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена у три роки.
Зважаючи на графік сплати лізингових платежів, встановлений в додатку № 1 до договору за частиною платежів позовна давність сплинула до 01.01.2004 року – набрання чинності нового Цивільного кодексу України, позовна давність по частині платежів сплинула під час дії Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 ст. 80 Цивільного кодексу УРСР та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України спив позовної давності, є підставою для відмови у позові. Частиною 2 ст. 80 Цивільного кодексу УРСР та ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Дослідивши заяву позивача про визнання поважними причин пропущення позовної давності та давши оцінку доказам наданим в обґрунтування цієї заяви, суд дійшов висновку, що причини пропущення позовної давності є поважними та порушене право позивача по стягненню з відповідача несплаченого лізингового платежу у сумі 96276,03 грн. підлягає захисту. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2003 року по справі № Б-39/376-03 визнано підприємство позивача банкрутом відповідно до приписів статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” – банкрутство відсутнього боржника. Суд в ухвалі встановив, що боржник має перед бюджетом України заборгованість у сумі 3920977, 8 грн., починаючи з 2001 року ніяких ознак підприємницької діяльності не виявлено, керівні органи боржника відсутні, боржник протягом 2-х років не подає до органів державної податкової служби податкової звітності.
Відповідно до довідки слідчого управління УМВС України в Харківській області від 20.06.06 року № 47/8727 документи господарської діяльності та фінансово-бухгалтерська документація ТОВ „Харківська регіональна лізингова компанія” були вилучені в період з 1999-2001 рік та залучені до матеріалів кримінальної справи.
07 жовтня 2004 року Управління служби безпеки України в Харківській області листом № 70/8-9206 повідомило ліквідатора підприємства позивача про наявність боргу відповідача перед позивачем та запропонувало ліквідатору здійснити заходи по поверненню техніки та стягненню заборгованості.
Як вбачається із листа Міністерства фінансів України від 17.05.2006 року № 31-23020-11-10/10452 заборгованість позивача перед державою за кредитами залученими державою під державні гарантії становить 2590162, 03 грн.
Таким чином, починаючи з 2001 року були відсутні будь-які керівні органи підприємства позивача, які б мали можливість здійснювати в судовому порядку захист порушених прав по стягненню боргу, підприємницька діяльність підприємства припинилася, документи вилучені слідчими органами та фактично були відсутні на підприємстві, ліквідатор дізнався про правовідносини між позивачем та відповідачем з листа Управління СБУ в Харківській області. Суд також бере до уваги, що не стягнення суми боргу завдасть збитків економічним інтересам держави, яка здійснювала фінансування закупівлі техніки що передана в лізинг відповідачу. Саме вказані обставини, дають підстави суду стверджувати, що причини пропуску позовної давності позивачем, є поважними.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на позов, що трактор був неякісним та постійно підлягав ремонту, оскільки порядок захисту порушених прав лізингоодержувача у таких випадках визначений п. 10 договору та ці обставини не звільняють його від виконання обов’язків по сплаті лізингових платежів.
Розглядаючи вимогу позивача про вилучення у відповідача предмету лізингу з урахуванням тих обставин, що договір лізингу припинив свою дію 28 квітня 2003 року, а позовна заява подана до суду 18.04.2006 року, суд вважає, що позов в цій частині вимог поданий в межах позовної давності, встановленій ст. 257 Цивільного кодексу України. Проте аналіз фактичних обставин справи та приписів нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини між сторонами, дають підстави вважати, що вимога позивача про витребування майна не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору до складу лізингових платежів входить також відшкодування вартості предмету лізингу у сумі 71100, 00 грн.
Частиною 2 статті 7 Закону України „Про лізинг” передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингодавець не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Пунктом 14.1 договору також передбачено, що у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків лізингодавець може розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу.
Аналіз наведених норм та умов договору дає підстави дійти висновку, що лізингодавець може вимагати повернення об’єкту лізингу лише до закінчення терміну договору лізингу та у разі несплати лізингових платежів. Після закінчення терміну дії договору лізингодавець має право на стягнення лізингового платежу у повному обсязі, до складу якого входить також і вартість трактору у сумі 71100, 00 грн. У разі ж, своєчасної сплати лізингових платежів, відповідно до умов договору до лізингоодержувача перейшло б право власності на трактор. Інше ж тлумачення наведених норм означало б, що лізингодавець двічі б захистив порушене право та отримав як вартість предмет лізингу, так і сам предмет лізингу, що суперечить також загальним засадам цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).
За результатами розгляду справи судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Визнати поважними причини пропущення позовної давності по зверненню позивачем до суду про стягнення з відповідача лізингових платежів по договору № 049 від 28.04.1998 року.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Гусарівське” (64264, Харківська область, Балаклійський район, с. Гусарівка, вул. Мира, 30 рахунок 26007348608001 в КБ „Приватбанк”, МФО 351533, код 00708288) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Харківська регіональна лізингова компанія” (поштова адреса: 61166, м. Харків, а/с 4207, ліквідаційний рахунок 26009052275018 у ХФ КБ Приватбанк, код 2644513514, МФО 351533) – 96276,03 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 962,76 витрат по сплаті державного мита, 64, 30 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 11.07.2006 року після закінчення розгляду справи по суті.
Суддя Черленяк М.І.