Справа №639/1245/15

№2/639/914/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Іванової І.В.,

за участю секретаря - Тущенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Жовтневий РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації, виселення, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Жовтневий РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області та просила усунути перешкоди в користуванні власністю - квартирою №10 в будинку №64 по вул. Червоножовтневій в м. Харкові , зняти з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

19.03.2015 року позивач ОСОБА_1 надала уточнення до позову та просить суд ухвалити рішення згідно якого усунути перешкоди у користуванні власністю – квартирою №10 в будинку № 64 по вул. Червоножовтнева у м. Харкові, зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, висилити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_3

На момент переходу власності в квартирі був зареєстрований ОСОБА_2 За умовами договору купівлі-продажу від 15.08.2009 року, а саме п.12 договору, при укладені угоди купівлі-продажу сторони домовились, що продавець передає відчужувану квартиру №10 для вільного безперешкодного користування нею – ОСОБА_1 не пізніше ніж 24 серпня 2009 року, а також, що зареєстровані у відчужуваній нерухомості мешканці знімуться з реєстраційного обліку не пізніше кінця серпня 2009 року. Вся технічна та правова документація не предмет договору передається їй – ОСОБА_1 одразу після посвідчення договору купівлі-продажу. Право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації, тобто з 15.08.2009 року.

Однак в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі по теперішній час, про що свідчить довідка, яка видана КП «Жилкомсервіс» дільниці №45 від 06.02.2015 року за № 302.

Відповідач не сплачує комунальні платежі, взагалі квартирою він не цікавиться. Комунальні платежі нараховуються згідно численності зареєстрованих осіб. Так як відповідач не сплачує зазначені платежі, то вона змушена сплачувати всі витрати сама. Реєстрація та мешкання відповідача у вищезазначеній квартирі чинить перешкоди у здійсненні нею прав власності. Тому вона була вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 10.03.2015 року, у судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити, надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Розгляд справи призначався неодноразово, повістки, які надсилалися на адресу відповідача, у тому числі і повістка з викликом у зазначене судове засідання, поверталися до суду з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання ”. Зазначене свідчить про той факт, що відповідач відмовляється отримувати судову повістку, на повідомлення поштового відділення про необхідність явки для отримання заказаної кореспонденції не реагує. Відповідно до ч. 8 ст. 76 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. За таких обставин на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами з ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_3В (а.с. 3)

Згідно договору купівлі-продажу від 15.08.2009 року, а саме у п.12 договору «сторони домовились, що Продавець передає відчужувану квартиру №10 для вільного безперешкодного користування нею Покупцем не пізніше ніж 24 серпня 2009 року, а також, що зареєстровані у відчужуваній нерухомості мешканці знімуться з реєстраційного обліку не пізніше ніж до серпня 2009 року. Вся технічна та правова документація не предмет договору передається Покупцю одразу після посвідчення цього договору. Право власності виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації» (а.с. 3).

Однак в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає в квартирі по теперішній час, про що свідчить довідка, яка видана КП «Жилкомсервіс» дільниці №45 від 06.02.2015 року за № 302 (а.с.7).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст..319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст.ст.9 ч.3, 4; 98, 150 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

З часу оформлення договору купівлі - продажу і до оговореного строку виселення (з 15.08.2009 року по 24.09.2009) ОСОБА_2 продовжував проживати в квартирі з дозволу власника – ОСОБА_1 , тобто, є тимчасовим мешканцем, а тому згідно вимог ст..ст. 98,99 ЖК України , ст.150 ЖК України, ст.319 ЦК України, громадяни, що мають у приватній власності квартиру або її частину, користуються нею для особистого проживання і проживання членів сім*ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, користуватися і володіти нею.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що передбачено ст.391 ЦК України,підлягає виселенню з квартири без надання іншого житла.

З наведених обставин вбачається, що позивач ОСОБА_5 є новим власником житла, на час переходу до нього права власності, відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. ст. 156, 64 ЖК України не є і не був членом її сім'ї як власника житла, а був членом сім'ї колишнього власника будинку.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином відповідач у справі порушує права позивачки на право володіння, користування , розпорядження майном , а саме вищевказаною квартирою, яка належить їй на праві власності.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 61, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 11, 328, 334, 383, 391 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою №10 в будинку №64 по вул. Червоножовтнева в м. Харкові, зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_3.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.В. Іванова