АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 635/2133/15-п Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 33/790/211/15 Савченко Д.В.

Категорія : ч.1 ст.204-1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2015 року про притягнення

ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Борисівка Харківського району Харківської області, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Як встановлено судом, 19 березня 2015 року близько 21 год. 10 хв. на напрямку с. Борисівка (Україна) - с. Середа (Російська Федерації) на відстані 10 м від державного кордону в районі інформаційного покажчика №1020 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» був затриманий ОСОБА_3 за незаконний перетин державного кордону з метою переміщення товарів народного споживання через кордон, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон».

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить змінити постанову судді Харківського районного Харківської області від 20 березня 2015 року та закрити провадження по справі. На думку апелянта, в матеріалах справи відсутні об*єктивні дані щодо скоєння ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а суд не дослідив всіх обставини справи, прийняв рішення лише на підставі протоколу. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що в суді першої інстанції він дійсно визнав свою вину повністю, розкаявся та просив строго його не карати, оскільки в суді йому пояснили, що «нічого страшного у протоколі немає». Проте він не був обізнаний із санкцією статті, та вважає, що суд порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме - скористатись правовою допомогою, знайомитись із матеріалами справи, заявляти клопотання та ін.

В судове засідання апелянт повторно не з*явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення 18 квітня 2015 року судової повістки; клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_3 не надходило. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП України, неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріли справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 лише вказав, що незаконного перетинання державного кордону з метою переміщення товарів народного споживання не було, проте не надав жодних пояснень та доказів на спростування висновків суду.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 серії СхРУ №062316 від 19.03.2015 року (а.с.1), який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та протоколом його затримання прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» безпосередньо на відстані 10 м від державного кордону в районі інформаційного покажчика №1020 на напрямку с. Борисівка (Україна) - с. Середа (Російська Федерація) (а.с.2), схемою місця затримання, з якою правопорушник ОСОБА_3 був ознайомлений (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_3, який повністю визнав свою вину та вказав, що в подальшому не буде порушувати законодавство України (а.с.3). При складанні протоколу та відібранні пояснень від ОСОБА_3 останньому були роз*яснені його права, передбачені ст.ст.10,57,63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що свідчать його особисті підписи. Як зазначив у поясненнях ОСОБА_3 заходи фізичного чи психічного впливу до нього не застосовувались. В протоколі про адміністративне правопорушення є відомості про те, що ОСОБА_3 після роз*яснення права скористатись правовою допомогою, заявив, що послуг захисника не потребує, що також підтверджено особистим підписом ОСОБА_3

Відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Судом першої інстанції справа відносно ОСОБА_3 розглянута, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, фактичні обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтвердив, розкаявся та просив застосувати мінімальне стягнення, що відображено як у тексті постанови суду від 20 березня 2015 року (а.с.15), так й в окремій заяві, яка долучена до матеріалів справи (а.с.13).

Будучи обізнаним зі своїми процесуальними правами, ОСОБА_3 жодних клопотань про перенесення розгляду справи, залучення захисника, ознайомлення зі справою, долучення або витребування доказів та ін. не заявляв, що спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо порушення судом його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Адміністративне стягнення у виді штрафу накладено на ОСОБА_3 у мінімальній межі, встановленій санкцією ч.1 ст.204 -1 КУпАП, що відповідає вимогам ст.33 КУпАП.

Враховуючи викладене, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.В.Шевченко