КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 44/472-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_2: ОСОБА_3 - довіреність № 643 від 30.11.2012р.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року

у справі № 44/472-б (суддя - Чеберяк П.П.)

за заявою ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Кінгз Кепітал» на суму 27 880,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 про визнання конкурсним кредитором боржника та включити до реєстру вимог кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення не ґрунтується на дійсних обставинах справи, судом першої інстанції надано невірну оцінку матеріалам справи, а також невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Шипка В.В., Верховця А.А. вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

20.03.2015 року апеляційна скарга ОСОБА_2 надійшла повторно.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2015 року зазначену апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Шипко В.В., Верховець А.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.04.2015 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2015 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 21.04.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Самосуд Ж.О. надійшов лист, яким остання повідомила, що наразі розпорядником майна боржника є арбітражний керуючий Гороховський А.В.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 21.04.2015 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 про визнання конкурсним кредитором боржника та включити до реєстру вимог кредиторів.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

У судовому засіданні 21.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство № 44/472-б за заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал» про визнання банкрутом.

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.08.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Серпутько Галину Михайлівну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 року задоволено клопотання ліквідатора про перехід до загальних судових процедур у справі, припинено процедуру ліквідації ТОВ «Кінгз Кепітал», введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Серпутько Галину Михайлівну.

07.10.2010 року розпорядником майна подано до суду реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Серпутько Г.М. та призначено розпорядником майна ТОВ «Кінгз Кепітал» арбітражного керуючого Самосуд Жанну Олександрівну.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2009 року до господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 27 880,00 грн., з яких 20 500,00 грн. - основний борг та 7 380,00 грн. - передбачена договорами винагорода.

Заявлені кредитором вимоги до боржника ґрунтуються на укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Кінгз Кепітал» договорів комісійної винагороди № 3908-КС від 17.03.2008 року, № 4099-КС від 09.04.2008 року та № 29-БКС від 06.06.2008 року, за умовами яких ОСОБА_2 (клієнт) здійснює цільовий вклад у фінансовій установі (Кредитній спілці «Тринадцята зарплатня») та отримує від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал» (конультант) комісійну винагороду в порядку, на умовах та в розмірі, передбаченими цими договорами. (п. 1.1. договорів комісійної винагороди).

Вимоги ОСОБА_2 визнані розпорядником майна частково на суму 7 380,00 грн. та включені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Кінгз Кепітал» на суму 27 880,00 грн., мотивуючи відсутністю в матеріалах справи доказів укладення договорів з фінансовими установами на виконання умов договорів комісійної винагороди.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал» укладено договір комісійної винагороди № 3908-КС.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що ОСОБА_2 (клієнт) здійснює цільовий вклад у фінансовій установі (установа банку, або інша фінансова установа), на яку вкаже консультант та отримує від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал» (конультант) комісійну винагороду в порядку, на умовах та в розмірі, передбаченими цим договором.

За умовами договору, винагорода, що підлягає сплаті консультантом клієнту визначається в сумі 225,00 грн. та виплачується 18 числа кожного місяця на строк дії договору.

Даний договір, який підписано обома сторонами, набирає чинності з моменту його підписання та діє до 17.09.2008 року включно.

Таким чином, обов'язковою умовою для отримання комісійної винагороди сторони погодили необхідність укладення ОСОБА_2 договорів з фінансовими установами, на яку вкаже консультант, з метою узгодження основних моментів цільового внеску у додатковий капітал.

Подібні договори комісійної винагороди між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінгз Кепітал» було укладено 09.04.2008 року під № 4099-КС та 06.06.2008 року під № 29-БКС.

Але, як вбачається із заяви ОСОБА_2, зазначені вище докази укладення договорів з фінансовими установами до неї не додано, що і стало підставою для відмови судом першої інстанції у визнанні її кредитором боржника.

Зазначені Документи, зокрема, цільовий внесок № 1310308 від 17.03.2008 року на суму 7 500,00 грн. та № 880408 від 09.04.2008 року на суму 5 000,00 грн., укладені між Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» в особі голови правління Косінського М.С. та ОСОБА_2 на виконання умов договорів комісійної винагороди, були надані скаржником лише в суді апеляційної інстанції в додатках до апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В п. 9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Проте, скаржником, в свою чергу, жодним чином не обґрунтовано неможливість подання вказаних документів до суду першої інстанції, стверджуючи лише, що до заяви були додані всі документи, які підтверджують вимоги ОСОБА_2

З метою перевірки зазначених обставин, колегією суддів витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 44/472-б, в якій міститься оригінал заяви ОСОБА_2 з доданими до неї додатками.

09.04.2015 року через відділ документального забезпечення суду листом № 06-10.3/118/15 від 09.04.2015 року надійшли витребувані матеріали справи, після дослідження яких, колегією суддів встановлено відсутність зазначених договорів з фінансовими установами в заяві з грошовими вимогами до боржника, а відтак твердження скаржника про те, що вони подавались до суду першої інстанції разом із заявою не підтвердились.

За таких обставин, оскільки при зверненні ОСОБА_2 з відповідною заявою про визнання її кредиторських вимог та на час розгляду справи в суді першої інстанції докази укладення договорів між скаржником та Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» в матеріалах справи були відсутні і місцевий господарський суд не мав можливості їх дослідити, а скаржником в свою чергу не обґрунтовано неможливість їх подання до суду першої інстанції, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а відтак ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року у справі № 44/472-б залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року у справі № 44/472-б залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 44/472-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 24.04.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

В.В. Шипко