Ухвала

іменем україни

22 квітня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування страхових виплат в порядку регресу, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 квітня 2009 року з вини відповідача, який керував автомобілем Nіssan, було скоєно дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), в результаті якої був пошкоджений автомобіль Volkswagen під керуванням ОСОБА_6, який належить йому на праві власності. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 червня 2009 року. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб ОСОБА_6 згідно висновку експерта складає 19 830,89 грн, вартість автомобіля в пошкодженому стані 6580 грн. 14 жовтня 2009 року потерпілий у ДТП ОСОБА_6 подав відповідну заяву з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_4, який свою цивільну правову відповідальність не застрахував. У зв'язку з настанням страхової події Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило потерпілому виплату відшкодування у розмірі 13 250,89 грн. Листами від 21 жовтня 2009 року та від 12 квітня 2010 року та Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки в розмірі 19 830,89 грн, однак, ця сума сплачена не була.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі понесених витрат - 13 250,89 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку, обґрунтовано виходив із доведеності вимог та наявності визначених законом підстав для задоволення позову про стягнення в порядку регресу з відповідача, який спричинив ДТП, виплачену потерпілому регламентну виплату в розмірі 13 250,89 грн.

Крім того, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для переривання перебігу позовної давності, а відтак час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Таким чином, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А.О. Леванчук Л.М. МазурТ.О. Писана