Ухвала

іменем україни

16 квітня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг», Управління Пенсійного фонду України у м. Житомирі, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ДМ-Продукт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рошен Полісся», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів України у Житомирській області, ОСОБА_5, про зняття арешту з майна, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», яке діє через представника Івачковського В'ячеслава Вікторовича, на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 320 000 грн. З метою забезпечення виконання вказаних грошових зобов'язань між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, на яку 30 листопада 2012 року постановою Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ) накладено арешт по виконавчому провадженню, де стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Мегаполіс-Україна». Оскільки боржник звернувся до банку із заявою про добровільну реалізацію предмета іпотеки, позивач просив звільнити з-під арешту вищевказане майно.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 грудня 2014 року позов задоволено. Звільнено з-під арешту заставне нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності, який накладений Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 листопада 2012 року по виконавчому провадженню № 35460568. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Доводи касаційної скарги представника ПАТ «Універсал Банк» не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, вірно виходив із того, що підставою для зняття арешту з майна за вимогою іпотекодержателя є встановлення судом факту належності саме йому переважного права на заставлене майно (звернення на нього стягнення) за умови, що іпотека виникла раніше ніж права вимоги у інших стягувачів та вартість іпотечного майна не перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю. Проте, визначена вартість іпотечного майна перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю. Разом з тим, ОСОБА_4 є боржником і за іншими грошовими зобов'язаннями. Крім того, на виконанні у державній виконавчій службі знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь інших стягувачів.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Отже, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», яке діє через представника Івачковського В'ячеслава Вікторовича, відхилити.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А.О. ЛеванчукА.В. МаляренкоТ.О. Писана