ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 911/2392/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.15

у справі№911/2392/14 Господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум"

простягнення

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Грищенко О.М. - за дов. від 02.06.14;

від відповідача -1: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача-2: Зелінська К.Г. - за дов. від 27.01.15.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у червні 2014 року заявлений позов про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" 1 428,14 грн 3% річних за період з 04.03.14 до 12.06.14, 72 443,62 грн інфляційних втрат з червня 2008 року до травня 2014 року та 7 000,00 грн - вартості адвокатських послуг. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого було поставлено товар, вартість його останнім не сплачена. У зв'язку з цим постановою Вищого господарського суду України у справі №9/131 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" стягнуто основний борг, 3% річних та інфляційних втрат, про що видано відповідний наказ, який не виконано. Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору №57/04-13 від 29.04.13 про заміну кредитора у зобов'язанні Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" набуло право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" грошового зобов'язання, а угодою від 07.04.14 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" поручилось перед кредитором за виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум". При цьому, позивач посилався на приписи статей 6, 11, 509, 512-519, 526, 533, 536, 610, 612, 625-629, 655, 692-694 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 202 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.14, ухваленим суддею Мальованою Л.Я, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 1428,14 - 3% річних, 72443,62 грн - інфляційних втрат, 7 000,00 грн - адвокатських послуг. Суд першої інстанції виходив з порушення відповідачами зобов'язань зі сплати коштів за угодою №57/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шапрана В.В.- головуючого, Андрієнка В.В., Буравльова С.І., постановою від 24.02.15, перевірене рішення суду першої інстанції скасував, та прийняв нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача 61537,83 грн - інфляційних втрат, 7 000,00 - адвокатських послуг. Суд апеляційної інстанції оцінивши докази, підтверджуючи сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" 172484,84 грн основного боргу у справі №9/131, визнав, що стягненню підлягають інфляційні за період з червня 2008 року до 26.09.13. При цьому, апеляційний суд врахував відсутність вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" у ненадходженні коштів на рахунок позивача при виконанні виконавчою службою наказу у справі №9/131, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.14. В частині вимог про стягнення 1428,14 - 3% річних та 10905,79 грн - інфляційних втрат апеляційним судом відмовлено, з огляду на невірно здійснений позивачем розрахунок.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, та додатковими поясненнями до скарги, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статей 42, 43, 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, неправильне застосування приписів пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Разом з цим, скаржник посилаючись на приписи статей 509, 526, 1068, 1088, 1089, 1091 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, пункту 1.24 частини 1 статті 1, статей 8, 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зауважує на тому, що ним кошти сплачені вчасно, однак не перераховані позивачеві з незалежних від нього причин. Окрім цього, скаржник наголошує на тому, що виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі №9/131 було завершено та знято арешт з коштів та майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" виключно на виконання постанови адміністративного суду у справі №805/3134/14. При цьому, скаржник вважає, що відповідач-2 був належно повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, тому апеляційний суд обґрунтовано відхилив його заяву про застосування строку позовної давності. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано. Водночас, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум", в якій просить постанову у справі змінити, а у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України та неналежне його повідомлення судом першої інстанції про порушення провадження у справі та розгляд позовної заяви. Водночас, скаржник, посилаючись на приписи статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, вказує на порушення апеляційним судом статті 101 Господарського процесуального кодексу України та безпідставне відхилення його клопотання про застосування строку позовної давності. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" отримано заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" залишити без задоволення. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача і відповідача - 2, переглянувши матеріали справи та доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" 1 428,14 грн 3% річних, 72 443,62 грн інфляційних втрат та 7 000,00 грн за адвокатські послуги. Скасовуючи рішення у справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд апеляційної інстанції визнав наявними підстави для стягнення солідарно з відповідачів 61537,83 грн - інфляційних втрат та 7 000,00 - вартості адвокатських послуг. Втім, такі висновки судів обох інстанцій визнаються помилковими. Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною 1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності. При цьому, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства. Відповідно до приписів статті 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За приписами статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. За приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів. Як убачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.14, порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву та призначено її розгляд на 13.08.14. При цьому, суд зобов'язав відповідачів надати документально обґрунтований відзив на позовну заяву, довідку про включення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також докази сплати заборгованості, визнавши, при цьому, явку представників сторін обов'язковою. Втім, суд першої інстанції, не пересвідчившись належним чином чи отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" ухвалу від 19.06.14, без врахування того, що на момент скерування ухвали про призначення даного позову до розгляду відбулось загострення суспільно - політичної ситуації на території Донецької області, яке пов'язане з проведенням бойових дій в зоні АТО, у зв'язку з чим доставка пошти здійснювалось не в усі населені пункти, не з'ясувавши причини нез'явлення представника відповідача-2 у судове засідання 13.08.14, розглянув спір у єдиному судовому засіданні 13.08.14. При цьому, визнаючи належним повідомлення відповідача -2 про розгляд позову суд помилково обмежився наявністю у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (3 арк. спр.), в якому зазначено, що рекомендований лист № 0103244935153 вручений 17.07.14 об'єктом поштового зв'язку Слов'янськ, 22, при тому, що адреса другого відповідача інша, а саме: місто Миколаївка, Слов'янського району, Донецької області. Викладене свідчить про неналежне повідомлення судом першої інстанції Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" про час і місце розгляду позовної заяви у даній справі. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Не може бути залишена без змін і постанова суду апеляційної інстанції у даній справі, з огляду на наступне. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Між тим, як убачається зі змісту постанови у справі, переглядаючи рішення в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, визнавши поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" строку на апеляційне оскарження, та прийнявши до розгляду додаткові докази, які не були надані відповідачем -2 до суду першої інстанції через відсутність його представника у суді першої інстанції, відхилив заяву товариства про застосування строку позовної давності через те, що вона не була предметом розгляду в суді першої інстанції, а відповідач-2 був належно повідомлений про час і місце судового засідання. Однак, такі висновки апеляційного суду є взаємовиключними, та свідчать про неналежний розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції. Так, за приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом. Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення за результатами його касаційного перегляду. Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити у задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду. Виходячи з того, що відповідач-2 не був належно повідомлений про час і місце розгляду позовної заяви в суді першої інстанції, висновок апеляційного суду про відсутність підстав для прийняття та розгляду заяви товариства про застосування строку позовної давності визнається помилковим. Наведене свідчить про те, що господарськими судами не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому рішення визнаються такими, що прийняті за не з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, і з огляду на те, що розгляд заяви про застосування позовної давності може вплинути на вирішення спору по суті, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для установлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору. При новому розгляді справи суду необхідно оцінити, в сукупності, усі допустимі та належні докази у справі, врахувати викладене, правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 19.08.14 у справі №923/945/13, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від з'ясованого установити наявність чи відсутність підстав для задоволення даного позову.

Разом з цим, подаючи касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум" зайво сплатило 365,40 грн. судового збору. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. За подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір із спорів майнового характеру становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Дана касаційна скарга подана у 2015 році, в якому за приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.15 визначена у розмірі 1218 грн. Відтак, судовий збір при поданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранум" даної касаційної скарги повинен був складати 913,50 грн, проте, скаржником до касаційної скарги додане платіжне доручення № 149 від 18.03.15. про сплату судового збору у розмірі 1278,90 грн. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом. З огляду на викладене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 365,40 грн. підлягає поверненню скаржникові.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.15 у справі №911/2392/14 і рішення Господарського суду Київської області від 13.08.14 у цій справі скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Київської області.

Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" (84180, Донецька обл., Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Щорса, буд. 5, код 31586254) з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019) 365 (триста шістдесят п'ять ) грн. 40 коп. надмірно сплаченого судового збору за розгляд касаційної скарги за платіжним дорученням № 149 від 18.03.15.

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець