Справа №705/1622/15-ц

2/705/785/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді МазуренкоЮ.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року позивач звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. В позовній заяві позивач вказує, що з 03.10.1956 року вона проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. За час проживання в зареєстрованому шлюбі ними в АДРЕСА_1 було збудовано цегляний житловий будинок площею 68,5 кв.м. вартістю 33 697, 00 грн., що підтверджується технічним паспортом на даний будинок, складеним 01.08.2008 року Уманським відділком КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації». Титульним власником зазначеного житлового будинку в технічному паспорті вказано ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. В позові позивач вказує, що за життя ОСОБА_2 заповіт не залишив і вона після його смерті заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори позивач не подавала, оскільки вважала, що так як будинок вони побудували разом з покійним чоловіком, позивач постійно в ньому проживала та продовжує проживати, то в цьому немає необхідності. Позивач в позові також зазначає, що проживаючи в будинку після смерті ОСОБА_2 вона сплачувала необхідні платежі на утримання будинку, сплачувала кошти за використану електроенергію, проводила необхідні поточні ремонти, фактично прийнявши будинок у спадщину. В 2015 році позивач вирішила скласти заповіт на все її майно, в тому числі, і на даний житловий будинок, однак, в сільській раді с. Максимівка Уманського району Черкаської області їй було роз'яснено, що житловий будинок не може бути включено у спадкову масу, оскільки у неї юридично не оформлено право власності на будинок. Для оформлення права власності на будинок 26.02.2015 року від імені позивача ОСОБА_3 було подано заяву до Уманської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 Проте, постановою державного нотаріуса Ящука Д.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.02.2015 року, ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, який залишився після смерті чоловіка довірителя ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок. Позивач вказує, що вона позбавлена можливості оформити право власності на будинок через органи нотаріату і тому змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач, будучи належним чином повідомлена про дату, місце і час проведення судового розгляду , в судове засідання не з»явилася. При цьому вона через канцелярію суду подала заяву, в якій з посиланням на стан здров»я просить суд розгляд справи проводити у її відсутність. Також в заяві вказано, що її інтереси в судовому засіданні буде представлятися її представник по дорученню ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача по дорученню ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задоволити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові. Також він вказував, що єдиним документом, який є позивача на будинок - є технічний паспорт, належним чином завірена копія якого, долучена до матеріалів позову. Також представник позивача в судовому засіданні вказував на наявність розбіжностей в написанні прізвища спадкодавця, який у паспорті був записаний як « ОСОБА_2», та спадкоємця, яка у паспорті записана, як « ОСОБА_1».

Представник відповідача - Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. В письмовій заяві, що надійшла на адресу суду, зазначено, що сільська рада справу просить слухати без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, беручи до уваги процесуальну позицію відповідача у справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2007 року - а.с. 10).

За життя ОСОБА_2 заповіт не залишив.

ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1. 26.02.2015 року державний нотаріус Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Ящук Д.О. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок (а.с. 18). Одночасно в позовній заяві позивач вказує, що вона після смерті чоловіка заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори не подавала, оскільки вважала, що так як будинок вони побудували разом з покійним чоловіком, вона постійно в ньому проживала та продовжує проживати, то в цьому немає необхідності. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус зазначив, що згідно матеріалів спадкової справи № 118/2015- єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину.

01.08.2008 року, тобто уже після смерті спадкодавця, Уманським відділком КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1. Власником зазначеного житлового будинку в технічному паспорті вказано ОСОБА_2 ( а.с. 12-17).

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_2, що виданий 13 листопада 2000 року Уманським РВ УМВС України в Черкаській області позивач записана « ОСОБА_1 (а.с. 21). При цьому судом достовірно встановлено, що прізвище спадкодавця в свідоцтві про смерть записано, « ОСОБА_2».

Згідно з вимогами ст. 380 ЦК України житловий будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає - з моменту прийняття в експлуатацію.

В ході розгляду позову про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом встановлено, що зазначений об'єкт в експлуатацію не вводився і правовстановлюючі документи на нього при житті спадкодавця не видавались.

Згідно п. 7 та 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки входять до складу спадщини лише у тому разі, якщо будівництво здійснювалось ним згідно із законом. Якщо ж спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, то до спадкоємців переходить лише право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

В ч. 3 ст. 331 ЦК України визначено, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до Порядку, що визначений Постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 року (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 року № 534) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимога державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється. Аналогічна позиція відображена в Порядку, що затверджений постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року ( з наступними змінами і доповненням)

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обв'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що питання про узаконення будівництва не вирішувалось, а отже, після завершення будівництва у ОСОБА_2 не могло виникнути права власності на це майно, яке позивач бажає успадкувати. Одночасно, якщо позивач в позові вказує, що майно у вигляді житлового будинку подружжям набуте у шлюбі, то вона, після смерті чоловіка, як його спадкоємець, мала б право успадкувати лише ? відповідного об»єкту спільної сумісної власності подружжя ( оскільки інша половина будинку належала б її), а позивач в позові ставить питання про визнання за нею права власності на весь об»єкт нерухомості в порядку спадкування після смерті чоловіка.

За таких обставин, майно, яке не визнане державою, не може бути включеним до складу спадщини. Фактично таке право було в наявності, однак воно не було оформленим юридично, і як наслідок є не набутим спадкодавцем.

Отже, у справі яка розглядається, до позивача, як спадкоємця першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, в порядку спадкування не могло перейти право власності на житловий будинок, оскільки таке право відсутнє у самого спадкодавця. Єдиним правом, яке перейшло до позивача після смерті її чоловіка є майнове право забудовника.

За таких обставин, не наявність права на майно, а його підтвердження правовстановлюючими документами, може бути підставою для включення майна до спадкової маси.

В даному випадку позивачем не було надано документів, на підтвердження того, що її померлий чоловік ОСОБА_2 є власником спадкового майна. Технічний паспорт, наданий позивачем, виданий після смерті чоловіка позивача. Так, згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а технічний паспорт було складено лише 01.08.2008 року.

Таким чином, при викладених обставинах, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 181, 328, 331, 376, 1216,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 61, 88,208, 209, 212, 214, 215, 224, 294 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Ю.В. Мазуренко