Справа № 204/2376/15-ц

Провадження № 2-з/204/50/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення частки в праві власності, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2015 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення частки в праві власності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. 

Також вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову, що унеможливлює накладення арешту на зазначену нерухомість.

Із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, не наведено достатніх причин для вжиття цих заходів.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Крім того, згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов.

Аналогічна правова позиція висловлена у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно з якою, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Оскільки судом ще не вирішено питання про відкриття провадження у справі, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення частки в праві власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез