ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.12.2006 | Справа №2-25/18174-2006А |
За позовом ЗАТ «Агрофірма «Крим» (м. Сімферополь, провул.Лавандовий, 2\6)
До відповідача ДПІ в м. Сімферополі (м.Сімферополь, вул.. М.Залкі, 1\9)
Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги
Суддя Маргарітов М.В.
При секретарі Діланян І.К.
За участю представників:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Булат К.М., гол. держ. под. інспектор, дов. у справі.
Сутність спору: Позивач ЗАТ «Агрофірма «Крим» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ в м. Сімферополі про визнання протизаконними та нечинними податкових повідомлень-рішень № 0006342301\0 від 29.05.2006р., № 0006342301\1 від 04.07.2006р., № 0006342301\2 від 07.09.2006р. на суму 91507,50грн. та першої податкової вимоги ДПІ № 1\2876 від 19.09.2006р. за порушення податкового законодавства по ПДВ при розрахунку за поставлений товар контрагенту цінними паперами.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно п.п.3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з цінними паперами не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Відповідач проти позову заперечує і вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав, вказаних у відзиві на позов.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Крим» зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності -юридична особа виконкомом Київської районної ради м. Сімферополя 01.10.2001р. та узято на податковий облік в ДПІ в м. Сімферополі.
З 13.04.2006 р.по 19.05.2006 р. ДПІ в м. Сімферополі проводилася планова виїзна перевірка ЗАТ «Агрофірма «Крим» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 01.01.2006р., за наслідками якої був складений акт від 19.05.2006г. № 3302/23-6/16328458.
В результаті перевірки були встановлені порушення п.4.2, п.4.5 ст. 4 , п.п.3.2.1 п.3.2. ст. 3, п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість № 168\97-ВР від 03.04.1997р., що виразилось у заниженні ПДВ за 2004р. на 353грн. , за 2005р. на суму 60652грн., усього 61005грн.
На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі: від 29.05.2006р. № 006342301/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 61005грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 30502,5грн.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному поряду. В результаті оскарження ДПІ в м. Сімферополі були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0006342301\1 від 04.07.2006р., № 0006342301\2 від 07.09.2006р.
В зв’язку з тим, що позивачем заборгованість не погашена ДПІ в м. Сімферополі спрямувала на його адресу першу податкову вимогу № 1\2876 від 19.09.2006р.
Суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за наступних підстав:
Працівниками ДПІ м. Сімферополя встановлено, що ЗАТ «Агрофірма «Крим» продає акції в кількості 1181077шт. на суму 295269,27грн., тобто встановлена операція продажу акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів № К040705/6-1 від 04.07.05р. Встановлений факт передачі цінних паперів по письмовому акту прийому – передачі до вказаного договору.
Але, при цьому ДПІ по вказаній операції неправомірно вважає, що ця операція купівлі-продажу цінних паперів в сумі 295269,27грн. одночасно є операцією погашення кредиторської заборгованості за раніше поставлений товар перед Фірмой «Капітель Плюс» в сумі 295269,27грн.
Суд вважає, що ДПІ неправильно застосуваний Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) на підставі наступного:
ЗАТ «Агрофірма «Крим» здійснила 04 липня 2005р. операцію купівлі-продажу цінних паперів (договір купівлі-продажу цінних паперів № К040705/6-1 від 04.07.05р.) у відповідності, з якою передбачений продаж цінних паперів за грошові кошти. По акту прийому – передачі цінних паперів від 04 липня 2005р. акції були передані Фірмі «Капітель Плюс» в кількості 1181077 шт. В результаті ЗАТ «Агрофірма «Крим» відобразила грошову заборгованість в сумі 295269,27грн. (Дебет).
ЗАТ «Агрофірма «Крим» придбала у Фірми «Капітель Плюс» будівельний матеріали і устаткування за період 2004-2005г. на суму 305269,27грн. В результаті ЗАТ «Агрофірма «Крим» відобразила грошову заборгованість в сумі 305269,27грн.(Кредит).
ЗАТ «Агрофірма «Крим» здійснила залік зустрічних однорідних вимог, по цих операціях купівлі-продажу на суму 295269,27грн. відповідно до ст. 601 ЦК України.
Операція заліку оформлена письмово шляхом підписання уповноваженими особами ЗАТ «Агрофірма «Крим» і Фірма «Капітель Плюс» угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 29 липня 2005р. До перевірки дана угода була надана, що підтверджується результатами зустрічної перевірки з Фірмою «Капітель Плюс». У бухгалтерському обліку дана операція заліку відображена по Кт рахунку 631 в кореспонденції з Дт рахунку 361.
У відповідності п.3.2.1. п.3.2. ст.3 Закону України « Про податок на додану вартість» встановлено, що операція купівлі-продажу цінних паперів не є об'єктом оподаткування.
А оподаткування операції погашення кредиторської заборгованості і операції заліку зустрічних однорідних вимог податком на додану вартість Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено.
Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд вважає прийнятими з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», то і перша податкова вимога ДПІ м. Сімферополя від 19.09.2006 року №1/2876 також є нечинною з підстав вказаних вище, а крім того податкове повідомлення-рішення на момент винесення податкової вимоги було ще не узгоджене, оскільки було оскаржено позивачем в адміністративному порядку в ДПА України.
Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» містить спеціальну норму щодо оподаткування операцій з цінними паперами, відповідно якої ( п.п.3.2.1 п.3.2 ст. 3 ) не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності.
Крім цього ДПІ вказує, що цінні папери є товаром та повинні обкладатися податком на додану вартість, але цей довід не співпадає зі спеціальною нормою- п.п.3.21 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», яка має переважне значення та підлягає застосуванню судом при наданні оцінки операціям позивача.
Також суд звертає увагу на те, що у разі нарахування позивачу податкового зобовязання по ПДВ з операцій по продажу цінних паперів ДПІ повинно було зазначити про право позивача на нарахування податкового кредиту по операції з придбання цінних паперів, чого ДПІ зроблено не було.
Посилання ДПІ на абзац другий п.п.3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно якому норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, суд вважає неспроможним, оскільки це норма стосується операцій з продажу тільки бланків вказаних документів, які без їх заповнення не є цінними паперами та носіями відповідних прав та обов’язків.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 3,40 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 13.12.2006 р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними і нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі № 006342301/0 від 29.05.2006р., № 0006342301/1 від 04.07.2006р., № 0006342301/2 від 07.09.2006р. та першу податкову вимогу від 19.09.2006 року №1/2876.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Агрофірма «Крим» (м. Сімферополь, провул. Лавандовий , 2\6, ЄДРПОУ 16328458) 3,40 грн. державного мита.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.