ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
07.11.2006 | Справа №2-21/155.1-2006 |
за позовом Залізничної районної Ради м. Сімферополя, м. Сімферополь, до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Южстальмонтаж”, м. Сімферополь,
третя особа Відкрите акціонерне товариство “Об’єднаний комерційний банк”, м. Сімферополь,
про знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомого майна.
За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Южстальмонтаж”, м. Сімферополь,
до відповідача Залізничної районної Ради м. Сімферополя, м. Сімферополь, про визнання права власності.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач не з’явився
Відповідач Мартьянов О.В., представник, д/п № 827 від 13.10.2006 р.,
Третя особа Потапова О.В., заступник начальника юр. відділу, д/п б/н від 02.03.2006 р.
Сутність спору: Залізнична районна Рада м. Сімферополя, м. Сімферополь, звернулася до Господарського суду АРК із позовом до ВАТ "Южстальмонтаж", м. Сімферополь, у якому просить зобов’язати знести самовільно збудовану прибудову до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург у м. Сімферополі. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує вимогами ст. ст. 12, 14 Закону України “Про основи містобудування”, якими визначено що до компетенції органів місцевого самоврядування, в даному випадку міських рад та їх виконавчих органів, до сфери містобудування відноситься надання земельних ділянок для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією та надання відповідно до закону дозволу на будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності. Відповідно до ст. 22 вказаного Закону забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. В даному випадку земельна ділянка для будування вказаного об’єкту – прибудови до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі у встановленому законом порядку не надавалася, відповідних дозволів на здійснення забудови відповідачу не надавалося, також не було представлено проектної документації до відповідних органів. Також, на думку позивача, самовільно збудована прибудова порушує інтереси громадян, які мешкають в будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі, тому, що вона збудована на місці доріжки, передбаченої згідно схематичного плану ділянки домоволодіння в м. Сімферополі по вул. Р. Люксембург, 10 для проходу до квартири № 26. Таким чином, вказана прибудова вважається самочинним будівництвом та підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
10 лютого 2006 р. позивачем були надані уточнення позовних вимог. Позивач просить зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні землею, власником якої є Сімферопольська міська Рада, шляхом знесення самовільно збудованої прибудови до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 16.02.2006 р. позовні вимоги було задоволено повністю. Суд зобов’язав відповідача знести самовільно збудовану прибудову до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі.
Постановою Вищого господарського суду від 22.06.2006 р. рішення Господарського суду АР Крим від 22.06.2004 р. було скасовано. Справу № 2-26/155-2006 передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08 вересня 2006 р. справу № 2-21/155.1-2006 прийнято до провадження суддею Чонговою С.І. Крім того, суд залучив до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, - ВАТ “Об’єднаний комерційний банк”, м. Сімферополь.
09 жовтня 2006 р. на адресу суду від Відкритого акціонерного товариства “Южстальмонтаж”, м. Сімферополь, надійшла зустрічна позовна заява до Залізничної районної Ради м. Сімферополя, м. Сімферополь, про визнання права власності на самовільно збудовану прибудову, визначену під літерою А-2-1, до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі, квартал 501.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Будинковолодіння № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі, квартал 501 було передано позивачу за зустрічним позовом Фондом майна АР Крим на підставі рішення від 22.01.1996 р. Право власності позивача на вказане будинковолодіння підтверджується витягом № 11841387 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Сімферопольським МБРТІ 14.09.2006 р. Позивач сплачує земельний податок як за землі промисловості. Вказана земельна ділянка поставлена на земельно-кадастровий облік в Управлінні земельних ресурсів. Позивач здійснив самовільне будівництво прибудови до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі, квартал 501. 14.08.2006 р. СМ БРТІ здійснило загальну інвентаризацію, в результаті якої в інвентаризаційній справі на будинковолодіння № 10/5 прибудова була зафіксована як самовільно прибудована та визначена під літерою А-2-1. Вказана прибудова була збудована у межах границь, визначених в експлікації земельних угідь.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10 жовтня 2006 р. судом була прийнята зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Южстальмонтаж”, м. Сімферополь, до Залізничної районної Ради м. Сімферополя, м. Сімферополь, про визнання права власності на самовільно збудовану прибудову, визначену під літерою А-2-1, до будинку № 10/5 по вул. Р. Люксембург в м. Сімферополі, квартал 501, та була об’єднана в одне провадження з первісним позовом.
26.10.2006 р. третьою особою було надано клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Господарським судом АРК справи № 2-22/16173-2006.
У судове засідання представник позивача не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, не надав.
Представник відповідача у засідання суду з’явився, позовні вимоги не визнає. Вимоги зустрічного позову підтримав у повному обсязі.
У засідання суду з’явився представник третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, третьої особи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 1 частини 2 Статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.
Рішенням 22-ї сесії Сімферопольської міської ради 234 скликання від 21.10.2004 р. № 324 „Про представництво Сімферопольської міської ради у судових органах” районним радам та їх виконавчим комітетам доручено подання позовів до осіб, винним у здійсненні самовільного будівництва, про знесення самовільно зведених об’єктів індивідуального житлового фонду міських рад (за виключенням будівель вище 2-х поверхів), що виходять фасадами на жилі вулиці, внутрішньо квартальні проїзди та технологічні проїзди для обслуговування житлових будинків та представництво у судових органах при розгляді даних категорій справ.
Відповідачем по даному позову - ВАТ „Южстальмонтаж” виконано самовільне будівництво прибудови до дому № 10/5 по вул. Р.Люксембург в м. Сімферополі.
Відповідач вказує, що зведена прибудова порушує інтереси громадян, мешкаючих в будинку по вул. Р.Люксембург, 10/5, оскільки вона збудована на місці доріжки, передбаченої відповідно до схематичних планів ділянки довомоволодіння в м. Сімферополі по вул. Р. Люксембург, 10 для проходу до квартирі 26.
Відповідно до акту від 03.11.2005 р. відповідачу належить самовільна прибудова по вул. Р. Люксембург, 10/5 збудована в 1996 році, документи про введення в експлуатацію не оформлені, та відповідно до акту від 22.08.2005 р. відповідач не виконав припис ЖЕО Залізничного району № 325 від 05.07.2005 р. про знос самовільно розведеної прибудові у дворі по вул. Р. Люксембург, 10/5 у строк до 01.08.2005 р., дозволяючи документи не надані.
Схематичним планом (а. с. 7) відображено, що зазначене спірне приміщення прибудоване до основного будинку зі сторони двору, технічних та внутрішньо квартирних проїздів поряд зі спірною забудовою не має.
Матеріалами справи встановлено, що спірна забудова не виходить фасадом на вулицю, на внутрішньоквартальні та технологічні проїзди. Отже, виходячи з позовом про знос позивач – Залізнична районна рада м. Сімферополя, перевищив свої повноваження, зазначені у рішенні 22-ї сесії Сімферопольської міської ради 234 скликання від 21.10.2004 р.
Позивач не підтвердив своє право на заявлення позовних вимог про знесення спірної прибудови.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, первісний позов задоволенню не підлягає.
Зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки згідно зі ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Залізнична районна рада м. Сімферополя не може вважатися належним відповідачем при визнанні права власності на самовільно збудований об’єкт нерухомості, розташований на території Сімферопольської міської територіальної громади, оскільки повноважень щодо вирішення таких питань Сімферопольська міська рада відповідачу за зустрічним позовом не надавала. Позивач не надав доказів наявності прав відповідача на визнання права власності за спірним об’єктом.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у позивача було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору.
Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження по справі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторін.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 27 листопада 2006 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволені первісного позову відмовити.
У задоволені зустрічного позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.