ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
23.11.2006 |
Справа №2-21/16335-2006 |
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Євпаторія,
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Євпаторія,
про визнання дійсним договору оренди.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 01.07.2002 р., ОСОБА_2, представник, д/п б/н від 20.11.2006 р.
Відповідач Аркатова В.В., юрист, д/п б/н від 23.05.2005 р.
Сутність спору: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Євпаторія, звернувся до Господарського Суду АРК із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Євпаторія, у якому просить визнати дійсним договір НОМЕР_2про надання у оренду нежитлового приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., спонукати передати за актом прийому-передачі майна, обумовленого договором НОМЕР_2- нежитлове приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., торгівельною площею 20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач вказує, що 16 березня 2004 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди нежитлового приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., торгівельною площею 20 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1Вказаним договором була узгоджена ціна орендної плати в розмірі 150,00 грн. на місяць. Договір позивачем частково виконаний - здійснена оплата за три місяці в розмірі 375,00 грн. Однак відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань за договором у частині передачі об'єкта оренди, у тому числі оформлення акту приймання-передачі, нотаріального посвідчення договору, надання документів необхідних для отримання первісного дозволу на право розміщення об'єкту торгівлі та послуг в м. Євпаторії.
У судове засідання представник позивача з'явився, надав уточнення до позовної заяви, у якому просить: визнати дійсним договір НОМЕР_2., укладений між позивачем та відповідачем, про здачу в оренду нежитлового приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., торгівельною площею 20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1з моменту винесення судового рішення строком на п'ять років. Спонукати відповідача як орендодавця, відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, передати за актом приймання-передачі майно, обумовлено договором НОМЕР_2- нежитлове приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., торгівельною площею 20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1Спонукати відповідача як орендодавця надати позивачу копії правовстановлюючих документів (на відповідні торгівельна та складські приміщення, про рішення /акт/ міської ради про відведення земельної ділянки, висновок управління архітектури та містобудівництва про об'єкт торгівлі та послуг).
Представник відповідача у засідання суду з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Позовні вимоги не визнає, та вказує, що передача спірного приміщення не оформлювалась, проте позивач ним користується, оплату за користування приміщенням не здійснює, договір нотаріально не посвідчений, отже є нечинним. Ні позивач, ні відповідач не зверталися до нотаріуса за посвідченням спірного договору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2004 р. сторонами був підписаний договір НОМЕР_2 про надання у оренду нежитлового приміщення.
У відповідності з умовами договору відповідач (Орендодавець за договором) здає позивачу (Орендарю за договором) нежитлове приміщення під магазин загальною площею 45 кв. м., торгівельна площа 20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1
Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що Орендодавець надає приміщення Орендарю у технічно придатному стані на момент здачі в оренду та у відповідності з санітарними нормами.
У пункті 4.1. договору вказано, що Орендар здійснює сплату на розрахунковий рахунок Орендодавця з розрахунку 150 грн. на місяць.
Строк дії договору сторони визначили з 16 березня 2004 р. по 16 березня 2009 р.
Стаття 793 Цивільного кодексу України встановлює, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім того, у відповідності з вимогами ст. 220 Цивільного кодексу України - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Позивач не надав доказів звернення до нотаріальної контори за посвідченням спірного договору та доказів того, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, суд не має законних підстав для визнання договору дійсним.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13 грудня 2006 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 793, 203, 220, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 33, 34, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.