ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 417
РІШЕННЯ
Іменем України
23.11.2006 | Справа №2-5/16577-2006 |
За позовом – Прокурора Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ.
До відповідачів – 1) Відкритого акціонерного товариства «Фотон» НПК ОТ філія ВАТ «Фотон», м. Сімферополь;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет», м. Сімферополь.
Про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним.
Суддя М.П.Гаврилюк
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів – Попович І.Я. – юрист, дов. № 32 від 27.10.2005р., Харахади А.У., представник, дов. № 906/217 від 14.08.2006р.
Прокурор – Куінджи М.О., посвідчення.
Сутність спору:
Прокурор Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - ВАТ «Фотон» в особі НПК ОТ філія ВАТ «Фотон», м. Сімферополь та ТОВ «Вітмет», м. Сімферополь про визнання договору купівлі – продажу майна № 43 від 15 листопада 2005 року недійсним; зобов'язати ТОВ «Вітмет» повернути ВАТ «Фотон» все майно, придбане за договором купівлі – продажу № 43 від 15 листопада 2005 року мотивуючи свої вимоги тим, що договір купівлі-продажу, укладений як удаваний, що суперечить діючому законодавству.
Фондом державного майна України заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України, при цьому позивач пояснив, що дійсну справу неможливо розглянути до вирішення адміністративного спору у справі № 2-а -771/06 за позовом Фонду державного майна України до Фонду майна АР Крим про зобов’язання вчинити певні дії, яка знаходиться у провадженні Печерського районного суду м. Києва.
Прокурор і відповідачі проти заявленого клопотання заперечують, вважають що розгляд вказаного позивачем адміністративного спору не перешкоджає розгляду даної господарської справи.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що клопотання позивача про зупинення провадження по справі необґрунтовано і задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
З ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2006 року у справі № 2-а -771/06 убачається, що між Фондом державного майна України та Фондом майна АР Крим виник спір щодо питання володіння акціями ВАТ «Фотон».
Однак, склад сторін за вказаним адміністративним спором, незалежно від результатів його розгляду, не виключає права прокурора на пред'явлення позову за даним господарським спором.
При цьому суд виходить з того, що незалежно від визначення права володіння акціями, як Фонд майна АР Крим, так і Фонд державного майна України належать до числа органів влади, в інтересах яких відповідно до ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» та згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 прокурор здійснює захист порушених інтересів держави.
До того ж, визначення власника пакету акцій ВАТ «Фотон» не впливає на правоздатність і дієздатність юридичної особи в частині відчуження належного власнику нерухомого майна та не змінює статусу цього майна, а отже, не може бути підставою недійсності угоди, щодо відчуження цього майна – тобто, перешкодою для розгляду справи за позовом, заявленим прокурором на користь держави.
Також, суд вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2006 року у справі № 2-а -771/06 вказує лише на відкриття провадження по справі, але Фондом державного майна України не надано ніяких інших процесуальних документів, які б давали можливість визначити наявність та стадію провадження за справою, а отже, встановити можливість наявності підстав для зупинення провадження.
Прокурор повністю підтримав заявлений позов.
Відповідачі позов не визнали, за мотивами, що викладені у відзивах на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
28 березня 1994 року Фондом державного майна України було видано наказ № 31-ДП «Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке знаходиться в загальнодержавній власності».
Згідно з цим наказом до переліку підприємств, стосовно яких було прийнято рішення про приватизацію, була включена Сімферопольська виробничо-комерційна фірма «Фотон».
В подальшому, наказом Фонду державного майна України від 08.04.1994р. № 193 повноваження щодо виконання наказу Фонду державного майна України від 28 березня 1994 року № 31-ДП, в частині підприємств, які розташовані на території АР Крим, були передані Фонду майна АР Крим.
На підставі наказу Фонду майна АР Крим від 09.09.1997р. № 1482, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» на базі державного майна, орендованого організацією орендарів Сімферопольської виробничо-комерційної фірми «Фотон», було створено відкрите акціонерне товариство «Фотон».
06.05.2002р. Державною комісією з цінних паперів та фондовому ринку була здійснена реєстрація випуску акцій ВАТ «Фотон», а 05.06.2002р. Національний депозитарій України включив акції ВАТ «Фотон» до реєстру кодів цінних паперів на суму 66854950грн.
29 січня 2003 року на підставі акту оцінки вартості майна, що знаходиться на балансі ВАТ «Фотон» станом на 30.11.2001р, між Фондом державного майна України і ВАТ «Фотон» був оформлений акт № 32 передачі державного майна, що передається Фондом держмайна України у власність відкритого акціонерного товариства «Фотон».
Відповідно до протоколу про біржові торги від 01.11.2005р., які за заявою ВАТ «Фотон» були проведені Кримською універсальною біржею, між відповідачами 15.11.2005р. був укладений договір купівлі-продажу майна № 43, предметом якого був об'єкт нерухомого майна - частина виробничого корпусу (інвентарний номер 13780) літер А, антресольний поверх, приміщення: частина приміщення №327, площею 577,9м2; № 328, площею 181,1м2; № 329, площею 122,9м2; № 330, площею 92,7м2, № 331, площею 210,9м2; № 332, площею 126,0м2, а всього 1311,5м2, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Данілова, 43.
Згідно з п. 1.4 договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 вказане майно було продано за 65889,60грн.
Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 було передбачено, що в триденний термін після надання документів, які підтверджують оплату вартості відчужуваного майна, предмет купівлі-продажу передається покупцю за актом прийому-передачі .
30.11.2005р. між сторонами договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 був оформлений акт прийому-передачі, згідно з яким продавець - ВАТ «Фотон» передав, а покупець - ТОВ «Вітмет» прийняв у власність нерухоме майно, яке було предметом купівлі-продажу.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов прокурора Центрального району м. Сімферополь в інтересах держави в особі Фонду державного майна України не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Як вбачається зі статутних документів і організаційно-правової форми ВАТ «Фотон», перший відповідач згідно зі ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 113 ЦК України є господарським товариством.
На підставі ст. 20 Закону України «Про власність», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 115, 325 ЦК України та відповідно до статутних документів, ВАТ «Фотон» є суб'єктом права власності і його майно належить йому, як юридичній особі, на праві приватної власності.
Відповідно до приписів цих Законів, до власного майна першого відповідача безумовно належав і набутий в результаті приватизації державного майна об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Данілова, 43, який було відчужено за договором купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43.
Передача предмета договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 у власність першого відповідача підтверджується актом від 29.01.2003р. №32 передачі державного майна у власність ВАТ «Фотон» і іншими документами, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 155 Цивільного кодексу України, за змістом якої статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
За таких обставин, суд знаходить помилковими висновки прокурора на факт відчуження ВАТ «Фотон» за спірною угодою державного майна, оскільки держава в особі Фонду державного майна України в обмін на передане до статутного фонду відповідача майно, придбала 100% акцій господарського товариства на суму 66854950грн.
Таким чином, на підставі ст. ст. 2, 4 Закону України «Про власність» і ст. ст. 317, 319 ЦК України суд дійшов висновку про те, що укладення і виконання відповідачами договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 є наслідком реалізації ВАТ «Фотон» своїх повноважень власника щодо належного йому на праві власності майна шляхом його відчуження, що не заборонено законом.
Також, суд вважає помилковими посилання прокурора на норми ст. 235 ЦК України щодо обґрунтування недійсності спірного правочину з мотивів його удаваності.
На підставі ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. При цьому, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Таким чином, за змістом наведеної норми закону передбачено, що угода, вчинена сторонами і угода, яку вони насправді вчинили, повинні бути різними за своєю правовою природою і повинні істотно відрізнятися одна від одної за підставами виникнення, припинення або набуття прав і обов'язків.
Однак, в даному випадку суд вбачає, що у повній відповідності до ст. 655 ЦК України відповідачі здійснили купівлю-продаж майна, за яким виконали основний принцип даного виду правочину продавець передав за плату річ, а покупець сплатив вартість речі і отримав її у власність.
Але, зі змісту позову судом вбачається, що на думку прокурора, відповідачі уклавши спірний договір купівлі-продажу майна, вчинили удаваний правочин, ціллю якого було приховання іншого правочину – також договору купівлі-продажу та прокурор не вказує при цьому, яку саме відмінну від договору купівлі-продажу угоду здійснили сторони спірного договору.
Таким чином, в позові відсутнє обґрунтування того, яку саме відмінну від договору купівлі-продажу угоду приховали відповідачі, що свідчить про неспроможність висновків прокурора.
Також, суд вважає, що прокурор невірно визначив в якості передбачуваного об'єкту купівлі-продажу за угодою, яку на думку прокурора насправді здійснили сторони, якийсь цілісний майновий комплекс, набутий ТОВ «Вітмет» за рядом окремих договорів купівлі-продажу, оскільки за змістом ст. 191 ЦК України, ст. 66 ГК України та Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003р. № 1440, під цілісним майновим комплексом розуміється не група об'єктів нерухомості, як помилково вказує прокурор, а підприємство (або структурний підрозділ), як ЦМК, який використовується для здійснення підприємницької діяльності.
Більш того, з наведених актів законодавства вбачається, що до складу підприємства, як цілісного майнового комплексу, входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інше позначення і інші права, якщо інше не встановлене договором або законом.
До того ж, з матеріалів справи випливає, що відчуження групи об'єктів нерухомості здійснювався ВАТ «Фотон» шляхом проведення біржових торгів, про що свідчить протокол про біржові торги від 01.11.2005р, які були проведені Кримською універсальною біржею, і за вказаним протоколом кожний об'єкт нерухомості було виставлено на продаж як самостійний лот.
З наведених обставин та аналізу перелічених норм законодавства, суд не знаходить підстав для визнання удаваності договору купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43.
Не підтверджуються обставинами справи також і доводи прокурора про порушення ВАТ «Фотон» при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 15.11.2005р № 43 обмежень, передбачених статутом товариства і ст. 140 Закону України «Про державну програму приватизації» в частині неотримання згоди державного органу управління на відчуження майна, вартість якого перевищує 14000 євро.
Суд вбачає, що на підставі п. 9.3.5 Статуту ВАТ «Фотон» в редакції від 22.09.2004р, яка була чинною на момент укладення спірного правочину, передбачено обов’язок товариства погоджувати з Наглядовою радою тільки дії, які стосуються господарської діяльності акціонерного товариства, що перевищують 10% балансовій вартості активів товариства.
Однак, статутний фонд ВАТ «Фотон» складає 66854950грн, а отже, відчуження першим відповідачем майна на суму 65889,60грн. за спірним договором купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43 не передбачає отримання будь-якої згоди або узгодження збоку Наглядової ради товариства в особі державного органу управління, оскільки відповідно до довідки ГУ Нацбанку України в АР Крим «Про курси валют» за станом на 15.11.2005р. - день здійснення спірної угоди, суд вбачає, що вартість відчужуваних першим відповідачем активів за даною угодою не перевищує встановленого ст. 140 Закону України «Про державну програму приватизації» обмеження щодо заборони на відчуження майна.
Крім того, суд зазначає, що за редакцією ст. 140 Закону України «Про державну програму приватизації» тільки до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програмі, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, діє заборона на відчуження майна (необоротних активів), що належить товариству, та на здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.
На підставі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів та заперечень.
Однак, ані прокурором, ані позивачем не надано доказів того, що на момент здійснення спірної угоди мали місце умови, які передбачають застосування обмежень, обумовлених нормами ст. 140 Закону України «Про державну програму приватизації», тоді як з матеріалів справи судом вбачається, що питання закріплення пакетів акцій ВАТ «Фотон» в державній власності повністю вирішені - 100% акцій товариства належать державі.
Також, суд критично оцінює і не приймає до уваги посилання прокурора на норми ст. 227 ЦК України щодо недійсності спірної угоди, як угоди, вчиненої відповідачем без відповідного дозволу.
При цьому, суд виходить з того, що за змістом вказаної норми закону під відповідним дозволом розуміється ліцензія або інший спеціальний дозвіл, який дає право учаснику цивільно-правових відносин на здійснення певних видів діяльності.
Проте, чинним законодавством не передбачено отримання відповідних дозволів на право власника здійснювати повноваження щодо відчуження належного йому нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу, якщо це майно не виключено або не обмежено в обороті, що не має місця в даному випадку.
Щодо доводів прокурора про обмеження дієздатності ВАТ «Фотон» під час відчуження майна, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, з посиланням на наявність обтяжень на це майно у вигляді арешту, накладеного постановою державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 20.09.2005р на виконання наказу Господарського суду АР Крим від 18.07.2005р про стягнення з ВАТ «Фотон» заборгованості в сумі 324311грн., то суд вважає зазначити наступне.
На підставі ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт лише у межах суми стягнення за виконавчими документами.
В даному випадку, суд вбачає, що сума стягнення за виконавчим документом становить 324311грн, тобто навіть з урахуванням виконавчого збору і інших витрат, пов'язаних з проведенням примусового виконання, значно менше за вартість майна ВАТ «Фотон», відображену в статутних і інших документах у розмірі 66854950грн,
Таким чином, в розумінні ст. ст. 6, 7 Закону України «Про виконавче провадження», дії державного виконавця не можуть вважатися обов'язковими для виконання, тому що не відповідають закону та порушують права боржника за виконавчим провадженням.
Більш того, ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що при накладенні арешту державний виконавець обов’язково проводить опис майна боржника та складає про це акт опису й арешту майна боржника та лише й саме під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися арештованим майном.
На порушення ст. 33 ГПК України, окрім тверджень про те, що вказаною постановою державного виконавця арешт був накладений на все майно ВАТ «Фотон», в тому числі, на об'єкт спірної угоди, ані позивачем, ані прокурором не надано суду належних доказів перебування відчужуваного майна під арештом – тобто, доказів проведення державним виконавцем опису майна, оголошення заборони розпоряджатися цим майном, передачі його на зберігання або включення інформації про це до відповідних реєстрів обтяжень нерухомого майна, ані прокурором, ані позивачем – не представлено, що дає суду право зробити висновок про необґрунтованість позову в даній частині.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що при здійсненні спірної угоди продавець – ВАТ «Фотон», як юридична особа – власник майна, діяв в межах своєї правоздатності і дієздатності, а прокурор не обґрунтував своїх позовних вимог з посиланням на норми закону та обставини справи.
Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.