КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа№ 910/1088/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Лашко І.І. дов. від 01.07.2014 №104

від відповідача 1 Тіптюк А.Ю. дов. від 20.03.2015 №33

від відповідача 2 Гринь О.С. дов. від 20.03.2015 №б/н

Полєжаєва К.О. дов. від 10.01.2015 №б/н

від третьої особи Лук'яненко О.Л. дов. від 12.08.2014 №б/н,

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 (підписане 26.12.2014)

у справі №910/1088/13 (головуючий суддя Ващенко Т.М., судді: Домнічева І.О., Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"

2. Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Уманський Дмитро Миколайович

про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 позов Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (далі - відповідач-1) та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки задоволено повністю.

Визнано недійсним договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між позивачем та відповідачем-1.

Стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 8853315,17 грн заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09.

В рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 в сумі 8853315,17 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, об'єкти нерухомого майна, що належать відповідачу-2 та розташовані за адресою: Солом'янський район, м.Київ, пр-т Космонавта Комарова, 22-28 (вказано перелік нерухомого майна).

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрати на сплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 69967,00 грн, витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 34983,50 грн, витрати на сплату судового збору за розгляд касаційної скарги в сумі 37392,60 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку вказавши, що підставою для недійсності договору є невідповідність його положенням чинного законодавства України, а саме: ст.ст. 203, 215, 599, 1054 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), у зв'язку з відсутністю визначеного способу припинення зобов'язання; не взяв до уваги доводи відповідача щодо укладеного договору про припинення дії кредитного договору; висновки щодо визнання недійсним договору та відновлення в обліку неіснуючої заборгованості, нарахування заборгованості за кредитом та процентами є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Також відповідач вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо звернення стягнення на нерухоме майно, передане відповідачем-2 в іпотеку; порука є припиненою у зв'язку із припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рябуха В.І. судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному було сформовано наступний склад суду: головуючий суддя Рябуха В.І. судді: Алданова С.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 12.02.2015) позивачу, відповідачам-1, 2 - 16.02.2015 та третій особі - 17.02.2015, долучені до матеріалів справи.

24.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

24.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач-2 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.01.2011 №4.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у зв'язку з виходом судді Калатай Н.Ф. з лікарняного було змінено склад суду: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф. Ропій Л.М.

У судовому засіданні 25.03.2015 оголошено перерву до 22.04.2015.

22.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 22.04.2015 представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 скасувати.

Представник відповідача 1 підтримав позицію відповідача 2.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

17.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09 (далі - кредитний договір).

Пунктом 1.1 договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 встановлюється:

- мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в гривні в межах загальної суми 7410790,00 грн (ліміт кредитування) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору, які його невід'ємною частиною (додаткові договори);

- порядок та умови погашення/(повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами;

- вид (и) забезпечення виконання зобов'язань позичальника;

- порядок плати за користування кредитами (траншами);

- порядок плати за послуги, що надаються банком позичальнику;

- відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів;

- а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні банком кредитів.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору зобов'язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами. Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначається відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 27.11.2009.

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Кредити видаються на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності позичальника (п. 2.2 кредитного договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим договором (розділ 5 кредитного договору).

17.04.2009 між ВАТ "Родовід Банк", яке було перейменовано на ПАТ "Родовід Банк", та ТОВ "ТММ-Будкомплект" був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору, у відповідності до якого банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цим додатковим договором в сумі 7410790,00 грн з терміном повернення не пізніше 27.11.2009, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 22% річних.

17.04.2009 між ВАТ "Родовід Банк", яке було перейменовано на ПАТ "Родовід Банк", та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 17.04.09 №22.1/12-КЛТ-09 було укладено договір поруки №22.1/12-П-09, у відповідності до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором.

17.04.2009 між ВАТ "Родовід Банк", яке було перейменовано на ПАТ "Родовід Банк" (далі - іпотекодержатель), та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ (далі - іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №22.1/12-З-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №418, у відповідності до якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі ТОВ "ТММ-Будкомплект" своїх зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором №36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі м. Києва від 15.06.2006, що укладений між іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" і буде збудовано за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28, а саме:

- на другому поверсі: 2 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на третьому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири;

- на четвертому поверсі: 2 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на п'ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 1 двокімнатна квартира, 2 трикімнатні квартири;

- на шостому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на сьомому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на восьмому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дев'ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на десятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на одинадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дванадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на тринадцятому поверсі: 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на чотирнадцятому поверсі: 2 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на п'ятнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 2 трикімнатні квартири;

- на шістнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на сімнадцятому поверсі: 3 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1трикімнатна квартира;

- на вісімнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дев'ятнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцять першому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцять другому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири.

29.01.2009 між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект" був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09, у відповідності до якого сторони домовились здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором наступним чином: - повернути на рахунок обліку строкової заборгованості прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 4376990,00 грн; - строк повернення заборгованості за кредитним договором встановити 01.02.2010; - нарахувати проценти за користування кредитними коштами за період з 30.11.2009 до 01.02.2010.

02.02.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект" був укладений договір про припинення дії кредитного договору, у відповідності до якого сторони дійшли згоди про розірвання кредитного договору 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09 з 02.02.2010.

02.02.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та громадянином Уманським Дмитром Миколайовичем було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №34, згідно з п. 1.1 якого іпотекодержатель на умовах кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього, надав ТОВ "ТММ-Будкомплект" кредит, сума заборгованості за яким станом на дату укладання даного договору становить 5694607,25 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя іпотекодавець для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором (основне зобов'язання), передав в іпотеку іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 29.01.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №32 належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3 га, кадастровий номер 3223186800:03:009:0004, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці.

03.02.2010 між ТОВ "ТММ-Будкомплект" (далі - первісний боржник), Фірмою "Т.М.М." - ТОВ (далі - новий боржник) та громадянином Уманським Дмитром Миколайовичем (далі - кредитор) було укладено договір про переведення боргу №У-03/12-2007, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09, укладеного між первісним боржником та банком, договору про задоволення вимог банку (іпотекодержателя) від 02.02.2010, укладеного між банком та кредитором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №34.

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) в сумі 5694607,25 грн, який виник на підставі основного договору. Новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, в сумі, вказаній в цьому пункті.

Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. У зв'язку з чим, первісний боржник виходить із зобов'язань, що виникли між ним та кредитором (п. 3 договору про переведення боргу).

У пункті 4 договору про переведення боргу зазначено, шо новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором.

Первісний боржник зобов'язаний протягом 3-х днів з дати підписання цього договору передати новому боржнику всю необхідну документацію (інформацію), пов'язану із основним договором, що підтверджує дійсність вимог кредитора, зокрема і ту, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором (п.5 договору про переведення боргу).

Відповідно до п.п. 5, 6 договору про переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу в сумі 5694607,25 грн. Оплату в сумі, вказаній в п.6 цього договору, первісний боржник зобов'язаний здійснити на вимогу нового боржника протягом 7-ми днів з дати отримання такої вимоги.

Пунктами 9 та 10 договору про переведення боргу визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками нового і первісного боржників; строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 9 даного договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов п. 5 та 6 договору про переведення боргу Фірма "Т.М.М." - ТОВ згідно з видатковим касовим ордером від 03.02.2010 видала Уманському Дмитру Миколайовичу 5694607,25 грн.

У березні 2012 року Прокуратурою Обухівського району Київської області в інтересах Обухівської районної державної адміністрації подано позов про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, укладеного між Уманським Д.М. та АТ "Родовід Банк", скасування державної реєстрації права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" та визнання права власності на земельну ділянку за державою в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області 07.06.2012 у справі №2/1018/537/12 позов Прокурора Обухівського району Київської області задоволено частково. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 за реєстраційним №34; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186800:03:009:0004; витребувано в АТ "Родовід Банк" на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186800:03:009:0004.

15.08.2012 дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області. Встановлено факт того, що Уманський Д.М. не набув права власності на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186800:03:009:0004 та не мав права розпоряджатися нею.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі №910/1088/13 встановлено, що у зв'язку із визнанням недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, скасуванням державної реєстрації права власності банку на земельну ділянку та витребування зазначеної земельної ділянки у банку на користь держави, до банку не перейшло право власності на предмет іпотеки, а відтак - не відбулось погашення заборгованості позичальника за рахунок вартості предмета іпотеки. В свою чергу, до майнового поручителя Уманського Д.М. не перейшло право кредитора за основним зобов'язанням.

За таких обставин, позивач вважає, що у зв'язку з визнанням у судовому порядку недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект" є недійсним на підставі статей 203, 215, 599, 1054 ЦК України, у зв'язку з чим ПАТ "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання його недійсним.

Позивач просить також стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" і Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09 станом на 04.01.2013 в сумі 8853315,17 грн; звернути стягнення на об'єкти нерухомого майна, що належать Фірмі "Т.М.М." - ТОВ та розташовані за адресою: Солом'янський район, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28, що передані в іпотеку АТ "Родовід Банк", згідно договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №418, через продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На думку позивача, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконані, то договір іпотеки від 17.04.2009 № 22.1/12-3-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В. від 17.04.2009 за реєстровим номером 419, є також чинним та продовжує існувати, у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на майно за договором іпотеки.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи висновки судів, викладених у справі №2/1018/537/12, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект".

Відповідно до частини 1 статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до розділу 5 кредитного договору від 17.04.09 № 22.1/12-КЛТ-09 він набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим договором.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку зазначивши, що оскільки зобов'язання позичальника - ТОВ "ТММ-Будкомплект", щодо повернення суми кредиту, відсотків, штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору не виконані, що підтверджується виписками по рахунках боржника, то кредитний договір є діючим та зобов'язання за ним продовжують існувати.

Враховуючи, що виконання зобов'язання за кредитним договором не відбулось у зв'язку з визнанням недійсним з моменту укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 (рішення Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 у справі № 2/1018/537/12), то договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-0, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект", є недійсним.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги щодо стягнення солідарно з ТОВ "ТММ-Будкомплект" і Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ПАТ Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12- КЛТ-09 станом на 04.01.2013 в сумі 8853315,17 грн, з яких: 4376990,00 грн невиконані зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, 703193,24 грн невиконані зобов'язання щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, 2208267,96 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 373807,58 грн пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту, 405441,18 грн 3% річних від суми простроченого кредиту, 67887,76 грн 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту, 597498,43 грн інфляційні втрати від суми простроченого кредиту, 102229,01 грн інфляційні втрати від суми прострочених процентів.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи те, що зобов'язання за кредитним договором не виконані та відсутні підстави, передбачені чинним законодавством для припинення поруки, договір поруки є дійсним та зобов'язання за договором поруки продовжують існувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі №6/5005/9535/2011.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 8853315,17 грн заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09, що існувала станом на 04.01.2013.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №22.1/12-З-09, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим в реєстрі за №418 (нерухоме майно) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення даної вимоги повністю, з огляду на наступне.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України).

Відповідно до ч.1. ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і укладається для забезпечення виконання умов кредитного договору та жодним чином не може впливати на чинність основного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст. 11 Закону).

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст.12 Закону).

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ст.35 Закону).

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст.39 Закону).

Згідно з ч.ч.5, 6 та 7 ст. 38 Закону дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Частиною 2 статті 43 Закону визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90% його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

У відповідності до п.п.1.4,1.5 договору іпотеки №22.1/12-З-09, нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором №36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі міста Києва від 15.06.2006, укладений між іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" і буде збудовано за адресою: місто Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі міста Києва за оцінкою Управління заставних операцій ПАТ "Родовід Банк" оцінене в 25706981,00 грн. Передане в іпотеку нерухоме майно за домовленістю сторін оцінено в 25706981,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що кредитні відносини продовжують існувати, зобов'язання ПАТ "Родовід Банк" виконані належним чином, тоді як зобов'язання позичальника - ТОВ "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором порушені, факт отримання кредитних коштів позичальником не заперечувався та підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідачами жодних належних доказів на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості та на спростування обставин, викладених в апеляційній скарзі, не надано.

З огляду на викладене вище, позов ПАТ "Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю правомірно задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2 були предметом розгляду судом першої інстанції та обґрунтовано були спростовані.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі №910/1088/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1088/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій