ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015 р. Справа№ 914/860/15

За позовом: Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ», м. Червоноград Львівської області

про: зобов'язання виконати умови Договору зберігання №11 від 18.12.2014 р. та стягнення 156120,61 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 9 від 04.11.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Покора К. - прокурор

від позивача: Антонюк О. (довіреність №1405 від 17.04.2015 року), Свідерський Р. (довіреність №1404 від 17.04.2015 р.)

від відповідача: Паберівський М. (довіреність № 20/04 від 20.04.2015 року)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» про зобов'язання виконати умови Договору зберігання №11 від 18.12.2014 р. та стягнення 156120,61 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 9 від 04.11.2014 р.

Ухвалою суду від 20.03.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.04.2015 року.

21.04.2015 року прокурором через канцелярію суду подано заяву вх.№1638/15 про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що станом на час розгляду спору відповідачем не повернуто позивачу вугілля в кількості 9192 тонн на суму 10938296,16 грн. Сума штрафу відповідно до долученого розрахунку складає 131259,55 грн. Суд приймає заяву прокурора про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору зберігання №11 від 18.12.2014 р. щодо вчасного та повного повернення переданого на зберігання Товару.

Прокурор та представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому в судовому засіданні відзиві №20/04-3 від 20.04.2015 р. на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням належної організації прийняття вугілля, а також надання відомостей про можливість прийняття підвідомчими частинами Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління вугілля, що підтверджується відповідними листами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.11.2014 р. між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 9 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався у 2014 році поставити Замовникові вугілля кам'яне (марки ГР) (ДКПП 016:2010 - 05.10.1) (далі - Товар), зазначений в Специфікації, що наведена в Додатку 1 до Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна цього Договору з врахуванням витрат Постачальника за доставку до місяця передачі представникам Замовника становить 20 193 960,60 грн. (двадцять мільйонів сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят грн. 60 коп.), у тому числі ПДВ - 3 365 660,10 грн.

Згідно з пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником фактично поставленого та прийнятого Товару протягом 10-ти банківських днів з дати реєстрації бюджетних зобов'язань Замовника в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області.

Пунктами 4.3., 4.4. Договору визначено, що розрахунки за поставлений та прийнятий товар проводяться Замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунки за поставлений та прийнятий Товар проводяться Замовником на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної, оформленої належним чином і підписаної сторонами та Акту прийому Товару.

18.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (Зберігач) та Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (Поклажодавець) укладено Договір зберігання №11 (Договір зберігання), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору вугілля кам'яне (марки ГР) у кількості 13436 тон та якістю, визначеною Договором №9 від 04.11.2014 р.

На виконання умов Договору зберігання вугілля передано зберігачу згідно долучених до справи актів приймання-передачі.

Якість товару перевірена та засвідчена посвідченням про якість вугілля №17/12-09 від 17.12.2014 р. та результатами лабораторних досліджень.

Станом на 12.03.2015 р. зберігач не виконав в повному обсязі зобов'язання за договором та не повернув поклажодавцеві товар у кількості 10933 тонн на суму 13010051 грн.

З поданої прокурором заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що станом на час розгляду спору відповідачем не повернуто позивачу вугілля в кількості 9192 тонн на суму 10938296,16 грн.

Сума штрафу відповідно до долученого розрахунку складає 131259,55 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у повному обсязі відповідач зазначив, що вживав всіх заходів для повернення вугілля, прострочення сталося не з його вини. Так, згідно листа від 16.02.2015 р. №16/02-2 відповідач повідомив позивача, що ним вживаються максимальні заходи для повного і вчасного виконання поставки вугільної продукції, однак з сторони позивача неорганізована робота по прийняттю товару, а саме безпідставно немає погоджень від представників структурних підрозділів (згідно додатку 1 договору поставки від 04.11.2014 р.) на отримання вугілля, у зв'язку із чим відповідач зазнав збитків за простій на залізниці 14 напіввагонів. З проханням усунути халатне і безвідповідальне ставлення до організації приймання вугілля відповідач звертався до позивача листом №27/01-2 від 27.02.2015 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що неодноразово звертався до позивача з вимогою організації прийняття вугілля (листи №03/03-1 від 03.03.2015 р., №26/03-1 від 26.03.2015 р.), лише 03.04.2015 р. від позивача отримано заявку з рознарядкою станцій, що готові прийняти вугілля, однак знову ж таки, не всі станції одержувачі вчасно дали погодження на прийняття вугілля, що призвело до простою вагонів і як наслідок виставлення штрафних санкцій Укрзалізницею.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Звернення прокурором з позовом до суду пояснюється необхідністю попередження заподіяння державі - Міністерству оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління збитків через неповернення, передбаченого договором зберігання вугілля.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 6.2. Договору зберігання встановлено, що строк дії цього договору закінчується 28.02.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1.4 Договору зберігання встановлено обов'язок Зберігача повернути Товар Поклажодавцеві за першою вимогою останнього, але не пізніше терміну, визначеного цим Договором.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором зберігання відповідач не виконав обов'язку щодо повернення вугілля позивачу.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Встановлюючи повний і безумовний обов'язок відповідача поставити обумовлений товар позивачеві, суд виходить із того, що Договорами не передбачено обов'язку відповідача перевіряти погодження чи фізичну можливість позивача (структурних підрозділів) прийняти товар. У разі настання негативних наслідків за таких обставин, відповідач (за цим спором) не позбавлений права звернутися за судовим захистом про відшкодування збитків до позивача (за цим спором) за неналежне сприяння стороні про прийняття вантажу. Таким чином, право позивача на своєчасну поставку продукції (до 28.02.2015 р.) від відповідача є доведеним.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗПЗ» виконати п. 2.14 договору зберігання № 11 від 18 грудня 2014 року шляхом повернення Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню вугілля кам'яного (марки ГР) у кількості 9192 тонни, вартістю 10938296,16 грн. та якістю, визначеній в специфікації (додаток 1) до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 9 від 4 листопада 2014 року (належної якості) шляхом його доставки до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Пунктом 4.3. Договору зберігання передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання Зберігач сплачує штраф в розмірі 0,1 відсотка від вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів зі Зберігача додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної вартості.

Сума штрафу відповідно до долученого розрахунку складає 131259,55 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оцінюючи обгрунтованість передбаченого Договором розмір штрафу та ступінь вини відповідача у несвоєчасному виконанні обов'язку за Договорами, суд виходив із різних обставин, які розглядаються у справі, а саме: Договорами не передбачено чіткого обов'язку поставки продукції виключно залізничним транспортом, хоча сторони так вважали (присутність складських приміщень при залізничних станціях, переписка сторін про погодження прийняття товару через залізничний транспорт тощо); натомість відповідач намагався з'ясувати про можливість поставки товару без завдання додаткових збитків, які могли виникнути через непогодження з організацією (вантажоприймачем) про прийняття вантажу (переписка листів). Зменшений розмір штрафу є адекватний по відношенню до позивача, який діятиме своєрідною сатисфакцією на факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, а для відповідача - достатньою фінансовою санкцією для уникнення виконання таких порушень у майбутньому.

З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача, враховуючи надані відповідачем пояснення у відзиві стосовно відсутності його вини у простроченні повернення вугілля та несприяння позивача у створенні умов для прийняття вугілля, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача, на 70% (сімдесят) відсотків.

Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 39377,87 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 3843,19 грн. (1218,00 грн. за вимогу немайнового характеру та 2625,19 грн. за вимогу майнового характеру) слід покласти на відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 936 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗПЗ» виконати п. 2.14 договору зберігання № 11 від 18 грудня 2014 року шляхом повернення Західному територіальному квартирно - експлуатаційному управлінню вугілля кам'яного (марки ГР) у кількості 9192 тонни, вартістю 10938296,16 грн. та якістю, визначеній в специфікації (додаток 1) до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 9 від 4 листопада 2014 року (належної якості) шляхом його доставки до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, а саме:

- КЕВ м. Вінниці (ОПМС), (21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська 87, код 600, код станції Вінниця 335801 Південно - Західної залізниці) - 1447 тонн на суму 1721901,06 грн.;

- КЕВ м. Володимир-Волинський (ОПМС), (44700, м. Вол.-Волинський, код 1587, код станції Володимир-Волинський 353208 Львівської залізниці) - 345 тонн на суму 410543,10 грн.;

- КЕВ м. Володимир-Волинський, гарнізон Ковель (для в/ч А1547), (45050, Волинська область, с. Поворськ, код 1587, код станції Поворськ 354802 Львівської залізниці) - 276 тонн на суму 328434,48 грн.;

- КЕВ м. Львова (ПС), (79034, м. Львів, вул. Луганська, 1 код 1085, код станції Персенківка 378603 шифр 3902 Львівської залізниці, гілка КЕВ) - 1713 тонну на суму 2038435,74 грн.;

- КЕВ м. Рівне (ОПМС), (33001, м. Рівне, вул. Чернишова 8, код ПОЗ, код станції Рівне 356600 Львівської залізниці) - 1032 тонни на суму 1228059,36 грн.;

- КЕВ м. Рівне (для в/ч А 2363), (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Космонавтів, 2, код 1332, код станції Дубно 350303 Львівської залізниці) 550 тонн на суму 654489,00 грн.;

- КЕВ м. Рівне (для в/ч А4559), (35313, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Оржів, код 1371, код станції Клевань 359308, Львівської залізниці) - 689 тонн на суму 819 896,22 грн.;

- КЕВ м. Тернопіль (для в/ч А0508, в/ч А2595, РВК) гарнізон Броди, (80600, Львівська область, м. Броди, код одержувача 1841, Львівська залізниця, станція Броди, код станції 350905) - 131 тонна на суму 155887,38 грн.;

- КЕВ м. Тернопіль (для в/ч А1915), гарнізон Чортків, (48500, Тернопільська область, Чортківський район, с. Білобожниця, код одержувача 1292, код станції Білобожниця 364607, Львівської залізниці) - 203 тонни на суму 241565,94 грн.;

- КЕВ м. Хмельницький (м. Старокостянтинів, ГПС), (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів код 3523, код станції Старокостянтинів - 1334103 Південно - Західної залізниці, гілка ДП «Хліб України») - 1511 тонн на суму 1798059,78 грн.;

- КЕВ м. Хмельницький (м. Шепетівка ОПМС), (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка код 3523, код станції Шепетівка -Подільська 340104 Південно - Західної залізниці) - 266 тонн на суму 316534,68 грн.;

- КЕВ м. Чернівці (ОПМС), (58000, м. Чернівці, вул. Українська 43, код 2132, код станції Чернівці-Південна 368203 Львівської залізниці) - 274 тонни на суму 326054,52 грн.;

- Івано-Франківська КЕЧ району (ОПМС), (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії 14Г, код 1206, код станції Івано-Франківськ 388404, Львівської залізниці, гілка № 5) - 410 тонн на суму 487891,80 грн.;

- Яворівська КЕЧ району (ГПС), (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Привокзальна 1, код 1993, код станції Яворів 373201 Львівської залізниці) 345 тонн на суму 410543,10 грн.

3. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 26; код ЄДРПОУ 37796356) на користь стягувача - Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, буд. 2; код ЄДРПОУ 24982002) штраф у розмірі 39377,87 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором зберігання № 11 від 18 грудня 2014 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 26; код ЄДРПОУ 37796356) в дохід Державного бюджету України 3843,19 грн. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

6. Відмовити в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 91881,68 грн. штрафу.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.04.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А