Судове рішення #4188685

                                                                                                                           

                                                                                                                                                                  Справа № 2-а-21/09

П О С Т А Н О В А

              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И


 25 лютого 2009 року           Рокитнянський районний суд Київської області  в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі      Божок Н.В., з участю позивачки   ОСОБА_1 , представника позивачки Іллінського О.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення з відповідача недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-


В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2009 року позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з даним позовом, і просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації ( далі-відповідач) щодо виплати їй у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року погрудень 2008 року включно у розмірі 8 604 грн. 32 коп. та зобов’язати відповідача сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно чинного законодавства України, посилаючись на те, що вона з січня місяця 2007 року перебуває на обліку у відповідача в зв’язку з тим, що має на своєму утриманні малолітню дочку ОСОБА_2 , 28.07.2006 року народження. Тому у відповідності до с.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідач повинен виплачувати їй щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного ріку у розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років, проте в період з січня 2007 року по грудень 2008 року їй було вилачено державну допомогу у розмірі 1729 грн.20 коп., що є значно меншою ніж передбачено Законом.  

В листопаді місяці 2008 року вона звернулась до  відповідача з вимогою провести перерахунок нарахованої їй суми державної допомоги. У відповідь працівники відповідача заявили, що сума допомоги нарахована вірно, посилаючись на Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а також на Постанови КМ України .

З даною позицією вона не згідно і тому звернулась до суду.

Про порушення своїх прав вона дізналась в листопаді 2007 року, коли стало відомо про Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.  

У неї  на вихованні перебуває  двоє малолітніх дітей, а тому вона не має можливості слідкувати за змінами у законодавстві. Вищевказане доводить, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин і тому у відповідності до ст.100 КАС України має бути поновленим.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 ., частково відмовилась від своїх вимог  і остаточно просила поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати їй у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2008 року включно у розмірі 8 604 грн. 32 коп., пояснивши, що кожного місяця в період з 20 по 30 число вона по переказу на поштовому відділенні отримує від відповідача  державну допомогу по догляду за дитиною. Вважає, що незнання Закону є поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, інших поважних причин для поновлення строку немає.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав, обґрунтувавши позовні вимоги вищевикладеними обставинами.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість надіслав до суду  лист, згідно якого позов не визнає та просить розглянути  справу  без участі представника відповідача.

Окрім того, відповідач надіслав до суду письмове заперечення в якому зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачуєють у розмірі та поряду, передбаченому постановами КМ України від 27.12.2001 року №1751 та від 11.01.2007 року №13, а з 01.01.2008 року не меньше 130 грн., що передбачено  ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI. Відповідач вважає, що позивачкою пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а тому  наполягає на відмові у задоволенні адміністативного позову у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 . має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_2 , 28.07.2006 року народження і тому з січня місяця 2007 року перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Із довідки № 59 від 22.01.2009 року наданої відповідачем вбачається, що позивачка в період з січня 2007 року по грудень 2008 року отримала щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 3294,94 грн.

Державна допомога виплачувалась відповідачем в період з 20 по 30 число кожного поточного місяця в тих розмірах та в порядку, передбаченому  постановами КМ України від 27.12.2001 року №1751, від 11.01.2007 року №13 та ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

 



 


У відповідності до п.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із строін.

Суд вважає, що позивачка отримуючи на поштовому відділенні щомісячні перекази від відповідача в період з  січня 2007 року  по грудень 2007 року включно, повина була своєчасно зрозуміти та дізнатись про те, що  державна допомога по догляду на дитину виплачується їй не в повному розмірі і в межах річного строку звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Проте, позивачка отримуючи в період з січня 2007 року  по грудень 2007 року включно, щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною, звернулась до суду з даним позовом тільки 11.02.2009 року, що значно перевищує річний строк звернення до адміністративного суду встановлений ч.2 ст.99 КАС України.  

Відповідно до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.59, ч1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд вважає, що незнання вимог чинного законодавства України не є поважною причиною для поновлення строку  для звернення до суду, інших причин позивачкою не надано.

Окрім того, суд не вбачає підстав для поновлення строку для звернення до суду за період з січня 2007 року  по грудень 2007 року включно  тому, що в цей період позивачка недбало віднеслась до захисту своїх прав та інтересів і своєчасно не звернулась до  адміністративного суду.

Враховуючи те, що позивачка без поважних причин пропустила річний строк звернення до суду, тому відсутні  підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати  та стягнення на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною у повному розмірі за період з січня 2007 року по грудень 2007 року включно.

Що стосується вимог  позивачки про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати та стягнення на її користь щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною у повному розмірі за період з січня 2008 року по грудень 2008 року включно, суд вважає за необхідне і  в цій частини вимог також відмовити, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Із довідки № 73 від 28.01.2009 року наданої відповідачем вбачається, що позивачка в період з січня 2008 року по грудень 2008 року щомісячно отримала  державну допомогу по догляду за дитиною з урахуванням індексації у розмірі 144,10 грн, що відповідає вимогам ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Відповідно  до п.3 розділу V111 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Позивачка не надала суду належні докази про середньомісяний сукупний доход її сім’ї  в розрахунку на одну особу за останні шість місяців, щоб довести те, що розмір державної допомоги по догляду за дитиною, який фактично виплачувався відповідачем  в період з січня 2008 року по грудень 2008 року є меншим ніж передбачено ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні  підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати  та стягнення на  користь позивачки щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною у повному розмірі за період з січня 2008 року по грудень 2008 року.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 99,100, 159 – 163, 185, 186 Кодексу адміністратив-ного судочинства України, ст.ст. 55, ст.57, ст.59, ст.68 Конституції України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд-


П О С Т А Н О В И В :

 Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації  Київської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати їй у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягненні  недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2008 року включно, у розмірі 8 604 грн. 32 коп.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Звільнити  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.


 Суддя                                                                                                                                                                     В.М. Корбут  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація