ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 876/13658/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013р. по справі за позовом приватного підприємства «Санте Люкс» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.08.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області від 31 липня 2013 року №0004772210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1093632,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 165066,50грн., а всього на суму 1258698,50 грн.; №0004782210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1654,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00грн., а всього на суму 1655,00грн.; №0004792210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 808073,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 197315,50грн., а всього на суму 1005388,50грн.; №0004802210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 1400,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 240,75грн., а всього на суму 1640,75грн.; №0004812210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 166954,00грн. за період, за який подано декларацію - грудень 2012р.; №0004852230, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 71275,25грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що основою для прийняття податкових повідомлень-рішень послужили необ'єктивні висновки акту перевірки про порушення норм податкового законодавства щодо порушення методів визначення та застосування звичайної ціни, оскільки відповідачем порушено вимоги п.39.14 ст.39 Податкового кодексу України, відповідно до якого обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Щодо висновку податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між ПП «Санте Люкс» та ПП «Флоаре», зазначили, що господарські операції з ПП "Флоаре" мали місце, що підтверджується первинними документами, і це не заперечується відповідачем і матеріалами перевірки. Реальність господарських відносин ПП «Санте Люкс» з ПП "Флоаре" підтверджується документально, і включення відповідних сум до валових витрат, а відповідно і формування податкового кредиту, проведено правомірно, оскільки невключення до складу валових витрат сум будь яких витрат, можливе лише з підстави повної відсутності будь яких документів взагалі, що підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України. Крім того, відсутні жодні підстави для визнання правочинів, які мали місце між ПП «Санте Люкс» та ПП "Флоаре", нікчемними, так як не укладені правочини спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, не спрямовані на незаконне заволодіння вищевказаним майном. Ці правочини не визнавались судом недійсними.

В Акті перевірки від 09.07.2013р. вказано неправдиві дані з приводу того, що ПП «Санте Люкс» не оприбутковано готівкові кошти в день одержання готівки в сумі 9087,05грн., а саме нібито встановлено, що облік суми у розмірі 9087,05грн., що надійшла 18.11.2012р., здійснено в КОРО №18892/1918009250р/2 19.11.2012р. Інспектор ДПІ помилився в сумі надходження коштів та даті їх надходження. Так, в книзі КОРО чітко записано, що 18 листопада 2012 року надійшла 11351,31 грн., що повністю відповідає сумі зазначеній у фіскальному звітному чеку №18892/1918009250р/2.

Не погоджуються із застосуванням за дане порушення штрафних санкцій в розмірі 25840 грн. - за кожен день не роздрукування, оскільки вважають, що ПП «Санте Люкс» було допущено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, а не його незберігання.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. позов задоволено.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що підприємством, однорідні ті ж самі товари реалізувалися покупцям за різними цінами, а фінансові результати від продажу таких товарів розраховувалися за середньою націнкою, в результаті чого встановлено відповідне відхилення, яке вплинуло на об'єкт оподаткування та заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 1093632 грн.

Основними аргументами суду щодо скасування вказаної суми, визначеної податковим повідомленням - рішенням №000477210 від 31.07.2013 р., є факти того, що відповідачем при встановленні невідповідності цін позивача на певні товари рівню звичайних цін не дотримано вимог п.39.14 ст.39 Податкового кодексу України, відповідно до якого обов'язок доведення того, що ціна договору ( правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на органи державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Щодо твердження суду, що податковий орган порушив вимоги п.39.11 ст.39 Податкового кодексу України, то відповідно до абзацу 2 пункту 1, розділу ХІХ - Прикінцеві положення Податкового Кодексу України зазначається, що ст.39 цього Кодексу набирає чинності з 01 січня 2013р.

Як зазначено у пункті 8 підрозділу 10 Податкового кодексу України - У випадках, визначених цим Кодексом до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тому, з врахуванням часу і періоду проведення реалізації однойменних товарів за різними цінами ( 4-й квартал 2010 р. та 1-й - 4-й квартали 2012 р.), тобто до набрання чинності ст.39 ПК України, оспорюване податкове повідомлення - рішення №0004772210 від 31.07.2013 р., винесено з підстав порушень вимог, передбачених п.5.1 п.п.5.2.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ст.135 ст.138 п.п.153.2.3 п.153 ст.153 Податкового кодексу України.

З врахуванням того, що згідно п.п.153.2.1 п.153 ст.153 Податкового Кодексу України, яка діяла до 01 вересня 2013 р. - дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо, договірна ціна на такі товари( роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи,послуги).

Відповідно до п.153.2.3 ст.153 ПК України - положення підпунктів 153.2.1. і 153.2.2. цього пункту поширюється також на операції з особами, які:не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Тобто, вимоги цієї відносяться не тільки до пов'язаних осіб, але також до інших платників податків, та не вимагають застосування вимог ст.39 ПК України до набрання нею чинності.

Також з підстав невідповідності цін, а саме їх заниження при реалізації окремим

покупцям, що привело до зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у

розмірі 808073 грн., Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0004792210 від 31.07.2013 р., яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 005388 грн., з яких основний платіж становить 808073 грн. та штрафні санкції в розмірі - 197315 грн., яке також не потребувало застосування відповідних пунктів ст.39 ПК України.

Вказана стаття не зазначена у висновку акту перевірки, у розрахунках штрафних (фінансових) санкцій та у жодному із наявних податкових повідомлень - рішень, винесених на підставі цього акту.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Тернопільською ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Санте Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.02.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2010р. по 31.12.2012 р., про що складено акт перевірки від 09.07.2013 р. №70/22-10/36936216.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: №0004772210, №0004782210, №0004792210, №0004802210, №0004812210, №0004852230 від 31.07.2013р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутнє порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України та, відповідно, відсутність у другому кварталі 2011 року факту завищення суми збитків на 9481797,0 грн., т.я. розрахований ТзОВ «Бізнес-прогрес» за правилами статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об»єкт оподаткування за наслідками діяльності у 2010 році мав від'ємне значення та становив 9481797 грн. (рядок 04.9 декларації за І квартал 2011 рік). Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 10568241 грн. (рядок 04 декларації за II квартал 2011 року) позивачем включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду - І кварталу 2011 року (рядок 06.6 декларації за II квартал 2011 року) у сумі 9660364 грн., що в т.ч. містить збитки 2010 року в сумі 9481797,0 грн.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 Перехідні положення Податкового Кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у випадку, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

До 01 квітня 2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, позивачем обґрунтовано складено декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року, а тому підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Щодо порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з відповідними змінами і доповненнями, то суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, підставно визнав, що до позивача має бути застосована штрафна санкція у розмірі 340 грн., а не 25840 грн., як зазначено у податковому повідомленні - рішенні форми «С» №0004852230 від 31.07.13р., однак скасував його повністю. Таким чином, постанову суду в цій частині слід скасувати і визнати протиправним та скасувати дане податкове повідомлення- рішення в частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25500,0 грн. (25840 грн. - 340 грн.)

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1, 3 ч.1 ст.198, ст.200, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби у Тернопільській області - задовольнити частково.

Частково скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. по справі №819/2043/13-а та прийняти нову, якою позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області від 31 липня 2013 року форми «С» №0004852230, в частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25500,0 грн. (двадцять п»ять тисяч п»ятсот).

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.М.Гінда

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 24.04.15р.