ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 876/2515/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної їй з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальних допомог на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, які виплачувалися протягом 2008-2010 років та на які нараховувалися та сплачувалися єдиний збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при обчисленні розміру пенсії позивача відповідачем не враховано виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та соціально-побутові потреби. Зменшуючи розмір такої надбавки та не включаючи до розрахунку пенсії матеріальну допомогу, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив її права.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо не включення в розрахунок пенсії ОСОБА_1 сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2014 року та включити до заробітку, з якого визначалась пенсія суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, які виплачувалися на протязі 2008 р. -2010 р. та на які нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», тому вона не включається до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцем.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, та до виходу на пенсію працювала на посаді головного спеціаліста відділу соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області.

Згідно відповіді УПФУ в м. Калуші та Калуському районі за № 9/М-15 від 17.01.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у включенні до розрахунку заробітку, з якого визначається пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мотивуючи тим,що матеріальна допомога носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати відповідно до ст.33 ЗУ «Про державну службу»,а сам факт утримання із суми допомоги на оздоровлення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця .

Частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами 2, 6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМ України (ч.7 ст.33).

Постановою КМ України від 9.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів" керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальну допомогу, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 лютого 2012 року.

Разом з тим, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період до 01.08.2014 року та задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, тобто з 02.08.2014 року.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 345/347/15-а скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в період до 01.08.2014 року включно залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо невключення до заробітної плати, з якої нарахована пенсія ОСОБА_1, як державному службовцю, матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії починаючи з 02.08.2014 року, включивши в суму заробітної плати, з якої нарахована пенсія, виплачену ОСОБА_1 суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя О.І. Довга

суддя З.М. Матковська