Справа № 561/340/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року смт. Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Світличного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Савич Ж.В.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві вказала про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спадкове майно після смерті спадкодавця прийняла, але юридично не оформила. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріальна контора відмовила, оскільки на даний житловий будинок відсутній правовстановлюючий документ. Для встановлення права власності на спадкове майно змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконавчим комітетом Річицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області.

На день своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишав. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були його дружина - ОСОБА_1, та сини ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відповідачі по справі.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач та відповідачі з 1982 року по день смерті ОСОБА_4 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується довідкою Річицької сільської ради № 1672 від 20.10.2014 року (а.с. 18).

06.11.2014 року Зарічненською районною державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу, за № 56738105 у Спадковому реєстрі, що стверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 28820704 від 06.11.2014 року (а.с. 22).

З довідки Зарічненської державної нотаріальної контори від 20.04.2015 року № 01-16/101 вбачається, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про прийняття спадщини зверталася дружина ОСОБА_1.

07.11.2014 року відповідачі про справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємці за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 відмовилися від спадщини, про що свідчать їх заяви, подані держаному нотаріусу (а.с. 19 - 20).

Відповідно до ч. 2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, яка в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 40185374 від 20.04.2015 р. (а.с. 45) вбачається, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не видавалось.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна входить житловий будинок в АДРЕСА_1, належний спадкодавцю ОСОБА_4, що підтверджується випискою № 1670 від 17.10.2014 року з погосподарської книги № 5 особовий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 21), технічним паспортом, виданого на ім'я спадкодавця (а.с. 12 - 16). Також, із Свідоцтва про право власності за законом від 25.03.2015 року (а.с. 47), виданого на ім'я позивача, вбачається, що земельна ділянка під даним житловим будинком належала спадкодавцю на праві власності.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач звернулася до нотаріуса, однак довідкою Зарічненської районної нотаріальної контори від 18.03.2015 року № 02-14/18 (а.с. 17) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений житловий будинок відмовлено, у зв'язку з відсутністю у спадкодавця ОСОБА_4 правовстановлюючого документа на нього.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Право позивача, як спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки ОСОБА_4 при житті не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на це майно, що є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні спадщини.

На підставі вищевикладеного суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов задоволено повністю, відтак з відповідачів на користь позивача слід присудити 2184,26 грн. документально підтверджених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майна за законом, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2184,26 грн. (Дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні двадцять шість копійок) понесених нею витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя Світличний Р.В.