Справа № 487/6778/14-к

Номер провадження 1-кп/487/48/15

ВИРОК

Іменем України

15.04.2015 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого судді - Бобрової І.В.,

секретаря - Табунщик К.С.,

прокурора прокуратури Заводського району міста Миколаєва Надольної Т.В.,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013160030004876 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не працюючого, одруженого, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2013 року приблизно о 08 годин 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля будинку №22-Б по вулиці 8-го Березня в місті Миколаєві, внаслідок тривалих неприязних стосунків під час словесного конфлікту з ОСОБА_5, діючи умисно наніс останній декілька ударів рукою та декілька ударів фрагментом "лежачого поліцейського", який підняв із землі, в область голови. Зазначеними діями, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, струсу головного мозку з гіпертензійно-лікворним синдромом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав, суду показав, що 20 серпня 2013 року він зранку знаходився на торговій точці по вул. 8-го Березня в місті Миколаєві, де допомагав своїй дружині реалізовувати овочі. В той час, як він набирав овочі черговому покупцю, по дорозі проїжджав автомобіль "Форд" синього кольору. Пасажирське вікно даного авто було відкрито, і було видно що на пасажирському сидінні спереду сидить ОСОБА_5 та розмовляє по телефону. Потім остання почала висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, на що він відреагував так само. Така словесна перепалка закінчилася через декілька хвилин, фізичну силу він не застосував та взагалі до ОСОБА_5 не підходив. Водій транспортного засобу "Форд" висадив ОСОБА_5 та вона пересіла в автомобіль "Део сенс". Будь-яких ушкоджень в той день на обличчі ОСОБА_5 він не бачив. Наступного дня від продавця ОСОБА_6, він дізнався, що ОСОБА_5 знаходиться в ЛШМД з приводу струсу головного мозку. Для підтвердження даної інформації він зателефонувавши в лікарню, де йому повідомили, що ОСОБА_5 знаходиться в відділенні нейрохірургії в неї струс головного мозку. Крім того обвинувачений зауважив, що з ОСОБА_5 в нього тривалі неприязні стосунки, оскільки остання постійно робила спроби "вижити" його з дружиною з торгової точки, періодично висловлювала в їх бік образи та погрози, показували непристойні знаки руками. З цих підстав ОСОБА_5 сфальсифікувала і дану справу. Свідка ОСОБА_7, він знає давно, неприязних стосунків з ним у нього ніколи не було, вважає що він давав у суді неправдиві покази, оскільки йому мабуть потерпіла за це щось заплатила, до того ж вона користується його послугами для перевезення товару. Зазначив, що він не міг би нанести ОСОБА_5 удар фрагментом "лежачого поліцейського" оскільки, по-перше, враховуючи свій зріст - 160 см не дотягся би до пасажирського вікна автомобіля "Форд", в якому знаходилася потерпіла, а, по-друге, при нанесені удару зазначеним об'єктом наслідки б були значно тяжчими ніж струс головного мозку.

Потерпіла ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно, належним чином. Як пояснив в судовому засіданні її представник, ОСОБА_5 виїхала за межі міста Миколаєва на тривалий строк.

Приймаючи до уваги, що за відсутності потерпілої можливо з'ясувати всі обставини по справі, та той факт, що в судовому засіданні приймає участь представник ОСОБА_5, наділений всіма необхідними правами для вирішення питання в частині цивільного позову, суд у відповідності до ст.ст.325, 326 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілої.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим, його винність повністю підтверджується показами свідків та письмовими доказами по справі, які узгоджуються між собою.

Так свідок ОСОБА_8 суду показав, що тривалий час знайомий з ОСОБА_5, підтримують дружні стосунки. Приблизно в середині серпня, точної дати не пам'ятає, ОСОБА_5 зателефонувала йому десь зранку. Під час розмови він раптово почув чоловічий голос, який виражався нецензурною лайкою, а потім крик ОСОБА_5 "ай-ай, не трогай меня…", після чого зв'язок перервався. Через хвилин 4-5 він знову зателефонував ОСОБА_5. Коли остання відповіла, він почув її ридання та спитав, що відбувається. ОСОБА_5 відповіла що ОСОБА_2 постійно до неї чіпляється та погрожує, оскільки незадоволений тим, що вона торгує поблизу його торгової точки, а зараз коли вона під'їхала на таксі, той заліз в таксі та почав бити її якимось твердим предметом по обличчю та голові. Приблизно через годину він під'їхав на вул. 8-го Березня, де знаходиться торгова точка ОСОБА_5, та побачив на обличчі останньої з правого боку рану, подряпини і синці. Також ОСОБА_5 показала предмет, яким ОСОБА_2 наносив їй удари по голові. Це виявився фрагмент "лежачого поліцейського", розмірами приблизно 25х23х3-4 і вагою десь 3 кг.. На прохання ОСОБА_5, він повіз її в Заводський РВ, де вона мабуть написала заяву з приводу даних подій, а потім в ЛШМД, оскільки по дорозі вона неодноразова скаржилася на нудоту та погане самопочуття. В ЛШМД вона сказала що в неї струс мозку та її оформлюють на стаціонар. Крім того свідок зауважив, що йому достовірно відомо, оскільки особисто одного разу був присутнім при розмові ОСОБА_5 зі слідчим, про те, що ОСОБА_5 і раніше зверталася до правоохоронних органів з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_2 щодо неї, але справу до кінця так і не було розслідувано.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він працює водієм таксі та декілька разів обслуговував ОСОБА_5. Приблизно в середині серпня, точної дати та часу не пам'ятає, він підвіз ОСОБА_5 на вулицю 8-го Березня в район будинку №22, де знаходиться її торгова точка. ОСОБА_5 сиділа на передньому пасажирському сидінні, вікно з її боку було повністю відкрите. Коли вони майже зупинилися, ОСОБА_2 підбіг до машини з боку ОСОБА_5 та через відкрите вікно вдарив її фрагментом "лежачого поліцейського" в обличчя. Щоб уникнути подальших проблем він від'їхав машиною від місця події метрів на 30. ОСОБА_5 погано себе почувала, в неї на правому боці обличчя була кров, вона вийшла з машини.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що його дружина ОСОБА_5 є приватним підприємцем та має дозвіл на торгівлю. Одна з її торгових точок розташована біля будинку №22 по вул. 8-го Березня. Коли вона тільки почала працювати за зазначеною адресою, ОСОБА_2, який також торгує зі своєю дружиною в тому районі, постійно їй погрожував, ображав та виганяв з того міста. 20.08.2013 року в нього зламалася машина, тому ОСОБА_5 поїхала на роботу на таксі. Полагодивши своє авто, він заїхав до дружини на торгову точку за вказаною адресою, але її там не було, оскільки вона поїхала за товаром. Через деякий час вона зателефонувала та повідомила, що вже їде назад. Коли ОСОБА_5 під'їхала на таксі, він бачив як ОСОБА_2 підбіг до переднього пасажирського вікна, тримаючи у руці якийсь предмет, занурився в нього, рази три наніс тим предметом удари, а потім відскочив, після чого він побачив свою дружину, у якої на обличчі були садна. ОСОБА_2 в цей час побіг до себе на торгову точку, а хвилини через 3-4 повернувся назад, підбіг до їх торгової точки, де він знаходився разом з ОСОБА_5, тримаючи в руці той самий предмет, який виявився фрагментом "лежачого поліцейського", почав погрожувати, а потім кинув біля них той фрагмент та пішов. Даний фрагмент був розміром приблизно 20х20 см та вагою не менше 3 кг.. Оскільки дружина погано себе почувала, на обличчі в неї були садна на голові гуля, то вони вирішили, що необхідно їхати до лікарні та в міліцію. В лікарню та міліцію ОСОБА_5 поїхала зі знайомим ОСОБА_8, який якраз під'їхав. Ввечері він відвіз дружині речі в ЛШМД, де вона лікувалася три тижні, після цього досі приймає ліки, оскільки страждає від головних болів.

Покази свідків повністю узгоджуються з, дослідженими судом, письмовими доказами по справі.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.08.2013 року, зареєстрованому в ЖЄОЗ тією ж датою за №9182, ОСОБА_5 просила прийняти міри до громадянина на ім'я "ОСОБА_2", який 20.08.2013 року спричинив їй тілесні ушкодження шматком бітуму, коли вона знаходилася в автомобілі таксі.

Згідно висновку експерта №1785 від 05.10.2013 року у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді крововиливу обличчя, струсу головного мозку з гіпертензійно-лікворним синдромом, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів в строк та при обставинах вказаних в постанові від 20.08.2013 року. Всі наявні тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від не менше одного ударного впливу тупим твердим предметом в область обличчя, яким могли бути руки, ноги та т.д.. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні з положення стоячи на плоскість - виключається.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 показала, що вся медична документація, на підставі якої було проведено експертне дослідження, симптоматика, на яку вказувала ОСОБА_5, лікворний синдром (підвищення артеріального тиску) дозволили їй дійти висновку про спричинення потерпілій тілесного ушкодження у вигляді струсу головного мозку. Для встановлення зазначеного діагнозу не є обов'язковою висновок МРТ або КТ. Зазначені у експертному висновку тілесні ушкодження могли утворитися від дії одного ударного впливу. Струс головного мозку зазвичай лікується протягом 21 доби. Тілесне ушкодження у вигляді забою головного мозку у потерпілої не було підтверджено відповідною медичною документацією, що відображено у висновку. Для забою головного мозку більше притаманна ретро-антиградна амнезія втрата свідомості більше ніж на годину.

На підставі викладеного, оцінюючі всі докази з точку зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов до переконання щодо доведеності вини обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що причинили короткочасний розлад здоров'я.

При цьому суд критично відноситься до показів обвинуваченого про його непричетність до скоєного злочину, оскільки дана позиція не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та розцінюється судом як спроба ОСОБА_2 уникнути відповідальності.

Крім того покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, допитаних за клопотанням сторони захисту, суд не розцінює як такі, що спростовують винність ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині.

Так свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що раніше вона торгувала біля ОСОБА_2. ОСОБА_5 постійно конфліктувала з Балхановськими, а також безпідставно грубила і їй також. В кінці серпня 2013 року о 07:00 годин вона, проходячи біля торгової точки ОСОБА_2, з якими знаходиться в дружніх стосунках, зупинилася щоб поговорити. За час її спілкування - приблизно 40 хвилин, вона стала свідком нецензурної лайки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яка проїжджала метрах в 50-60 на вантажному таксі. Ініціатором лайки була ОСОБА_5, ОСОБА_2 в свою чергу тільки відповідав, з торгової точки не відлучався, продовжуючи обслуговувати клієнтів. Наступного дня, від реалізатора ОСОБА_5, вона дізналася що остання в лікарні начебто з-за ОСОБА_2. ОСОБА_5 бачила через три тижні після зазначених подій, ніяких ушкоджень у неї на обличчі не було.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 торгує по вул. 8-го Березня в районі будинку №22Б в місті Миколаєві вже біля 11 років. З травня 2013 року в цьому районі також почала торгувати ОСОБА_5, з якою в них склалися погані відносини, оскільки остання погрожувала позбавити їх торгового місця. 20 серпня 2013 року вони почали торгувати о 6:40 годин. Під'їхала реалізатор ОСОБА_5 та стала торгувати попереду їхньої точки. Через декілька хвилин під'їхав чоловік ОСОБА_5 на автомобілі "Таврія" білого кольору, з яким вона почала лайку, вимагаючи щоб вони не заважали торгувати. В цей час на автомобілі "Форд" синього кольору приїхала ОСОБА_5, яка сиділа на пасажирському сидінні та розмовляла з кимось по телефону. Коли авто проїжджало мимо їхньої точки, ОСОБА_5 почала викрикувати в їх бік образи. ОСОБА_5 під'їхала до своєї торгової точки пересіла в автомобіль чоловіка, запалила, після цього уїхала. Наступного дня реалізатор потерпілої всім розповідала що ОСОБА_2 побив ОСОБА_5 і та лежить в лікарні. Вона зателефонувавши в ЛШМД і дізналася що ОСОБА_5 знаходиться в лікарні з підозрою на струс головного мозку. 18 вересня 2013 рок вона бачила ОСОБА_5 на торговій точці, ніяких ушкоджень на обличчі в неї не було.

Отже, фактично з показів зазначених свідків вбачається, що між ними та ОСОБА_5 виникли неприязні стосунки, а тому в силу цих обставин, вони не мають можливості об'єктивно висловлюватися про наявність вини ОСОБА_2.

Крім того суд вважає неспроможними свідчення свідка ОСОБА_13, допитаного в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, оскільки вони суперечать показам інших свідків та матеріалам справи. Так ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що близько 7:30 годин вкінці серпня 2013 року він прийшов до ОСОБА_2 на торгову точку придбати овочі. При цьому ОСОБА_12 стояла за вагами, а ОСОБА_2 допомагав їй відпускати товар. В цей момент він почув нецензурну лайку, яка доносилася з машини темного кольору, що проїжджала по дорозі, від жінки на пасажирському сидінні. Лайка спрямовувалася в бік ОСОБА_2 і стосувалася тривалості часу, який останні ще мають намір торгувати. ОСОБА_2 не припиняючи своєї роботи відповідав жінці такою ж нецензурною лайкою. Така словесна перепалка тривала біля хвилини, після чого він пішов.

Отже надати покази щодо подій які могли відбутися після словесної лайки свідок ОСОБА_13 не має можливості.

Також свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні стверджувала, що коли з'явилося авто з ОСОБА_5 і вона почула з її боку нецензурну лайку, вона тільки підходила до своєї торгової точки від торгової точки потерпілої, відстань між якими 20-25 метрів, що не відповідає свідченням ОСОБА_13 та вказує на суперечність показів свідків сторони захисту.

В кримінальному провадженні потерпілою заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з винної особи ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 7968 грн. (витрати на лікування) та 10000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої матеріальну шкоду у сумі 2662 грн. (грошові кошти витрачені на лікування за період з 20.08.2013 року по 18.09.2013 року). При цьому цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 5306 грн. (за лікування у період з 19.08.2014 року по 10.10.2014 року) задоволенню не підлягає, оскільки потерпілою не надано доказів причинного зв'язку між отриманими легкими тілесними ушкодженнями 20.08.2013 року та лікуванням у зазначений період. До того ж стаття що інкримінується обвинуваченому передбачає відповідальність за умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вимоги цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, виходячи з засад розумності, співмірності та страждань які зазнала потерпіла від злочину, підлягають частковому задоволенню на суму 1000 грн..

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є нетяжким злочином; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності в силу ст..89 КК України не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в Миколаївському обласному наркодиспансері та в Миколаївькій обласній психіатричній лікарні не перебуває.

Обставин справи, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 - судом не встановлено.

Обставин справи, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у межах санкції відповідної статті у вигляді обмеження волі та застосувати положення ст.ст.75,76 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_5 2662,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000,00 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя Заводського районного

суду м.Миколаєва підпис І.В. Боброва

З оригіналом згідно

суддя