КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5929/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості,

в т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Техмашремонт» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1 в розмірі 494 грн. 64 коп. на користь УПФУ у м. Білій Церкві Київської області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині відмови та постановити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» створено та зареєстровано 10.06.1993 р. і відповідно до статуту (копія якого є у матеріалах справи) є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за жовтень 2013 р. у сумі 19499,10 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які, відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення", розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до ст.2 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно "Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.2001 р. №16-6 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29.11.2001 р. за №998/6189, яка була чинна з 10.12.2001 року до 16.01.2004 року, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/86636, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731 ( надалі Порядок) , встановлює порядок обчислення пільгового стажу.

В п.п. 3 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Пунктом 6 зазначеного порядку передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Всупереч вимогам цього пункту позивачем зараховано до пільгового стажу усіх, без винятку, осіб всі робочі дні від дня прийняття на роботу на робочі місця в шкідливих умовах до дня звільнення з роботи. Порушивши порядок обчислення пільгового стажу позивач безпідставно збільшив стаж і, відповідно, розмір пенсії, вніс завищені показники до розрахунків та включив їх до позовних вимог.

Згідно п.п 10 Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Пунктом 20 Розділу "Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників" "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку № 5.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 26.11.2013 р. Київським окружним адміністративним судом розглянуто справу №810/4667/13-а за позовом ПАТ «Техмашремонт» до УПФУ у м. Білій Церкві Київської області про про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16 і зобов'язання відповідача виключити із розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та утриматись у подальшому від включення цих осіб до розрахунків.

Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4667/13-а, яка залишена без змін Київським апеляційним адміністративним судом, внесення до розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 визнано протиправним. При цьому суд, на підставі наданих сторонами доказів, дійшов наступних висновків:

- особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 здобули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в виробничому об'єднанні " Білоцерківшина", правонаступником якого є ВАТ "Росава";

- ПАТ "Техмашремонт" не є правонаступником підприємств, на робочих місцях яких особи здобули пільговий стаж;

- у ПАТ "Техмашремонт" відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім робочого місця терміста на печах.

До розрахунку з жовтня 2013 року позивач вніс 14 осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, внесення яких судом визнано протиправним, (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. №810/655/14) усі зазначені особи здобули пільговий стаж на робочих місцях у виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ "Росава", а також ОСОБА_21, який здобув свій пільговий стаж у ПАТ "Техмашремонт".

Отже, 13 вище наведених осіб, окрім ОСОБА_21, який здобув пільговий стаж на робочому місці терміста на печах у ПАТ "Техмашремонт", внесені до розрахунків протиправно.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив, що відповідач повинен відшкодувати витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по ОСОБА_21, що складає 494,64 грн., оскільки у ПАТ «Техмашремонт» не існувало робочих місць з шкідливими умовами праці.

Позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів, які б спростовували доводи відповідача та підтверджували протилежне.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта відносно того, що позивач видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт", оскільки такі твердження не узгоджуються з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Стосовно доводів апелянта, що відповідачем видавались довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам, на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суду, тому відповідач має відшкодовувати витрати, є безпідставними, оскільки із копії судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29.03.2010 про зобов'язання видати уточнюючу довідку вбачається, що суд не пов'язує обов'язок підприємства видати довідку з наявністю трудових відносин, так як, не зважаючи на те, що відповідач створений в 1990 році, суд зобов'язав підприємство видати довідку на підставі трудової книжки та інших наявних первинних документів за період з 01.06.1988 по 20.03.1998 рік, в тому числі і про роботу на інших підприємствах.

Посилання апелянта на інші судові рішення, які приймались за наслідком розгляду справ про стягнення з відповідача коштів по відшкодуванню пільгових пенсій та набрали законної сили не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у цих рішеннях суди не надавали правової оцінки тим обставинам чи є позивач правонаступником тих підприємств на яких працювали вказані особи.

Правонаступництво між юридичними особами може бути встановлено за рішенням суду у окремому цивільному провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення або за статутними документами юридичної особи. Рішення по даному юридичному факту не приймалось, а зі статутних документів наявних у матеріалах справи вбачається відсутність правонаступництва ПАТ "Техмашремонт" за Білоцерківським виробничим об'єднанням "Білоцерківшина".

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 22.04.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.