1Справа № 335/1633/15-к 1-кп/335/247/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 р. м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: головуючого судді Рибалко Н.І., суддів Воробйова А.В., Шалагінової А.В., при секретарі Косатій М.А., провівши в приміщенні суду в м.Запоріжжя підготовче судове засідання за кримінальним провадженням №12014080060000916 відносно обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.2 ст.189,ч.4 ст.296, ст.348 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого,

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора Купенко А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

В провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з прокуратури Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.189, ч.4 ст.296, ст.348 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, вважає можливим призначити судовий розгляд, та у зв»язку з тим, що у обвинуваченого ОСОБА_1 спливає строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та відсутні підстави для його заміни чи скасування, просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.

Захисник ОСОБА_2 посилається на те, що прокурором не виконана ухвала суду від 03.03.2015 року та не усунені недоліки обвинувального акту. Крім того, захисник звернувся до суду зі скаргою на дії слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Михайліченка М.К. та прокурора Орджонікідзевського району Гуртовенко О.В. при продовженні строку досудового розслідування. Проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечує, та просить замінити його на особисте зобов"язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Потерпілий ОСОБА_3 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Заслухавши сторони кримінального провадження щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до такого висновку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2015 року обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.2 ст.189,ч.4 ст.296, ст.348 КК України, ОСОБА_1, в порядку п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Запорізької області Купенку А.В. для усунення виявлених порушень.

02.04.2015 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.189,ч.4 ст.296, ст.348 КК України,

Однак, зазначені в ухвалі суду від 03.03.2015 р. порушення прокурором не усунуті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини) статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, всупереч вказаним нормам закону, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 взагалі не містить формулювання обвинувачення за ст.348 КК України ( за епізодом замаху на вбивство працівників правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_3.) з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, і які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 91 КПК України, а в ньому тільки відображений виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, чим порушені вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 348 КК України, викладено фактичні обставини, зазначена правова кваліфікація дій обвинуваченого, але в порушення закону, не сформульовано обвинувачення. А саме, в обвинувальному акті зазначено про умисел обвинуваченого на вбивство працівника правоохоронного органу, однак не зазначена мета вчинення вбивства працівників правоохоронного органу ОСОБА_6 та ОСОБА_3, на кого конкретно із працівників правоохоронного органу був направлений умисел на вбивство. Якщо ж обвинувачення зводиться до замаху на вбивство, то воно не містить зазначень про те, чи є злочин закінчений чи ні, з урахуванням ст.15 ч.1 КК України. Дане положення обвинувального акту викладене некоректно, чим порушується п.2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини в частині порушення принципу презумпції невинуватості.

Крім того, в описовій частині обвинувального акту за епізодом 15.09.2014 року за обвинуваченням за ч.2 ст.189 КК України йдеться мова про співучасника ОСОБА_7, про нього ж ведеться мова і в кваліфікації дій ОСОБА_1, як вчинених за попередньою змовою групою осіб. Однак як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, справа щодо ОСОБА_7 до суду не направлена, він до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних в обвинувальному акті злочинів не притягнутий. В той же час, згідно обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення разом з ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами, але при цьому жодних даних про процесуальний статус ОСОБА_7 у кримінальному провадженні не вказано.

В порушення вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено відповідні поштові індекси за місцем проживання обвинуваченого, потерпілих. Індекси згідно п.60 "Правил користування послугами поштового зв'язку" є обов'язковим реквізитом адреси одержувача, а поштові відправлення юридичних осіб без зазначення в адресі поштових індексів до пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого етапу обробки. Кожен поштовий конверт в Україні у реквізитах адреси одержувача передбачає індекс, а тому індекс є обов'язковою і невід'ємною частиною адреси.

Крім того, в реєстрі не зазначені поштові адреси місця проживання свідків, що в подальшому ускладнить їх виклик до суду..

Свідоме призначення судового розгляду за наявності викладених вище недоліків і порушень закону із сподіваннями на їх усунення прокурором на наступних стадіях провадження, суд вважає неприпустимим і законних підстав для такого рішення не вбачає.

Обвинувальний акт з викладеними вище недоліками унеможливлює призначення судового розгляду, оскільки лише бездоганний підсумковий документ досудового розслідування може бути запорукою досягнення мети справедливого правосуддя у розумні строки. Більш того, що ОСОБА_1 обвинувачається у вчиненні ряду злочинів, по одному із яких закон передбачає довічне позбавлення волі, та у відповідності зі ст.31 ч.3 КПК України передбачений колегіальний склад суду при розгляді справи, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних.

Повернення перевіреного судом обвинувального акта разом з додатками прокурору буде відповідати вимогам ст.2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора з приводу продовження строку досудового розслідування, слід повернути адвокату на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК України, оскільки в силу ст.303 КПК України рішення слідчого, прокурора щодо продовження досудового розслідування оскаржуються на досудовому провадженні.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на цей час не змінились, клопотання захисника щодо зміни йому запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов"язання не підлягає задоволенню. Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, обрану на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 лютого 2015 року, на підставі ч.6 ст.194 КПК України слід продовжити строком на 60 календарних днів.

Керуючись ст.ст. 303-304, 314, 291 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора, - повернути адвокату ОСОБА_2

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.2 ст.189,ч.4 ст.296, ст.348 КК України, ОСОБА_1, в порядку п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, повернути прокурору відділу прокуратури Запорізької області Купенку А.В. для усунення виявлених порушень.

Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, обрану на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 лютого 2015 року, продовжити строком на 60 календарних днів, тобто до 19 червня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Запорізької області протягом семи діб з часу її проголошення через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Головуючий суддя Рибалко Н.І.

Судді Воробйов А.В.

Шалагінова А.В.