Справа № 286/890/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

з секретарем Турбал В. І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області та визнання ордера недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася з позовом до виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, в якому просила поновити строк для звернення до суду в зв'язку з його пропуском з поважної причини, визнати незаконними та скасувати рішення виконкому Ігнатпільської сільської ради про надання дозволу на проживання ОСОБА_5 (видачу ордера) на домоволодіння у АДРЕСА_1, визнати ордер недійсним та визнати незаконними та скасувати рішення виконкому Ігнатпільської сільської ради від 16 липня 2014 року №41 про надання дозволу про передачу у власність спірного будинку. Також, просила витребувати у відповідача по справі рішення виконкому Ігнатпільської сільської ради про надання дозволу на проживання ОСОБА_5 та копію ордера.

27 березня 2015 року позивач подала уточнюючу позовну заяву до виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області (надалі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ігнатпільської сільської ради №22 від 19.04.2013 року про надання дозволу на житло ОСОБА_5 та видачу ордера на домоволодіння у АДРЕСА_1, визнати ордер НОМЕР_1 від 23 квітня 2013 року недійсним, визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ігнатпільської сільської ради від 16 липня 2014 року №41 про надання дозволу про передачу у власність спірного будинку ОСОБА_5

Свої вимоги мотивує тим, що мала у власності домоволодіння у АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Овруцького районного суду від 29 жовтня 2009 року по справі №2а-9205/09 зобов'язано Ігнатпільську сільську раду прийняти домоволодіння.

Відповідно до рішення Овруцького районного суду від 18 березня 2010 року по справі №2а-2539/10 зобов'язано УПСЗН Овруцької РДА поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння.

На черзі в УПСЗН Овруцької РДА позивач перебуває з 14 травня 2010 року, грошові кошти по даний час не отримала, в зв'язку з чим вважає, що оскільки не отримала грошову компенсацію за втрачене домоволодіння, то може в любий час знятись із черги та повернути вказане домоволодіння.

Разом з тим, відповідач надав для проживання (ордер), а потім дозволив приватизацію вищезазначеного домоволодіння ОСОБА_5 в порушення чинного законодавства, оскільки в постановленому рішенні Овруцького районного суду від 29 жовтня 2009 року по справі №2а-9205/09 зобов'язано Ігнатпільську сільську раду прийняти домоволодіння не на баланс, а на зберігання.

Крім того, у відповідності до п.12 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого Постановою КМ України від 16.12.1992 року за №706, житлові будинки, що належали громадянам, які переселилися на нове місце проживання, на праві приватної власності, після виплати їм компенсації зараховуються на баланс районних державних адміністрацій, виконкомів міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів або відповідних підприємств, установ, організацій. Таким чином, підставою для набуття права власності органом місцевого самоврядування на здане особою - переселенцем нерухоме майно є виплати даній особі компенсації, до виплати цієї компенсації орган місцевого самоврядування не має права надавати житло на проживання іншим особам, і, тим більше, передавати у власність, в зв'язку з чим рішення виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області є незаконними, а виданий ордер недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримала заявлений позов з підстав наведених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві. Крім того, вказав, що відповідач не зареєстрував право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідно до даних КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» ОСОБА_1 досі рахується власником вказаного житлового будинку, а тому відповідач не мав права розпоряджатися вказаним будинком, зокрема приймати рішення про надання дозволу на житло ОСОБА_5 та видачу ордера, та про надання дозволу про передачу у власність спірного будинку ОСОБА_5

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову та вказав, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 був прийнятий на баланс Ігнатпільської сільської ради на виконання постанови Овруцького районного суду №2-а-9205/09 від 29.10.2009 року, був складений акт прийому будинку на баланс від 18.11.2009 року, претензій до комісії позивач не мала, що засвідчила власним підписом на вказаному акті. В зв'язку з чим, відповідач мав право розпоряджатися вказаним майном, зокрема передавати його для проживання, а згодом у приватну власність іншій особі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 проти задоволення позову також заперечила.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, представника третьої особи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Позивачу на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Овруцького районного суду від 13 листопада 2008 року в справі № 2-2141/08 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 19.05.2009 року виданим комунальним підприємством «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» (а.с. 5,6).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядження КМ України №17 від 12.01.1993 року, с. Павлюківка Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Статтею 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон) визначено, що кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.

Як слідує із заяви позивача від 22.05.2009 року (а.с.29), остання скористалася своїм правом на переселення та звернулася до Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області із заявою про прийняття будинку в с. Павлюківка, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З відповіді виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області №87 (а.с.30) вбачається, що відповідач відмовився прийняти на баланс житловий будинок в АДРЕСА_1 на підставі того, що це суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В зв'язку з чим, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду із позовом до виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради про прийняття домоволодіння на баланс сільської ради та постановою Овруцького районного суду №2-а-9205/09 від 29.10.2009 року позов задоволено повністю.

Зазначені обставини підтверджуються копією відповідної постанови Овруцького районного суду Житомирської області, що набрала законної сили, й, за правилами ч.3 ст.61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Доводи позивача та його представника з приводу того, що в постановленому рішенні Овруцького районного суду від 29 жовтня 2009 року по справі №2-а-9205/09 зобов'язано Ігнатпільську сільську раду прийняти домоволодіння не на баланс, а на зберігання, на увагу не заслуговують, оскільки як вбачається з вказаної постанови позивач зверталася до суду з позовом про прийняття домоволодіння на баланс сільської ради, вказаний позов задоволено повністю, а не частково, та зобов'язано виконком Ігнатпільської сільської ради прийняти належне ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1.

На виконання постанови Овруцького районного суду №2-а-9205/09 від 29.10.2009 року вказаний будинок був прийнятий на баланс Ігнатпільської сільської ради, що підтверджується актом прийому-передачі житлового будинку від 18.11.2009 року (а.с. 31).

Після прийняття спірного будинку на баланс сільської ради позивач звернулася за захистом своїх прав до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов'язання постановки на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння, який постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 18 березня 2010 року задоволено та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 77714 грн. (а.с.10).

Як слідує з позовної заяви ОСОБА_1 та відповіді управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА № 07-04/1429 від 14.02.2015 року (а.с.13) вказане рішення суду виконане та позивач перебуває на черзі в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації з 14 травня 2010 року. Станом на 14.02.2015 року номер черги 573 (з врахуванням 3 громадян, яких було поновлені в черзі згідно рішення суду для отримання компенсації (індексації) в повному обсязі). Без врахування поновлених громадян черга 570. Перерахування компенсації за втрачене майно буде здійснено управлінням праці і соціального захисту населення на особистий рахунок позивача у порядку черги при надходженні коштів на ці цілі.

Статтею 62 Закону визначено, що роз'яснення порядку його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п.1 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України від 15.07.97 № 755(надалі Положення), яке діяло на момент виникнення правовідносин, моментом припинення права власності є дата подання переселенцем заяви про передачу ним майна органу місцевого самоврядування у місці відселення, яка є підставою для занесення переселенця райдержадміністрацією (виконавчим органом міської ради міста обласного підпорядкування) до списків на виплату грошової компенсації.

Таким чином, факти звернення позивача спочатку до сільської ради, потім до суду щодо зобов'язання сільської ради прийняти будинок на баланс та зобов'язання УПСЗН поставити її на чергу для отримання грошової компенсації, свідчать про намір останньої скористатись своїм правом на отримання компенсації за майно, втрачене в зоні радіаційного забруднення після переселення в «чисту» місцевість.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, внаслідок своїх послідовних дій й розуміючи їх правові наслідки, втратила право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Доводи позивача та її представника про те, що позивач не отримала грошову компенсацію за втрачене домоволодіння, і отже, може в будь-який час знятися із черги та повернути своє домоволодіння на увагу не заслуговують, оскільки як чітко вказано в наведеному вище Положенні, яке підлягає до застосування, оскільки діяло на час звернення позивача до відповідача, а потім до суду з приводу прийняття її житлового будинку на баланс, моментом припинення права власності є дата подання переселенцем заяви про передачу ним майна органу місцевого самоврядування у місці відселення, а не виплата грошової компенсації.

Суд зважає на те, що відповідно до п.12 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 року №706 (із змінами від 04.04.1994 року) житлові будинки, що належали громадянам, які переселилися на нове місце проживання, на праві приватної власності, після виплати їм грошової компенсації зараховуються на баланс районних державних адміністрацій, виконкомів міських рад народних депутатів, або відповідних установ чи організацій, однак, не приймає до уваги зазначену правову норму, оскільки вона суперечить за змістом нормі Положення, яке було видане пізніше, а тому, підлягає застосуванню.

Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК України норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Наведений в позовній заяві Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затверджений постановою КМ України від 18.11.2009 року №1243 не передбачає підставу для набуття права власності органом місцевого самоврядування на здане особою - переселенцем нерухоме майно виплату даній особі компенсації та не передбачає, що лише виплата такій особі компенсації є підставою для припинення її права власності на здане нерухоме майно.

Рішенням № 22 виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради від 19.04.2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 надано ОСОБА_5 та вирішено видати останньому ордер на вказаний житловий будинок.

На підставі даного рішення ОСОБА_5 видано ордер на жиле приміщення НОМЕР_1 від 23 квітня 2013 року на вселення та проживання у вищевказаному будинку.

Рішенням № 41 виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради від 16 липня 2014 року передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 на одну особу.

Частиною 1 статті 321 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин 1,3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 10 статті 59 цього ж Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Разом з тим, судом встановлено, що право приватної власності позивача на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 припинилося, тому рішення виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради про надання вказаного житлового будинку ОСОБА_5, видачу ордера та передання безкоштовно житлового будинку у приватну власність ОСОБА_5 не порушують права позивача як власника вказаного майна, оскільки вона таким вже не являється, в зв'язку з чим даний позов задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене не заслуговують на увагу і доводи представника позивача про те, що відповідач не зареєстрував право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 у встановленому чинним законодавством порядку, відповідно і не мав права приймати рішення про надання дозволу на житло ОСОБА_5 та видачу ордера, та про надання дозволу про передачу у власність спірного будинку ОСОБА_5, оскільки вирішувати питання про законність вказаних рішень органу місцевого самоврядування можливо лише за позовом власника майна, права якого порушені.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 730,80 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,57,58,59,60,179,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області та визнання ордера недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Першко