ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.04.2015 Справа № 920/433/15

За позовом: 1. ОСОБА_1, м.Суми; 2. ОСОБА_2, м. Суми; 3. ОСОБА_3, м.Суми

до відповідача: Фонду державного майна України , м.Київ

про скасування наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015р. № 266

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В .М.

при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Представники:

Від позивачів: ОСОБА_4

Від відповідача: Глущенко Г.А

Суть спору: позивачі в своїй позовній заяві б/н від 10.03.2015р. просять суд скасувати наказ Фонду Державного майна України від 27.02.2015р. № 266. Позивачі також до матеріалів позову додали заяву від 10.03.2015р. б/н про забезпечення позову, в якій просять заборонити відповідачу - Фонду державного майна України, а також будь-яким іншим підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності вчиняти дії щодо призначення нового Голови правління ( керівника) ПАТ «Сумихімпром». До заяви про забезпечення позову позивачі подали докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, суд ухвалою від 17.03.2015р. ухвалив, що питання про забезпечення позову необхідно розглянути 30.03.2015р. в судовому засіданні з викликом представників сторін та з заслуховуванням їх думки стосовно наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

30.03.2015р. до господарського суду Сумської області надійшов відзив без номера та дати на позов, в якому відповідач просить відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог, зазначає, що контракт № 697 з керівником ПАТ «Сумихімпром» був укладений 01.03.2013р. на період з 01.03.3013р. по 01.03.2015р. , правовідносини між керівником ПАТ «Сумихімпром» та Фондом державного майна України регулюються Кодексом законів про працю України. Враховуючи, що контракт з керівником ПАТ «Сумихімпром» припинив свою дію 01.03.2015р., Фонд державного майна України, як орган управління корпоративними правами ПАТ «Сумихімпром» , відповідно до п.2 ст.36 Кодексу Законів про працю України наказом від 27.02.2015р. № 266 прийняв рішення не продовжувати укладений контракт, про що напередодні неодноразово повідомляв керівника ПАТ «Сумихфмпром» ОСОБА_6

Відповідач у відзиві також зазначає, що наказом Фонду державного майна України від 11.03.2015р. № 306 оголошено конкурсний відбір претендентів на заміщення вакантної посади керівника ПАТ «Сумихімпром». Конкурсний відбір претендентів на посаду керівника ПАТ «Сумихімпром» відбудеться відповідно до «Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 14.01.2015р.).

30.03.2015р. до господарського суду Сумської області від представника позивачів надійшла заява без номера та дати про уточнення заяви про забезпечення позову, в якій заявник зазначає, що наказом Фонду державного майна України № 306 від 11.03.2015р. «Про проведення конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади голови правління ПАТ «Сумихімпром», копія якого додана до заяви про уточнення, оголошено конкурсний відбір претендентів на заміщення вакантної посади голови правління ПАТ «Сумихімпром» , тому заявник просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії щодо призначення нового голови правління (керівника) ПАТ «Сумихімпром», зазначена заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

До матеріалів позову та до заяви про забезпечення позову позивачі не додали копію контракту № 697 від 01.03.2013р., який укладений відповідачем з керівником ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_6, тому в судовому засіданні 30.03.2015р.суд був позбавлений розглянути по суті заяву позивачів від 10.03.2015р. про забезпечення позову та заяву без номера та дати про уточнення заяви про забезпечення позову , тому була оголошена перерва в судовому засіданні до 11год.00 хв. 21.04.2015р. , позивачі були зобов'язані подати письмові пояснення на викладені у відзиві заперечення проти позову та подати контракт, укладений відповідачем з керівником ПАТ «Сумихімпром» , відповідач був зобов'язаний подати обґрунтування своєї позиції по справі та стосовно заяв позивачів про забезпечення позову.

Представник позивачів 30.03.2015р. подав до канцелярії суду копію контракту № 697 від 01.03.2013р., зазначена копія долучена судом до матеріалів справи. 02.04.2015р. до суду надійшов відзив від 27.03.2015р. № 10-17-6150 відповідача, в якому він просить відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову та відмовити у позові про скасування наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015р. № 266 в повному обсязі.

21.04.2015р. до господарського суд Сумської області надійшли пояснення представника позивачів стосовно викладених у відзиві заперечень відповідача проти позову, в поясненнях зазначається , що даний спір не є трудовим спором , тому він відноситься до юрисдикції саме господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Позивачі в своїй позовній заяві зазначають, що вони є акціонерами ПАТ «Сумихімпром», зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 володіють по 3060 шт. простих іменних акцій ( 0,0002%) кожен. Згідно довідки від 10.03.2015р. № 1627 ( а.с.50) Держава Україна в особі Фонду державного майна України є власником 99,9953 % іменних цінних паперів ПАТ «Сумихімпром». Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015р. № 266 ( а.с.66) припинено контракт № 697 від 01.03.2013р. з керівником виконавчого органу ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_6 , а також припинено виконання ОСОБА_6 повноважень голови правління ПАТ «Сумихімпром».

Позивачі вважають , що так як Фонд державного майна не є єдиним акціонером ПАТ «Сумихімпром», він не має права самостійно приймати рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ «Сумихімпром», тому відповідач при виданні оскаржуваного наказу порушив вимоги ст.ст.25, 35 Закону України « Про акціонерні товариства».

Позивачі зазначають , що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. порушено провадження по справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», ухвалою суду від 30.10.2012р. по даній справі призначено керуючим санацією ПАТ «Сумихімпром» його керівника - голову правління ОСОБА_6 відповідно до ст.53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Повноваження керуючого санацією - голови правління можуть бути припинені виключно господарським судом у випадках, встановлених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому враховуючи, що повноваження Загальних зборів акціонерів , Наглядової ради ПАТ «Сумихімпром» припинені в силу вимог Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивачі вважають, що відповідач не мав повноважень приймати будь-яких рішень. Позивачі також вважають, що у відповідності до вимог п.8 ст.52 Закону України « Про акціонерні товариства», п.п.7, п.10.3 Статуту ПАТ «Сумитхімпром» обрання та припинення повноважень голови і членів правління є виключно компетенцією Наглядової ради ПАТ «Сумихімпром». Позивачі в своїй позовній заяві зазначають, що даний спір підлягає розгляду в господарських судах України відповідно до вимог ст.16 ГПК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Відповідач у своєму відзиві від 27.03.2015р. № 10-17-6150 на позов зазначає, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2012р. № 469-р державний пакет акцій ПАТ «Сумихімпром» у розмірі 100% статутного капіталу був переданий в управління Фонду державного майна України відповідно до акту приймання-передачі від 29.11.2012р. № 686 . Керуючим санацією ПАТ «Сумихімпром» на той час був ОСОБА_6, з яким Фонд державного майна України уклав контракт № 697 з терміном дії з 01.03.2013р. по 01.03.2015р. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю ( КЗПП) України особливою формою трудового договору є контракт.

Враховуючи, що контракт з керівником ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_6 припинив свою дію 01.03.2015р., Фонд, як орган управління корпоративними правами ПАТ «Сумихімпром» відповідно до п.2 ст.36 КЗПП України наказом № 266 від 27.02.2015р. прийняв рішення не продовжувати укладений контракт, про що попередньо неодноразово повідомляв ОСОБА_6 В зв'язку з припиненням дії контракту просить відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову та відмовити у позові про скасування наказу від 27.02.2015р. № 266.

Згідно вимог Постанови від 24.10.2008р. № 13 Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суд при розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин , повинен з'ясовувати, якими нормами матеріального права регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу.

Відповідач видав оспорюваний позивачем наказ на підставі вимог трудового законодавства, зокрема , п.2 ст.36 КЗПП України - підстави припинення трудового договору по закінченню строку.

В п.4 Постанови Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 зазначено, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

При розгляді питань стосовно розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання або звільнення, відкликання керівників та інших посадових осіб товариства, господарським судам слід враховувати підстави подання позову. При розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин, судам необхідно враховувати Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 « Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» . Так, в п.1.12 вказаних Рекомендацій роз'яснено, що трудовим спором є спір , пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України. Стосовно вимог скасувати наказ про призначення ( звільнення, відкликання) керівника або іншої посадової особи або розірвати трудовий контракт, укладений з керівником чи іншими посадовими особами товариства, господарський суд повинен на підставі пункту 1 частини першої ст..80 ГПК України припинити провадження у справі стосовно вимог, які стосуються відповідного наказу чи контракту.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд припиняє провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, так як спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Заява позивачів від 10.03.2015р. про забезпечення позову з урахуванням заяви без номера та дати про уточнення заяви про забезпечення позову, в якій позивачі просять заборонити відповідачу вчиняти дії щодо призначення нового голови правління ( керівника) ПАТ «Сумихімпром» задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи по суті строк дії контракту з керівником ПАТ «Сумихімпром» закінчився і відповідно до п.2 «Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008р. № 777 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 53 відповідач має всі підстави для проведення конкурсного відбору керівника ПАТ «Сумихімпром».

Згідно вимог п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 « Про судове рішення» результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК).

Згідно вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 10.03.2015р. про забезпечення позову та заяву без дати та номера про уточнення заяви про забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Провадження у справі припинити в зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Суддя В.М. Моїсеєнко