Справа № 2-а-143/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2009 року                                     м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Терещенко О.Є.

при секретарі: Яковенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Каховка, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської Ради про зобов’язання здійснити перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років та стягнення заборгованості,  

                   

в с т а н о в и в :

22.01.2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що є ма-тір’ю неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, пере-буває на обліку в УПСЗН Каховської міської Ради і отримує допомогу по догляду за дитиною до досяг-нення 3-річного віку, проте у розмірі, значно меншому, ніж передбачено Законом України «Про Держав-ну допомогу сім’ям з дітьми». На її звернення про виплату сум у відповідності до вимог Закону відпо-відач відповідає відмовою. З цих підстав просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок нара-хованої та сплачуваної з 01.04.2007 року суми соціальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років, але не менше розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, стягнути з управління праці та соціального захисту населення Каховської міської Ради на її користь: 506 грн недоотриманої одноразової виплати при народженні дитини; 802,32 грн недоотриманої суми щомісячної допомоги при народженні дитини за 12 місяців; недоотриману суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 7 524,96 грн; стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні позивачка   підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити її позов.

Представник відповідача - УПСЗН Каховської міської Ради позов не визнала, надавши письмові за-перечення, в яких зазначила, що всі прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридич-ної сили. Ст.95 Конституції України встановлює, що виключно Законом України про Державний бюд жет України на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби. Згідно зі статтями 96, 116 Конституції України проект закону про Державний бюджет розробляє і по-дає до Верховної Ради України Кабінет Міністрів України разом із доповіддю про хід виконання Дер-жавного бюджету України поточного року. Таким чином обов'язок по виконанню рішень Конститу-ційного Суду України, якими було визнано неконституційними положення законів України про Дер-жавний бюджет на 2007-2008 роки, покладено, в першу чергу, на вищій орган виконавчої влади Ук-раїни – Кабінет Міністрів України. Лише за умови значного збільшення фінансування на виплату за-значеної допомоги з Державного бюджету можливе виконання вказаних рішень Конституційного Суду України на місцевому рівні, оскільки управління праці та соціального захисту населення як головний розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати витрати бюджетних коштів лише в межах бюд-жетних асигнувань, встановлених кошторисами, виплата у поточному році допомоги по догляду за ди-тиною до досягнення нею трирічного віку за попередній бюджетний період - є нецільовим використан-ням бюджетних коштів. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивачки та вивчивши письмові заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов під-лягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ( далі по тексту – За-кон ) громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім’ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п.3 ч.1 ст.3 Закону).

Згідно із ст.ст.13, 14 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею триріч-ного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший ро-дич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день до-сягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не рані-ше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Допомога по догляду за ди-тиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народже-них (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається  допомога.

 Стаття 15 Закону (у редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ) визначала, що допомога по до-гляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом про-житкового мінімуму для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до За-кону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної суб венції з державного бюджету місцевим бюджетам і визначається як різниця між 50 відсотками прожит-кового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахова-них осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рі» п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладений наступним чином: «Допомога по догля-ду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01. 2008 року – 50 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомі-сячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 526 грн., з 1 березня – 527 грн, з 1 квітня 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з 1 жовтня – 557 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самовря-дування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе-редбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивачка є матір’ю неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

З письмових запереченнях відповідач зазначає, що ОСОБА_1  перебуває на обліку в УПСЗН Каховської міськради з 19.03.2007 року і отримує наступні види допомоги: допомогу по вагітності і по-логах в сумі 570 грн 99 коп, одноразову допомогу при народженні дитини – 3 400 грн; щомісячну одно-разову допомогу при народженні дитини по 425 грн - 12 місяців; з 12.06.2007 року по 90 грн щомісячно з урахуванням індексації; з 01.01.2008 року по 130 грн щомісячно; з 01.06.2007 року по 30.11.2007 року державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у розмірі 124 грн 82 коп, яка розраховувалася виходячи з доходів сім’ї, а з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року – 46 грн 70 коп., допомогу одинокої матері у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму.

Таким чином, всупереч вимогам ст.15 Закону щомісячна допомога виплачується позивачці не на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з березня 2007 року до наступного часу.

З наведених підстав суд визнає за доцільне задовольнити вимоги позивачки, щодо зобов’язання від-повідача провести перерахунок виплачених ОСОБА_1  сум та виплаті недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, а відмову в цьому  відповідача – УПСЗН Кахов-ської міськради визнати неправомірною.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати суми допо-моги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірах, менших, ніж передбачені Зако-ном, що передбачає обов’язок відповідача при подальшому обчисленні цих сум керуватися вимогами За кону, який визначає розмір цієї допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд також вважає позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача сплачувати у майбутньому  суму допомоги на рівні прожиткового мінімуму безпідставними, оскільки такий спосіб захисту поруше-ного права, як зобов’язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним зако-нодавством. У даному випадку суд лише визнає неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірах, менших, ніж передбачені Законом, що передбачає обов’язок відповідача при подальшому обчисленні цих сум керува-тися вимогами Закону, який визначає розмір цієї допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оцінюючи заперечення представника УПСЗН Каховської міськради проти позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.17 ч.1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав лю дини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно во-лодіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспіль-ства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвен-ції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у націо-нальному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робіт-никам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надба-вок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає ви-плату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не мо-жуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів-Закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lех sресіаlіs .

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (пункт 26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей дер-жави  не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон lех sресіаlіs, тобто Закон України «Про Дер-жавний бюджет України» на відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної Законом, тому має перевагу перед Законом України "Про державну допомогу сім’ям з діть-ми", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття но-вих законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату державної допомоги сім’ям з дітьми відповід-но до Закону є чинним тобто не скасовані, не змінені, і позивачка як мати неповнолітньої дитини віком до 3 років має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати або відмовляти у їх здійсненні.

Окрім того, Рішенням Конституційного   Суду   у справі за конституційним поданням 46 народних де-путатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ви-знано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема норми абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість міся-ців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мініму-му, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три-річного віку.

При цьому, Конституційним Судом України визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупиня-тися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відно-син, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Ко-дексу. Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед гро мадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. От-же, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет Закону „Про Державний бюджет України” чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України

За таких обставин, суд визнає відмову УПСЗН Каховської міської ради щодо виплати  позивачці су-ми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встанов-лених на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірною і вважає, що сума недоотриманої ОСОБА_1  допомоги за період з 01.03.2007 по 01.12.2008 року підлягає перера-хунку та виплаті на користь позивачки в примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.19, ст.22 Конституції України, ст.ст.1,5,13-15 Закону України «Про держав-ну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ (в редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ); рішення Конституційного   Суду   у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, части-ни другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет Ук-раїни на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007  ст.ст 56, 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 01.06.2007 року №1119-У;   ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих ак-тів» від 28.12.2007 року № 107-УІ; керуючись ст.ст,87, 158 – 163, 167  КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

   Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

   Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Каховської районної державної адмінстрації Херсонської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дитини відпо-відного віку неправомірною.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Каховської районної державної ад-міністрації Херсонської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  недо-отриману нею щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку, відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, за період з 01.03.2007 ро-ку по 01.12.2008 року, у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.

В решті інших позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її прого-лошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Постанова суду набирає закон-ної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було по-дано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної си-ли після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Суддя :                                                                      О.Є.Терещенко