ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 26/5009/5608/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),

суддів:Білошкап О.В.,

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк",

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року,

та ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 31 липня 2014 року,

у справі№ 26/5009/5608/11,

за заявоюФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Запоріжжя),

пробанкрутство, -

за участю представників:

від арбітражного керуючого: Плецька Ю.В. - особисто;

представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 року у справі № 26/5009/5608/11 Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Плецьку Юлію Вікторівну, інше.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року у справі № 26/5009/5608/11 (суддя - Дьоміна А.В.) відмовлено у задоволенні Скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі за текстом - ПАТ "Укрсоцбанк") на дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Плецької Ю.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 26/5009/5608/11 апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року у цій справі - залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 26/5009/5608/11, визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 737 820 грн. 38 коп. до 3 черги Реєстру кредиторів; визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення до складу ліквідаційної маси предмету іпотеки - трикімнатної квартири, загальною площею 79,8 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 15.04.2015 року, розгляд справи здійснено у складі колегії судді: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

16.4.2015 року до початку судового засідання від арбітражного керуючого Плецької Ю.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу, у якому ліквідатор проти поданої ПАТ "Укрсоцбанк" касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні касаційної інстанції ліквідатор ФОП ОСОБА_4 арбітражний керуючий Плецька Ю.В. проти поданої ПАТ "Укрсоцбанк" касаційної скарги заперечила з підстав, наведених у Відзиві на неї, просила залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 26/5009/5608/11 - залишити без змін.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судові засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників інших учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2011 року порушено провадження у справі № 26/5009/5608/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_4, в порядку ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 року у справі № 26/5009/5608/11 ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Ю.В., яку зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому, за текстом прийнятої постанови, місцевий господарський суд, серед іншого, встановив наявність заборгованості боржника перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Кредитним договором № 06П161-К від 17.07.2006 року у сумі 737 820 грн. 39 коп., виконання зобов'язання за яким забезпечено укладеним між цими ж сторонами Іпотечним договором № 06П161-І від 17.07.2006 року.

30.11.2011 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось із Заявою з грошовими вимогами до боржника у сумі 737 820 грн. 39 коп., у зв'язку з невиконанням боржником умов Кредитного договору № 06П161-К від 17.07.2006 року, виконання зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором № 06П161-І від 17.07.2006 року.

02.12.2011 року ліквідатор повідомила ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання заявлених ним грошових вимог за Кредитним договором у сумі 737 820 грн. 38 коп. та включення їх до Реєстру вимог кредиторів.

17.07.2014 року до Господарського суду Запорізької області від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшла Скарга на дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В., у якій ПАТ "Укрсоцбанк", не оскаржуючи включення заявлених ним грошових вимог до боржника до Реєстру вимог кредиторів, просить визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 737 820 грн. 38 коп. до 3-ї черги Реєстру вимог кредиторів та визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення до складу ліквідаційної маси предмета іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 79,8 м2, за адресою: АДРЕСА_2. В обґрунтування поданої Скарги ПАТ "Укрсоцбанк" вказало, що 02.12.2011 року ліквідатор ФОП ОСОБА_4 - арбітражний керуючий Плецька Ю.В. повідомила ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання його грошових вимог у сумі 737 820 грн. 39 коп. (які було заявлено ПАТ "Укрсоцбанк" 30.11.2011 року) та включення їх до Реєстру вимог кредиторів. ПАТ "Укрсоцбанк" відзначає, що Кредитний договір № 06П161-К від 17.07.2006 року було укладено фізичною особою ОСОБА_4 і предметом застави за Іпотечним договором № 06П161-І від 17.07.2006 року, укладеним на забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договором, є житлова нерухомість, яка перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними зі здійсненням боржником підприємницької діяльності. У зв'зку з наведеним, ПАТ "Укрсоцбанк" вважає неправомірним включення його вимог до Реєстру вимог кредиторів у 3-ю чергу та включення заставного майна до ліквідаційної маси.

Під час розгляду поданої ПАТ "Укрсоцбанк" Скарги, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 17.07.2006 року ПАТ "Укрсоцбанк" та фізична особа ОСОБА_4 уклали Кредитний договір № 06П161-К (далі за текстом - Кредитний договір).

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором, 17.07.2006 року ПАТ "Укрсоцбанк" та фізична особа ОСОБА_4 уклали Іпотечний договір № 06П161-І (далі за текстом - Іпотечний договір), згідно з яким предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 79,8 м2, за адресою: АДРЕСА_2.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ПАТ "Укрсоцбанк" Скарги, оскільки ліквідатором правомірно та у відповідності зі ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" віднесено вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до 3-ї черги задоволення та включено заставне майно до ліквідаційної маси.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 26/5009/5608, визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 737 820 грн. 38 коп. до 3 черги Реєстру кредиторів; визнати неправомірними дії ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення до складу ліквідаційної маси предмету іпотеки - трикімнатної квартири, загальною площею 79,8 м2, за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 3, 14, 25, 26, 47, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" та ст. ст. 33, 35, 43 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" ставить питання про перегляд в касаційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року у справі № 26/5009/5608, виключно в частині визначення черговості заявлених ПАТ "Укрсоцбанк" грошових вимог до боржника (3 черга задоволення, а не 1), а також включення до ліквідаційної маси майна за Іпотечним договором № 06П161-І від 17.07.2006 року. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПАТ "Укрсоцбанк" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент визнання боржника банкрутом) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент визнання боржника банкрутом), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Статтею 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори або приватного нотаріуса для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог.

Згідно ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент визнання боржника банкрутом), у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення (редакція статті, що діяла на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом).

Місцевим та апеляційним господарськими судами зауважено про неможливість застосування ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011 року (які діють з 16.10.2011 року), оскільки, це суперечить ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на доводи касаційної скарги, звертає увагу ПАТ "Укрсоцбанк" на Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, згідно з яким, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України. Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій доцільно відзначено, що п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011 року передбачено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Водночас, необхідно вказати, що грошове зобов'язання боржника перед ПАТ "Укрсоцбанк" виникло на підставі Кредитного договору № 06П161-К від 17.07.2006 року, в забезпечення виконання зобов'язань за яким було укладено Іпотечний договір № 06П161-І від 17.07.2006 року, тобто до порушення провадження у цій справі, визнання боржника банкрутом та внесення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" змін до ст. 1 та ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Поряд з цим, слід зауважити, що провадження у цій справі було порушено і боржника було визнано банкрутом до набрання чинності (з 16.10.2011 року) змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" до ст. 1 та ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення поданої ПАТ "Укрсоцбанк" Скарги на дії ліквідатора.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31 липня 2014 року у справі № 26/5009/5608/11 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук

Судді: О.В. Білошкап

П.К. Міщенко