У Х В А Л А

21 квітня 2015 року  м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,

суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 березня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року про часткове задоволення позову, залишив без змін.

 Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) що, на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 1 вересня 2014 року (№ К/800/64194/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, вказуючи на помилковість застосування до спірних відносин пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 ПК виходив із того, що наявність недоліків в оформленні податкових накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності віднесення позивачем сум ПДВ сплачених у вартості придбаних товарів, послуг на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних за період березень-липень 2011 року, а тому правомірно скасували податкові повідомлення-рішення.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 1 вересня 2014 року виходив із того, що оскільки в судовому порядку встановлено видачу податкових накладних, які стали підставою для формування ПАТ «Ялта» податкового кредиту, особою, що заперечує свою участь у створенні та діяльності ПП «Сіті-Буд», зокрема, і у підписанні будь-яких первинних та бухгалтерських документів, а тому виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року.

Судді-доповідача О.А. Коротких

Судді: І.Л. Самсін

О.О. Терлецький