АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року відносно ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 р. провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності закрите у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Своє рішення про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, суддя місцевого суду мотивував тим, що наявні в матеріалах справи фактичні дані, що містяться в зібраних та досліджених у справі доказах в їх сукупності, зокрема дані протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди, та письмові пояснення свідчать про те, що автомобіль «Камаз», рухаючись по бул. Дружби Народів в м. Києві, знаходився в своїй смузі руху, на яку виїхав автомобіль марки «Ніссан».

Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення всіх обставин адміністративного правопорушення й дослідження доказів, просить постанову скасувати та винести нову постанову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Обгрунтовуючи в апеляційній скарзі незаконність оскаржуваної постанови, потерпіла посилається на те, що постанова судді місцевого суду суперечать фактичним обставинам справи та ґрунтується лише на

поясненнях ОСОБА_4 Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, а також характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів свідчать про те, що водій автомобіля «Камаз», рухаючись по другорядній смузі та виїжджаючи на головну, не надав перевагу в русі автомобілю «Ніссан», через що сталося зіткнення, а тому висновок судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України є безпідставним та не підтверджується наявними доказами.

Окрім того, апелянт вказує на порушення суддею місцевого суду її прав, оскільки судове засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення було проведено у відсутність потерпілої та без повідомлення її про дату, час та місце судового розгляду.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 двічі не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений своєчасно та належним чином.

З урахуванням змісту ч. 6 ст. 294 КпАП України, згідно якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, заслухавши думку ОСОБА_2 та її захисника, які не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_4, вважаю за необхідне розглянути подану апеляційну скаргу без участі останнього в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно грунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду цих вимог закону не дотримався.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КпАП України.

Відповідно до пункту 16.11 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (далі - Правил), на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, ґрунтується на поясненнях ОСОБА_4, який зазначив, що він рухався в своїй смузі руху у так званій «бічній кишені», а автомобіль «Ніссан» виїхав попереду нього в його смузі руху, на даних протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди та письмових поясненнях.

Разом з тим, в постанові надано оцінку лише поясненням ОСОБА_4, однак не наведено аналізу даних протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди та не вказано, яким чином зазначені докази доводять відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому суддя місцевого суду фактично не спростував та оцінку письмовим поясненням іншого учасника дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2 не надав, а також не навів мотивів відхилення цього доказу.

Між тим, пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належало зіставити з іншими доказами в справі про адміністративне правопорушення: з даними протоколу про адміністративне правопорушення та схеми дорожньо-транспортної пригоди, проаналізувати їх у сукупності, викласти результати цього аналізу у постанові та лише після цього приймати рішення по суті.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2015 року Серії АП1 702337, складеного відносно ОСОБА_4, останній 17 лютого 2015 року о 08 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Камаз», д/н НОМЕР_1 в м. Києві по бул. Дружби Народів, рухаючись по

другорядній дорозі та виїжджаючи на головну, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2., внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил (а.с.1).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4, він 17 лютого 2015 року о 08 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Камаз», д/н НОМЕР_1, виїжджав на бул. Дружби Народів в м. Києві зі сторони Наддніпрянського шосе. В момент виїзду на бул. Дружби Народів перед ним в тій же смузі руху на невеликій швидкості виїхав автомобіль НОМЕР_3, та здійснив удар в бампер його автомобіля «Камаз» (а.с.3).

Згідно первинних пояснень потерпілої ОСОБА_2, які аналогічні поясненням, наданим нею в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, вона 17 лютого 2015 року о 08 годині 30 хвилин керувала автомобілем НОМЕР_3 та рухалась по бул. Дружби Народів в м. Києві зі швидкістю близько 5 км/год. На в`їзді на бул. Дружби Народів на смузі для розгону стояв автомобіль «Камаз», пропускаючи автомобілі, що знаходились попереду неї в її смузі руху та потім несподівано автомобіль «Камаз», не помітивши автомобіля «Ніссан», розпочав рух та здійснив удар бампером в правий задній бік її автомобіля.

З наявної в матеріалах справи про адміністративне правопорушення схеми дорожньо - транспортної пригоди убачається місцерозташування транспортних засобів після їх зіткнення, а також зображено наявність на смузі руху автомобіля «Камаз» перед виїздом на бул. Дружби Народів дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу", у відповідності до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. З цієї ж схеми убачається, що в результаті зіткнення в автомобілі «Ніссан» деформовано задні праві двері, заднє праве крило та задній бампер, а в автомобілі «Камаз» наявні пошкодження переднього бамперу з лівого боку (а.с. 2).

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи ОСОБА_4 в його письмових поясненнях стосовно того, що автомобіль «Ніссан» виїхав попереду нього в його смузі руху, спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2, даними протоколу про адміністративне правопорушення, даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, дослідженими в судовому засіданні під час апеляційного розгляду фотознімками, на яких зображені характер та локалізація пошкоджень автомобіля «Ніссан».

За таких обставин суддя місцевого суду безпідставно поклав в обгрунтування своїх висновків суперечливі пояснення ОСОБА_4 та відкинув пояснення ОСОБА_2, оскільки саме пояснення останньої про обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди відповідають дійсності та узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому є належними та допустимими доказами.

Отже, дані про порушення ОСОБА_4 вимог п. 16.11 Правил, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні під час апеляційного розгляду доказами в їх сукупності, яким надано об'єктивну оцінку, та свідчать про те, що між порушенням ОСОБА_4 вимог п. 16.11 Правил та пошкодженням транспортних засобів є прямий причинний зв'язок та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, доводиться проаналізованими вище доказами.

У зв'язку з невідповідністю висновків судді місцевого суду фактичним обставинам справи, постанова підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нової постанови про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Обираючи ОСОБА_4 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КпАП України, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року стосовно ОСОБА_4 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4судовий збір на користь держави в розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати, що становить 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва Мельник В.В.