АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1616/3580/2012 Номер провадження 33/786/61/15Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Ландар О. В.

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 24 березня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Решетняки, Новосанжарського району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, пенсіонера,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі на підставі п.7ч.1ст.247 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

За змістом постанови суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він, 07.08.2012р. о 23 год. 05 хв., керуючи автомобілем «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_1, при виконанні розвороту ліворуч на проспекті Миру в м. Полтаві в технологічному розриві в районі електроопори №80А, в порушення п.п.10.1, 33.2.1 ПДР не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», не впевнився в безпеці виконання маневру, не надав дорогу транспортному засобу, який під'їжджав до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, та допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді місцевого суду як незаконну та необґрунтовану. Доводить, що автомобіль під керуванням ОСОБА_5 перевищував дозволену швидкість руху, а тому коли він виїздив на головну дорогу, автомобіль ОСОБА_5 не перебував в полі його зору і це виключає його провину та доводить вину останнього. На думку апелянта, на його користь свідчив і висновок №115/116 комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, але його необ'єктивно місцевий суд не взяв до уваги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_6 на підтримання доводів поданої апеляції, вислухавши заперечення проти апеляційної скарги представника ОСОБА_5 адвоката Репала Д.О., перевіривши справу у межах апеляції, вважаю, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, за обставин, викладених у оскаржуваному судовому рішенні, є обґрунтованим.

Зокрема, свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху суд зробив на підставі доказів, які він безпосередньо дослідив за участю апелянта і його захисника, та належно оцінив із дотриманням положень ст.252 КУпАП Докладні мотиви прийнятого рішення суд навів у постанові.

Так, відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_5, 7 серпня 2012 керуючи службовим автомобілем «Шкода Октавія» він зі своїм знайомим ОСОБА_7 рухався по головній дорозі по проспекту Вавілова в напрямку вул. Південної у середній смузі зі швидкістю близько 70-75 км/год., напрямок руху та швидкість не змінював до моменту зіткнення. Під'їзжаючи до технологічного розриву, який знаходився з лівої сторони по ходу руху його автомобіля та перед зупинкою громадського транспорту «Південна», він помітив, як з другорядної дороги, без зупинки, на швидкості 40-50км/год. на головну дорогу з одностороннім рухом, несподівано виїхав автомобіль «Чері Амулет». Легковик, не впевнившись у безпеці маневру під кутом 45 градусів з крайньої лівої смуги став пересікати проїздну частину і створив перешкоду, перегородивши рух. Зіткнення сталося передньою частиною автомобіля «Шкода Октавія» в задню частину автомобіля «Чері Амулет». Від удару автомобіль «Чері Амулет» відкинуло вправо на узбіччя, де автомобіль врізався у стовп.

Про те, що автомобіль «Чері Амулет» несподівано вискочив з другорядної дороги перед їх автомобілем підтвердив в суді і свідок ОСОБА_7

Такий механізм ДТП повністю узгоджуються із схемою автотранспортної пригоди, підписаної обома водіями, де, зокрема, зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів - на середній смузі головної дороги, по якій рухався водій ОСОБА_5, та даними фотознімків, з яких наглядно видно, що безпосередньо удар прийшовся у задню праву частину автомобіля ОСОБА_2, а отже зіткнення відбулося під кутом.

Вбачається також, що в апеляційній інстанції сам водій ОСОБА_2 не заперечував, що відразу після розвороту і виїзду на головну дорогу, він став пересікати три смуги, для того щоб здійснити правий поворот на вулицю Чураївни. Щодо видимості у момент аварії він давав не послідовні свідчення - спочатку у власноручних поясненнях стверджував, що освітлення було недостатнє (а.с.4), тоді як у апеляційному суді пояснював, що воно було прекрасне. У той же час не заперечував той факт, що різких поворотів у тому напрямку, куди він мав звернути увагу виконуючи вимоги знаку 2.1. «Дати дорогу» не було, і що у темну пору доби тонування скла та наявність на передньому сидінні його автомобіля пасажира (дружини) дещо зменшували огляд з місця водія при виконанні лівого розвороту.

Згідно пункту 10.1 правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пунктом 33.2.1 правил описаний дорожній знак пріоритету «Дати дорогу», який зобов'язує водія дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Отже, зібрані по справі докази, які були належно оцінені місцевим судом, поза межами розумного сумніву викривають водія ОСОБА_2 у недотриманні правил дорожнього руху, створенні аварійної ситуації через неуважність.

Щодо технічної можливості водія ОСОБА_5 уникнути зіткнення, протокол про адміністративне правопорушення відносно якого не складався, то це питання лежить поза межами судового розгляду і предмета доказування по даній справі, а відповідно до положень ст.293 КУпАП суддя апеляційного суду при розгляді скарги або подання прокурора по справі про адміністративне правопорушення не вправі сам безпосередньо приймати рішення, яке у той чи інший спосіб погіршує становище особи, стосовно якої не приймалось рішення суддею місцевого суду.

Мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить переконливі мотиви, що пояснюють причини, чому суд не взяв до уваги висновків експерта автотехніка ОСОБА_8, який спочатку відмовив у проведенні досліджень у зв'язку з відсутністю достатніх даних, потім зробив вибіркові висновки без надання додаткових вихідних даних і в суді аргументувати свої непослідовні дії не зміг. При цьому суддя правильно послався на якнайважливіше положення закону про те, що жоден доказ, у тому числі і експертний висновок, не має для суду наперед установленої сили перед іншими доказами, а перевіряється та оцінюється судом в сукупності з іншими доказами по справі.

З урахуванням викладеного, не знаходячи підстав для скасування судового рішення та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 24 березня 2015 року щодо нього - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Полтавської області (підпис) Ландар О.В.

Згідно з оригіналом

Суддя: Ландар О.В.