Справа №1-11/07

ВИРОК

іменем     України

18 січня 2007 року                            Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді              - Сірої ГЛ.,

при секретарі               - Калій Н.М.,

з участю: прокурора    - Нездименка С.В.,

потерпілої                    - ОСОБА_1,

адвоката                       - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с.Атюша Коропського району Чернігівської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 дитячого садка с.Бистрик Кролевецького району, жительки с.Бистрик Кролевецького району, не судимої, -

- за ст.122 ч.1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження за наступних обставин:

18 вересня 2006 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 з мотивів ревнощів свого чоловіка до ОСОБА_1 прийшла до неї за місцем проживання в с.Бистрик Кролевецького району. Знаходячись в будинку ОСОБА_1, на грунті неприязних стосунків, з використанням палиці, руками, ногами побила потерпілу ОСОБА_1, умисно заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді: "Забій правої нирки. Забій грудної клітки зправа. Перелом 10 ребра зправа. Закрита травма живота. Множинні забої кінцівок і тулуба". Згідно висновку судово-медичної експертизи №223 від 26 жовтня 2006 року по ступеню тяжкості це середнього ступеню тілесні ушкодження, так як для повного зрощення перелому ребра потрібен час більше 21 дня. Стану, небезпечного для життя, не було.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 визнала свою вину частково та пояснила, що у вересні 2006 року їй стало відомо, що її чоловік ОСОБА_4 ходить до ОСОБА_1. Між нею та чоловіком погіршилися стосунки, він неодноразово говорив їй про те, що залишить сім"ю і піде жити до ОСОБА_1, при цьому він говорив і про те, що до цього його спонукає і ОСОБА_1 Так як жити в селі без чоловічої допомоги дуже важко, крім того, можливість залишення сім"ї ОСОБА_4 важко в моральному плані переносила їх донька, вона приймала ряд мір до того, щоб припинити стосунки між її чоловіком та ОСОБА_1. З цього приводу вона зверталася неодноразово і до ОСОБА_1, ходила до неї додому по чоловіка. З врахуванням вищевикладеного між ними склалися неприязнені стосунки. 18 вересня 2006 року в вечірній час вона дізналася, що чоловік знову пішов до ОСОБА_1. Донька ОСОБА_5 в зв"язку з чим була дуже схвильована, фактично вона запропонувала піти до ОСОБА_1 і забрати батька. Вдвох з донькою вони пішли до ОСОБА_1. З собою вона взяла палицю, знаючи, що у ОСОБА_1 є собаки. Підійшовши до двору ОСОБА_1, вони почули в будинку чоловічий та жіночий голоси. На дзвінок в хвіртку вийшла ОСОБА_1, по виразу її очей вона зрозуміла, що чоловік у неї. На питання ОСОБА_1 "чого прийшли?" вона відповіла, що прийшли вони по чоловіка. Коли ОСОБА_1 стала заперечувати факт перебування у неї її чоловіка, вона попросила дозволу оглянути будинок, проти чого не заперечувала господарка. Вона з донькою зайшла до будинку і вона оглянула зал, спальню. При цьому ОСОБА_1 ударила її палицею по спині, а потім ударила рукою в обличчя. Між ними таким чином виникла сварка, в процесі якої вони билися руками, вона тягала ОСОБА_1 за волосся. ОСОБА_1 падала на диван; відбиваючись від неї, ОСОБА_1 наносила їй удари ногами в живіт, а вона двічі вдарила її в обличчя. Коли ОСОБА_1 впала на диван, вона послала доньку ОСОБА_5, яка знаходилась в будинку, за свідками. Сварка з застосуванням сили продовжувалась близько 10 хвилин, після чого вона стала виходити з будинку. ОСОБА_1 вдарила її шваброю, а потім виштовхувала її з будинку, била палицею. Внаслідок дій ОСОБА_1 вона змогла взутися лише за хвірткою. Підсудна не заперечує факту нанесення ударів в обличчя, того, що тягла потерпілу за волосся, тримала за руки з метою запобігання нанесення ударів, внаслідок чого могли з'явитися синяки. Але вважає, що ініціатором конфлікту була сама ОСОБА_1 і її дії були зумовлені неправильною поведінкою потерпілої, пов"язаною зі стосунками з її чоловіком. Підсудна вважає, що безпосередньо від її дій не могло наступити таких наслідків як перелом ребра, крім того, вона не наносила ударів в область живота. Що стосується ушкоджень в області грудної клітки, то, можливо, вони виникли при утриманні нею ОСОБА_1 за руки. Того дня вони з донькою повернулися додому близько 22 години, по дорозі зустрічали подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3. За пропозицією доньки вони пішли до господарства ОСОБА_6, де пробули до 23 години, сподіваючись зустріти чоловіка, однак цього не сталося, не бачили вони того вечора і ОСОБА_6. Додому чоловік того дня прийшов близько 24 години.

Крім часткового визнання вини самою підсудною, її вина в умисному заподіянні ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень повністю знайшла підтвердження в судовому засіданні на підставі показів потерпілої, свідків, інших зібраних по справі доказів.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_4 знає як жителя с.Бистрик і пацієнта в зв"язку з її роботою фельдшером в с.Бистрик Кролевецького району. Він неодноразово звертався до неї з приводу придбання в аптеці "Вігору" та "Святогору", звертався з приводу гематоми на спині, пояснюючи, що його побила дружина. Від сторонніх людей вона дізналася, що ОСОБА_4 розповідає по селу, що він кохає її і має намір залишити сім"ю і жити з нею. З цього приводу він приходив і до неї, в тому числі і 9 вересня 2006 року, розповідаючи про погані стосунки в сім"ї, при цьому був в нетверезому стані. Вона запропонувала йому відвести до жінки, помирити їх, але він відмовився, пішов від неї сам, повернувшись близько 4 год., погрожуючи повіситися. Тієї ночі вона зателефонувала матері ОСОБА_4 і попросила прийти, але прийшла дружина з його сестрою і забрали його. ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою в амбулаторію і за дорученням лікаря вона робила кардіограму, при цьому прийшла дружина і забрала його. Вона неодноразово безпідставно висловлювала претензії щодо її стосунків з її чоловіком, але вона намагалася пояснити, що ніяких стосунків між ними немає і не може бути, всі розмови щодо їх стосунків зумовлені лише словами ОСОБА_4, можливо його бажанням таких стосунків, але вона до цього непричетна. Вона зверталася за порадою з приводу поведінки ОСОБА_4 як до колег так і в сільраду, оскільки їй неприємні були претензії як з його боку так і з боку його дружини, вона намагалася всіляко уникати конфлікту з цього приводу, однак це їй не вдалося. 18 вересня 2006 року в вечірній час, близько 21-30, вона почула стук в двері. Оскільки до неї за медичною допомогою звертаються в любий час доби, це для неї не було несподіваним, приходили раніше і члени сім'ї ОСОБА_4. Спитавши "хто?", вона відкрила двері і побачила з палицями ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5. Здогадуючись, з якою метою вони прийшли, вона запропонувала їм запросити свідків, але вони зайшли в хату. Біля двору вона побачила жіночий силует після чого також пішла в хату. Вона пояснила підсудній та доньці, що ОСОБА_4 у неї немає і нічого до неї ходити, після чого вони стали сваритися і бити її. Удари ногами, руками, палицею наносилися в різні частини тіла, вона закривала обличчя руками, однак удари попадали і по голові. Коли їй було нанесено удар в область ребра, вона почула хрускіт, у неї була розбита права рука, текла кров. Вона захищалася від дій ОСОБА_4, але та фізично була сильніша. Коли ОСОБА_3 та її донька залишили будинок, вона почула голос ОСОБА_7 "вертайтесь, добивайте"; ОСОБА_5 погрожувала "ми ще прийдемо". Закривши будинок, вона стала змивати кров, коли почула, що хтось її кличе, але вона була дуже злякана і не відкрила дверей. Вона почувала себе погано, так як боліло все тіло, і через деякий час пішла до ОСОБА_6, а з нею - до ОСОБА_8, де їй надали допомогу. Дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9, на її прохання зателефонувала в райвідділ міліції. Працівники міліції повідомили, що виїдуть наступного дня, однак так і не приїхали, тому бруд на підлозі в будинку, залишений взуттям ОСОБА_4, був прибраний. Посидівши трохи у ІНФОРМАЦІЯ_3, вона пішла додому. 19.09.2006р., хоча почувала себе дуже погано, вона пішла на роботу, зробивши обезболюючі уколи. Але працювати фактично не змогла і пролежала майже весь день вдома. Цього ж дня до неї приходив ОСОБА_4 в нетверезому стані, запитував, "що натворила дружина?", при цьому розповів, шо він чув сварку, так як сидів того вечора неподалік в кущах. Вона просила залишити іі в покої, не ходити до неї, і на її прохання сусіди випровадили його з її господарства. 20 вересня 2006 року вона звернулася в поліклініку, але судмедексперт був зайнятий в суді і вона повернулася додому. 21 вересня 2006 року від травматолога дізналася, що в неї перелом ребра. Вона спочатку відмовилася від госпіталізації після проходження медосвідування у судмедексперта, однак, коли після УЗІ виявлена була гематома нирки, вона стала проходити курс лікування в умовах стаціонару, де проходила комплексний курс лікування. ОСОБА_4 в нетверезому стані приїздив в лікарню, прохав "посадити жінку", пропонуючи спільне проживання, обіцяв за це 1000 грн., його ледь вигнали. Потерпіла вважає, що ніяких підстав для такої поведінки, пов"язаної з застосуванням щодо неї фізичної сили, вона не давала, намагаючись весь час уникати будь-яких стосунків з ОСОБА_4, про що говорила і його дружині.

Свідок ОСОБА_7, сестра ОСОБА_4, пояснила, що їй було відомо про конфлікт в сім"ї брата, зумовлений тим, що брат мав намір залишити сім"ю і йти жити до ОСОБА_1, про що говорив і їй. 9 вересня 2006 р. ОСОБА_1 сама зателефонувала до їх матері і попросила забрати сина, що зробили вона та ОСОБА_3, при цьому брат не хотів іти від ОСОБА_1. Про конфлікт, що мав місце 18.09.2006р., їй відомо зі слів ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_5 підтвердила в суді, що 18.09.2006р. вона разом з матір"ю в вечірній час ходила до ОСОБА_1 в пошуках батька. В будинку між ОСОБА_1 та матір"ю виник конфлікт, який переріс у бійку. За вказівкою матері вона побігла по свідків, а коли повернулася, то мати взувалася на порозі будинку.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що в сім'ї з дружиною мали місце конфлікти в зв"язку з тим, що він неодноразово говорив про те, що залишить сім"ю і піде жити до ОСОБА_1. Про своє відношення до ОСОБА_1 він говорив і іншим жителям с.Бистрик. В лікарню він приїздив з метою провідати свою кохану жінку. Зараз стосунки в сім"ї добрі, вважає, що його відношення до ОСОБА_1 було зумовлено якимось впливом на нього з її боку, вона його чимось "напоїла", а зараз завдяки дружині та доньці його вивели з цього стану і обстановка в сім"ї нормалізувалася.

Із показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що їй було відомо про наміри перейти жити до ОСОБА_1 ОСОБА_4 з його слів. До цього дружина з його сестрою забирали його від ОСОБА_1 18.09.2006р. приблизно о 21-20 до неї постукала ОСОБА_5 і повідомила, що її матір б"є ОСОБА_1 і потрібні свідки. Вона пішла в напрямку будинку потерпілої, побачила там ОСОБА_7. з донькою; за нею йшов ОСОБА_8, з яким у неї неприязнені стосунки, і вона сховалася за стовпом і бачила при цьому як ОСОБА_8 кликав ОСОБА_1, але та не відкривала двері. Потім дружина ІНФОРМАЦІЯ_3, яка підійшла, розмовляла з ОСОБА_7. Наступного дня вона бачила, як і 20.09.2006, 21.09.2006р., ОСОБА_1 в с.Бистрик без видимих тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив, що 18.09.2006р. близько 21-30 жінка повідомила про якийсь шум в господарстві ОСОБА_1, після чого він пішов туди. По дорозі чув голос ОСОБА_10 "верніться і добийте" неподалік від двору ОСОБА_1. Він бачив як ОСОБА_3 та її донька стукали в хвіртку ОСОБА_1, сварились, а потім пішли, а за ними пішла і ОСОБА_10. Підійшовши до хвіртки, він постукав та покликав ОСОБА_11, але ніхто не вийшов, і він разом з жінкою, яка підійшла, повернувся додому. Через 10-15 хвилин до них додому прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_10, яка привела ОСОБА_1. Остання скаржилася не погане самопочуття, говорила про біль в усьому тілі, розповіла, що її побили палками. Дружина дала ОСОБА_1 пігулки, води; вона ж зателефонувала в міліцію, черговій частині відповіли, що виїдуть наступного дня. Наступного дня ОСОБА_1 зателефонувала приблизно о 21-30 і попросила допомоги. Він з дружиною побачив в господарстві ОСОБА_1 ОСОБА_4. Він на їх прохання відмовлявся іти додому, наполягав на тому, що разом з донькою прийде жити до ОСОБА_1. І лище з ОСОБА_10 вони умовили піти його додому.

Про події 18.09.2006р. йому відомо зі слів ОСОБА_1, що стосується її конфлікту в той день з ОСОБА_3 за винятком вищевикладеного.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила той факт, що їй відомо про відношення ОСОБА_4 до ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_7акож від ОСОБА_5 їй відомо про конфлікт в їх сім"ї. Цей факт підтвердила і ОСОБА_3, коли вона виясняла причину пропусків уроків ОСОБА_5. Про конфлікт 18.09.2006р. їй стало відомо від ОСОБА_3 19.09.2006р.

Свідок ОСОБА_9 дала в судовому засіданні покази, аналогічні показам ОСОБА_8, пояснивши, що 18.09.2006р., вийшовши в веранду, приблизно о 21-30, почула крики та шум в господарстві ОСОБА_1, про що повідомила чоловіку. Чоловік пішов до господарства ОСОБА_1, а вона слідом через незначний проміжок часу. Вона бачила біля господарства ОСОБА_1 ОСОБА_3 з донькою, там же була ОСОБА_10, яка сказала "Свідки йдуть", а перед цим "вернись, добий". Чоловік стукав у хвіртку, однак ОСОБА_1 не відкрила. З розмови з ОСОБА_3 зрозуміла, що вона шукає свого чоловіка. Вони з чоловіком повернулися додому, а через деякий час до них прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_6..І. ОСОБА_1 була дуже схвильована, скаржилася не погане самопочуття, з руки у неї йшла кров. Вона дала їй заспокійливе. Вона зателефонувала в чергову частину РВ УМВС, повідомила про те, що трапилося, зі слів ОСОБА_1, яка з ОСОБА_10 пішла додому приблизно між 23 та 24 год. Наступного дня ОСОБА_1 зателефонувала їм і повідомила, що прийшов ОСОБА_4 і вона не може його вигнати. Від нього дізналася, що він знає про події 18.09.2006р., так як сидів у кущах, іншим разом говорив, що на даху. Вони умовили ОСОБА_4 іти додому, по дорозі він скаржився на поведінку дружини. Свідок також пояснила, що ОСОБА_3 18.09.2006р. сама говорила, що вона "гарно" побила ОСОБА_1, а наступного дня потерпіла їй скаржилася, що в неї болить все тіло, в тому числі нирки.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ввечері 18.09.2006р. до неї прийшла ОСОБА_1, яка розповіла про конфлікт з ОСОБА_4, у неї рука була в крові, вона розповіла, що її побили, скаржилася на погане самопочуття. Вони пішли до ІНФОРМАЦІЯ_3, де ОСОБА_9 зателефонувала в міліцію, дала ліки ОСОБА_1, яка скаржилася на біль в голові, спині. Через деякий час вони пішли додому. Наступного дня вона разом з ІНФОРМАЦІЯ_3 приходила до ОСОБА_1, так як та не могла вигнати ОСОБА_4, який скаржився на погані стосунки з дружиною, і лише ОСОБА_9 умовила його іти додому.

Із показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_4 розповідав по селу про його відношення до ОСОБА_1, однак та не відповідала йому взаємністю, всіляко уникала з ним будь-яких стосунків, зверталася з цього приводу в сільраду, мала намір звернутися в міліцію, однак не встигла. їй відомо, що ОСОБА_3 неодноразово вчиняла ОСОБА_1 сварки. 19.09.2006р. від ОСОБА_1 їй стало відомо про те, що напередодні її побила ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_14 підтвердив факт перебування ОСОБА_3 з донькою в господарстві ОСОБА_1 18.09.2006р.

Вина підсудної підтверджується письмовими доказами по справі:

· заявою потерпілої на ім"я начальника Кролевецького РВ УМВС про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 від 20.09.2006р. (а.с.З);

· протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.35-36);

· протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.37-39);

· висновком судово-медичної експертизи №223 від 26 жовтня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у виді "Забій правої нирки. Забій грудної клітки зправа. Перелом 10 ребра зправа. Закрита травма живота. Множинні забої кінцівок і тулуба". При судово-медичному освідуванні ОСОБА_1 21.09.2006р. виявлено множинні крововиливи в ділянці тулуба та кінцівок. Локалізація та характер ушкоджень вказують на те, що вони могли виникнути від ударів дерев"яною палицею, руками, ногами і т.д. По ступеню тяжкості це середнього ступеню тілесні ушкодження, так як для повного зрощення перелому ребра потрібен час більше 21 дня. Стану, небезпечного для життя, не було, (а.с.44-45).

Судом проаналізовані покази підсудної в тій частині, що ініціатором конфлікту 18.09.2006р. була не вона, а ОСОБА_1, яка перша нанесла удар палицею по спині, після чого виникла взаємна сварка та бійка. Суд вважає ці покази такими, що носять характер обраного підсудною способу захисту та способу пом"якшити свою відповідальність за вчинені дії. Суд вважає за можливе покласти в основу вироку покази потерпілої ОСОБА_1, яка в ході досудового слідства так і в суді дає послідовні, стабільні та об"єктивні покази, які підтверджуються іншими доказами по справі, які є допустимими і достовірними, а тому вони не викликають сумніву в їх правдивості і відповідності фактичним обставинам по справі. Покази потерпілої підтверджуються як показами свідків ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10 так і показам інших учасників процесу, зокрема в частині стосунків потерпілої та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, в тому числі самої підсудної. Вона підтвердила їх в ході очних ставок, не змінювала на протязі досудового слідства та в суді (а.с.4, 17-18). Покази потерпілої підтверджені висновком СМЕ. Що стосується показів самої ОСОБА_3, то вони суперечать вказаним доказам, не відповідають фактичним обставинам справи в зв"язку з відсутністю доказів щодо нанесення ОСОБА_1 їй тілесних ушкоджень. Покази ж свідка ОСОБА_5 у суду виникають сумнів, і з врахуванням того, що це донька підсудної, до того ж неповнолітня, яка фактично була втягнута матір"ю в протиправні дії, не можуть бути покладені в основу вироку. До того ж, виходячи навіть з показів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, остання була відсутня при бійці потерпілої та підсудної. Не можуть бути прийняті до уваги і покази свідка ОСОБА_4, який на думку суду, як на досудовому слідстві (а.с.27-28) так і в судовому засіданні дав неправдиві покази про те, що 18.09.2006р. він знаходився в будинку ОСОБА_1 і був свідком конфлікту. Це суперечить як його первинним поясненням з приводу подій 18.09.2006р. (а.с.11), так і його подальшим діям (прихід до ОСОБА_1 19.09.2006р., відвідування в лікарні). Посилання свідка при цьому на те, що як його поведінка так і покази від 22.09.2006р. пов"язані з якимось діями потерпілої щодо нього ("напоїла") суд визнає надуманими як і те, що правдиві, з його точки зору, покази він дав лише завдяки тому, що дружина з допомогою інших "вивела" його з цього стану. Підстави для такого висновку щодо показів ОСОБА_4 дають свідчення інших свідків відносно стосунків між потерпілою та свідком ОСОБА_4, його поведінки по відношенню до потерпілої, чого не заперечує як він сам так і підсудна.

Не може бути прийнято до уваги і заперечення підсудної в частині того, що перелом ребра потерпілій не могла заподіяти вона, і поведінка потерпілої в наступні дні свідчила про відсутність у неї такого пошкодження, оскільки воно суперечить, в першу чергу, висновку судово-медичної експертизи, а також іншим зібраним по справі доказам.

З врахуванням викладеного, вивчивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудної слід кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України, оскільки вона умисно заподіяла потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто такі, які не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров"я строком більше 21 дня.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом"якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

ОСОБА_3 раніше судима, на утриманні має неповнолітню дитину, має постійне місце роботи, де характеризується позитивно, позитивно характеризується і за місцем проживання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства з застосуванням щодо неї покарання у виді виправних робіт.

Прокурором заявлено позов до ОСОБА_3 в інтересах держави в особі фінансового управління Кролевецької РДА про відшкодування витрат за лікування потерпілої в умовах стаціонару Кролевецької ЦРЛ в сумі 1227 грн. 80 коп. Підсудна позов визнала частково, посилаючись на часткове визнання своєї вини, в сумі 350 грн.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

Вина ОСОБА_3 в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_1, з приводу яких вона знаходилася на лікуванні в Кролевецькій ЦРЛ, доведена. Вона перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні з 21.09.2006р. по 12.10.2006р., 21 ліжко/день. Відповідно до наданого розрахунку (а.с.52) витрати на лікування потерпілої склали у вересні 2006р. - 665,70 грн., у жовтні 2006р. - 562,10 грн. Розрахунок проведено відповідно до Постанови КМУ від 16 липня 1993 року №445 "Про затвердження порядку нарахування розміру фактичних витрат в закладах охорони здоров"я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинних дій і зарахування утриманих коштів у відповідний бюджет і їх використання". Згідно ст.1206 ЦК України сума 1227,80 грн. підлягає стягненню на користь фінансового управління Кролевецької РДА.

Потерпіла ОСОБА_1 заявила позов про відшкодування їй підсудною 666,48 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної. При цьому вона посилається на те, що на придбання ліків в період лікування нею затрачено 576 грн. 48 коп. Крім того, вона витратила 90 грн. на поїздки до лікарні. Щодо відшкодування моральної шкоди, то вона посилається в обгрунтування своїх вимог на те, що діями ОСОБА_3 їй заподіяні як фізичні так і душевні страждання. її робота пов"язана із зверненням до неї односельчан в любий час доби, в тому числі і вночі. Після дій ОСОБА_3 в неї не проходить почуття страху від стуку в двері, вона втратила довіру до людей. Поведінка підсудної підірвала її авторитет серед жителів с.Бистрик.

Підсудна позов визнала частково, як щодо матеріальної так і моральної шкоди - по 300 грн.

Суд вважає, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю, в частині відшкодування моральної шкоди - частково.

Потерпіла надала суду докази про понесені витрати, пов"язані з придбанням ліків для лікування внаслідок заподіяння підсудною їй тілесних ушкоджень. Сума витрат в розмірі 576 грн. 48 коп. не оспорюється і підсудною. Крім того позивачка надала докази про понесені нею витрати на поїздку в лікарню (а.с.161) і, враховуючи обставини справи, стан здоров"я потерпілої внаслідок дій підсудної, на думку суду, ці витрати обгрунтовані, зумовлені об"єктивними даними, а тому відповідно до ст.1166 ЦК України підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення ст.ст.23, 1167 ЦК України і приходить до висновку, що діями підсудної потерпілій була заподіяна моральна шкода, яка полягає в заподіянні фізичного болю та стражданнях, пов"язаних з заподіянням їй тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 ОСОБА_3 заподіяла своїми діями і душевні страждання, була принижена її гідність як жінки. Слід врахувати при цьому і те, що потерпіла постійно спілкується з людьми в зв"язку з характером її роботи, є депутатом сільради, має авторитет серед односельчан, тому підсудна має відшкодувати потерпілій завдану їй моральну шкоду. Разом з тим, визначаючи розмір такого відшкодування, суд, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань, ступінь вини підсудної, враховуючи сімейний стан підсудної, беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, вважає, що розмір його має скласти 3000 грн.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, і призначити їй за цим законом покарання у виді одного року виправних робіт з відрахуванням 15% заробітку засудженої в доход держави.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу залишити попередню -підписка про невиїзд.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Кролевецької райдержадміністрації витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 80 коп.

Позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 48 коп. матеріальної шкоди та 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: