ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/1191/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

при секретарі - Воєдило Л.П.,

за участю представника позивача - Макієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області до відділу державної виконавчої служби Коропського районного управління юстиції в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Коропського районного управління юстиції в Чернігівській області (далі - відділ ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати бездіяльність відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області по невиконанню виконавчих листів №2а-814/10/2570 від 19 квітня 2010 року, №2а/2570/649/2011 від 29 березня 2011 року та №2а/2570/951/2012 від 17 травня 2012 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області заборгованості 5484,13 грн. недоїмки по страхових внесках та 110,31 грн. пені протиправною;

- зобов'язати відділ ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області прийняти належні заходи, передбачені Законом України «Про державну виконавчу службу», Законом України «Про виконавче провадження» для виконання виконавчих листів №2а-814/10/2570 від 19 квітня 2010 року, №2а/2570/649/2011 від 29 березня 2011 року та №2а/2570/951/2012 від 17 травня 2012 року про стягнення 5484,13 грн. недоїмки по страхових внесках та 110,31 грн. пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області, а саме: виявити майно належне боржнику та звернути на нього стягнення, у разі відсутності недостатності майна для повного покриття належних до стягнення сум вирішити питання щодо утримання боргу з доходів, отримуваних боржником від зайняття (господарською) підприємницькою діяльністю, у разі необхідності накласти арешт на майно, обмежити керівника ОСОБА_2 у виїзді за межі України тощо.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області перебувають виконавчі листи №2а-814/10/2570 від 19 квітня 2010 року; №2а/2570/649/2011 від 29 березня 2011 року та №2а/2570/951/2012 від 17 травня 2012 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області заборгованості 5484,13 грн. недоїмки по страхових внесках та 110,31 грн. пені., проте, відповідачем не вживаються відповідні заходи, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для їх фактичного виконання. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволення позову, посилаючись на те, що державним виконавцем вживаються всіх заходи щодо виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.02.2015 на виконання до відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області надійшли три виконавчі листи, видані Чернігівським окружним адміністративним судом, а саме:

- виконавчий лист № 2а-814/10/2570 від 19.04.2010 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нехаївський крохмаль» (далі - ТОВ «Нехаївський крохмаль») на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області боргу на суму 2013,61 грн.;

- виконавчий лист № 2а/2570/649/2011 від 29.03.2011 про стягнення з ТОВ «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області боргу на суму 2026,62 грн.;

- виконавчий лист № 2а/2570/951/2012 від 17.05.2012 про стягнення з ТОВ «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області боргу на суму 1554,21 грн.

Державним виконавцем відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області 16.02.2015 були винесені три постанови про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вказаних виконавчих листів (а.с.42, 43).

Оскільки на виконанні у відділі ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області відносно ТОВ «Нехаївський крохмаль» знаходилось кілька виконавчих проваджень, то на підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» 03.03.2015 державним виконавцем було винесено три постанови про приєднання виконавчих проваджень по виконанню вищевказаних виконавчих листів до зведеного виконавчого провадження, загальна сума боргу по якому на даний час становить 312 008 грн. 28 коп. (а.с.44, 45).

Вважаючи, що відділ ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області не здійснює належні заходи для виконання виконавчих листів №2а-814/10/2570 від 19.04.2010, №2а/2570/649/2011 від 29.03.2011та №2а/2570/951/2012 від 17.05.2012, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).

Статтею 1 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до Закону України від 24.03.1998 року №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідач є органом на який покладено обов'язки з примусового виконання рішень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частині 1 статті 33 Закону №606-XIV у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Частинами 1, 2 та 4 статті 57 Закону №606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Такою постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, згідно частини 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Права та обов'язки державного виконавця визначені статтею 11 Закону № 606-XIV, якою, крім іншого, передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до п. 2.1. Інструкції державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчих дій.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами, відповідачем, на виконання вимог статей 6, 11 Закону № 606-XIV та п. 2.1. Інструкції, вчинено наступні дії.

17.03.2015 постановою державного виконавця відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області накладено арешт на кошти ТОВ «Нехаївський крохмаль», що містяться на рахунках у банківських установах (а.с. 40).

Крім того, 03.03.2015 державним виконавцем відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.41).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були зроблені дії щодо пошуку нерухомого майна, що належить боржнику - ТОВ «Нехаївський крохмаль».

Так, у матеріалах виконавчого провадження наявна Інформаційна довідка від 17.03.2015 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно та відсутні відомості з Державного реєстру іпотек (а.с.38).

09.04.2015 державним виконавцем з метою виявлення іншого майна боржника направлено відповідні запити до органів ДАІ, Державної інспекції сільського господарства та відділу Держземагенства у Коропському районі (а.с.37). На даний час відповіді ще не надійшли.

Таким чином, державним виконавцем відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області вчиняються необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відділу ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області по невиконанню виконавчих листів №2а-814/10/2570 від 19 квітня 2010 року, №2а/2570/649/2011 від 29 березня 2011 року та №2а/2570/951/2012 від 17 травня 2012 року про стягнення з ТОВ «Нехаївський крохмаль» на користь позивача заборгованості 5484,13 грн. недоїмки по страхових внесках та 110, 31 грн. пені.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відділ ДВС Коропського РУЮ в Чернігівській області прийняти належні заходи, передбачені Законом України «Про державну виконавчу службу», Законом України «Про виконавче провадження» для виконання виконавчих листів №2а-814/10/2570 від 19 квітня 2010 року, №2а/2570/649/2011 від 29 березня 2011 року та №2а/2570/951/2012 від 17 травня 2012 року про стягнення 5484,13 грн. недоїмки по страхових внескам та 110,31 грн. пені з ТОВ «Нехаївський крохмаль» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області, а саме: виявити майно належне боржнику та звернути на нього стягнення, у разі відсутності недостатності майна для повного покриття належних до стягнення сум вирішити питання щодо утримання боргу з доходів, отримуваних боржником від зайняття (господарською) підприємницькою діяльністю, у разі необхідності накласти арешт на майно, обмежити керівника ОСОБА_2 у виїзді за межі України тощо, то суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вчинення процесуальних дій, спрямованих на виконання виконавчих документів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Крім того, Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 визначено, суд не може підміняти собою органи владних повноважень. Суд не може підміняти собою орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Така позиція узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, вищевказана позовна вимога розцінюється Чернігівським окружним адміністративним судом саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі докази, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем надано достатньо доказів, що спростовують вимоги позивача, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області до відділу державної виконавчої служби Коропського районного управління юстиції в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, необхідно відмови.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бахмацькому районі Чернігівської області відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков