Справа №2-431
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2009 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Бондаренко О.І.
при секретарі : Волощук І.О.
з участю позивача : ОСОБА_1
представника позивача: адвоката ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3. про поділ спільного майна подружжя
В позовній заяві позивачка зазначила, що вона з відповідачем по справі ОСОБА_3. уклала шлюб 28.07.1995 року. Від спільного життя вони мають трьох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та двох синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. 26 листопада 2007 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. За час спільного життя ними було збудовано жилий будинок в селі АДРЕСА_1. Даний будинок зареєстрований за відповідачем відповідно до свідоцтва №1903 про право приватної власності на жилий будинок від 27.02.1997р., яке видано виконкомом Вінницько-хутірської сільської ради. На даний час сторони по справі не можуть досягнути домовленості щодо розподілу спільного майна. Будь-яких домовленостей щодо розміру часток у спільному майні між позивачкою та відповідачем не було. Шлюбний договір між ними не укладався. За наведених обставин позивачка просить її позовні вимоги задоволити, розділивши спільне майно подружжя та визнати за нею право власності на ½ частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1
ПозивачкаОСОБА_1та її представник, адвокат ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просили їх задоволити, не наполягали на стягненні з відповідача судових витрат.
Відповідач ОСОБА_3. пред'явлений до нього позовОСОБА_1визнав, не заперечував проти визнання за нею право власності на ½ частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Заслухавши пояснення сторін по справі, представника позивачки, адвоката ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого висновку.
Як встановлено по справі ОСОБА_3. та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який зареєстрували 28 липня 1995 року в Вінницько-Хутірській сільській раді Вінницького району, відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, НОМЕР_1, виданого 28.07.1995р. (а.с.7).
Від шлюбу сторони по справі мають трьох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та двох синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні (а.с.15,16).
Шлюб між подружжям розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, НОМЕР_2, виданого Відділом РАЦС Вінницького районного управління юстиції 26.05.2008р. (а.с.8).
За час шлюбу сторонами по справі був побудований житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, де вони проживають.
Даний будинок зареєстрований за відповідачем відповідно до копії свідоцтва №1903 про право приватної власності на жилий будинок від 27.02.1997р., яке видано виконкомом Вінницько-хутірської сільської ради (а.с.13).
Оскільки даний будинок був збудований сторонами по справі під час шлюбу, тому відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України є їхньою спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином, будинокАДРЕСА_1 належить позивачціОСОБА_1та відповідачу ОСОБА_3. в рівних частках, а саме, по1/2 частці.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За даних обставин суд вважає , що право позивачки в спільній сумісній власності на ½ частку будинкуАДРЕСА_1 є доведеним .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 65 СК України, ст.ст. 328, 368, 369, 372 ЦК України , ст.ст. 11, 15, 59, 60, 130, 174, 209, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1задоволити.
Розділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1право власності на ½ частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :